Руснаци оставаю Руснаци, катедра руска

автор др м. фейса 9. април 2021

У рускей явносци ше нєдавно зявела знємиреносц пре явне подводзенє Руснацох под назву нєсуществуюцей „українско-рускей заєднїци” у Републики Сербиї, и пре наволованє Оддзелєня за русинистику зоз синтаґму „українска катедра”. У руским народзе ше таки поступок оценює як провокация з одредзеним цильом, як нове пробованє преводзеня до другого, цудзого народу.

Обидва викривени национални дезинформациї вимагаю буц пояшнєни, окреме же руководзаци представнїки Националного совиту рускей националней меншини и Оддзелєня за русинистику Филозофского факултета на Универзитету у Новим Садзе були присутни кед пришло до националного знєважованя Руснацох, а анї ше о тих питаньох явно нє оглашели. Попри богатей преписки на дружтвених мрежох, на тото провокативне иґнорованє законскей номенклатури и фактох, з боку Рускей матки официйно порушана вимога розяшнїц становиско Националного совиту Руснацох. Руснаци вимагаю ефикасни подняца, насампредз од Националного совиту и руских институцийох, зопрец дальше знєважованє рускей националней назви и назви институцийох, односно далєй онєможлївиц здумане намаганє поступнє надрилїц Руснацом цудзе националне мено, а з тим и цудзу националносц.

У законох Републики Сербиї руске мено правилно наведзене, так як назву Руснаци хасную сами медзи собу. У закону зме меновани „Руснаци”, односно по сербски „Русини”. Прето руске мено у явним хаснованю би мало буц лєм у согласносци зоз волю Руснацох и законскима предписанями держави у хторей жиєме, а нїяк иншак. Рускому мену би ше нє шмело придодавац нїяки други национални назви, а так исто анї руским институцийом. Нє шмело би ше допущиц анї хаснованє иншаких националних сомволох окрем руских.

З Деканату Филозофского факултету на провокативне пременованє Оддзелєня за русинистику на „Українска катедра” уж маме прешвечованє же урядово нїч нє меняне, же назва официйно нє пременєна, же и далєй на Филозофским факултету Универзитета у Новим Садзе еґзистує Оддзелєнє за русинистику, а нє Українска катедра. А дзе ту Национални совит рускей националней заєднїци хтори би требал актуално и ажурно робиц на витвореню сущних потребох Руснацох?

Пракса у роботи Националного совиту потвердзує же ажурносци углавним нєт, а актуалносци на важни питаня ещи менєй. Писмо з боку Рускей матки, як и сама виволана знємиреносц медзи Руснацами, вимагаю урґентне реаґованє Националного совиту, алє, по инерциї и очиглядно нєефикасносци у роботи чолних членох, на остатнєй схадзки тото важне питанє заобидзене. Оправданє же бул обсяжни дньови шор представя лєм вигварку хтору нє мож прилапиц, бо очиглядне же приоритет розпатраня питаньох одре­дзую чолни людзе, а нє потреба рускей заєднїци. Мож замерковац же Национални совит, як и дзепоєдни його цела, ма озбильни проблеми у роботи з оглядом на тото же предсидательови нє прилапени анї Звит о роботи у 2020. року, анї План за 2021. рок, а без потребного кворума Одбор за културу приноши свой финансийни план на инсистованє його предсидателя и предсидателя Вивершного одбору НС.

Рок Националней стратеґиї Руснацох (2013) уж вишол, а о новей (або, поведзме, осучаснєней) националней стратеґиї нєт даяки урядово догварки, а дзе конкретни крочаї. Цо ше чека у Националним совиту? Доказане же кед одредзену установу, або єй чолни фукциї, пребераю нови, аґилни, модерни, информовани и квалификовани людзе, вец и резултат теди одражує правдиви интерес за руску заєднїцу (так як то у Школи у Руским Керестуре, наприклад). Кед знаме цо сцеме, цо нам потребне, зоз нову Руску стратеґию можеме утвердзиц на яки способ до такого циля треба дойсц. Кед ше то витвори, кажде би ше таких статеґийних цильох и методох мушел притримовац у роботи, та аж и по цену траценя роботного места хторе плацене зоз пенєжом достатим за потреби рускей националней заєднїци.

У Писму Рускей матки упуценому Националному совиту ясно назначене же „Руснаци вше були и тераз су лєм Руснаци, и нїч инше”. Таке становиско подполно одражує националне чувство шицких Руснацох и Национални совит рускей националней меншини у цалосци, а нє лєм дзепоєдни його члени, мушел би поступац у складзе зоз таким руским интересом.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово.

(Опатрене 422 раз, нєшка 1)