Пандемия знашла шицких нас. Ми ту, а и Руснаци у державох дзе жию, патра же би фестивали отримовали на иншаки способ як то було дотераз. Сучасна технїка принєсла можлївосц же бизме ше видзели на ЗУМ, на скайп… Ґлуми ше и шпива без публики, науково конференциї ше тиж так отримує и то ше пуща на онлайн платформох. Шицки то можеме видзиц и участвовац у тим. Добре же и так мож, алє заш лєм чекаме же бизме свой национални идентитет дотхли зоз шерцом наживо. И видзели своїх Руснацох на наших и на їх фестивалох.

БОҐДАНОВИ ҐАМБАЛОВИ ЗЛАТНИ КРЕСТ ОД ПРЕДСИДАТЕЛЯ ДУДИ

Всоботу, 5. децембра 2020. року, без публики, пре епидемиолоґийну ситуацию, у Ґорлицох у просторийох Рускей бурси у Польскей отримана презентация публикациї „Перша лиґа леґиньох – Лемковски публицистични текстиˮ трох авторох – Ванї Гунянки, Петра Медвидя и Боґдана Ґамбала. Промоцию могло слухац на радию ЛЕМ.фм. Авторе Гунянка и Ґамбал вецей нє з нами, а їх идею ширеня руснацтва предлужел Медвидь.

Того истого дня преславени и Дзень Русинох у Польскей, хтори утвердзел Шветови конґрес Руснацох як здогадованє на дзень кед формована Руска Народна Република Лемкох. Тогорочне швето було пошвецене главному орґанизаторови Дня Русинох Боґданови Ґамбалови, хтори нєсподзивано умар 2. юлия того року.

Предсидатель Републики Польскей Андрей Дуда посмертно одликовал Боґдана Ґамбала зоз Златним крестом заслуги за розвой лемковскей меншини у Польскей. Тот посмертни орден требал бул уручени 5. децембра на Дзень Русинох у Польскей, алє пре пандемию уручованє преложене за шлїдуюци рок.

ПРОФЕСОР УДВАРИ И ВОЙВОДЯНСКИ РУСНАЦИ

Здруженє рускей интелиґенциї Антония Годинки зоз Мадярскей, 5. децембра орґанизовало онлайн-конференцию хтора була пошвецена професорови Иштванови Удварийови. На зум-платформи зоз своїма рефератами участвовали Михаил Капраль, Олена Дуц-Файфер, Валерий Падяк, Михайло Фейса, Володимир Фенич.

Слависта и педаґоґ Иштван Удвари наро­дзени 1950. року у валалє Торньошпалца у Мадярскей. Бул доктор филозофиї, а 1997. року постал член Мадярскей академиї наукох. У Нїредьгази 1992. року формовал Катедру українскей и русинскей филолоґиї хтора робела до 2013. року. Професор Удвари преучовал руски язик и литературу войводянских Руснацох и велї го нашо людзе познали. Умар 9. новембра 2005. року.

БЛЇЖИ ШЕ ПОПИС ЖИТЕЛЬСТВА

Предсидатель Округлого стола Русинох у Словацкей Петро Штефаняк и секретар Милан Ян Пилип, директор Уряду за загранїчних Словакох хтори жию звонка Словацкей, бешедовали зоз Ласлом Буковским, представительом Влади Словацкей Републики, хтори задлужени за национални меншини. Тема розгварки бул попис 2021. року за хтори ше Руси ни оддавна рихтаю. Русинска интелиґенция  зоз здруженьом Округли стол направела план кампанї, бо попис почнє нарок у фебруару. Дзепоєдни упутства и цек кампанї уж положени на интерент на профилу Русини у Словацкей. Мото кампанї будзе под назву „Сме Русиниˮ. У кампанї за попис буду представени Русини хтори гордо репрезентую свою русинску припадносц.

НОВИ КНЇЖКИ:

ЛЕМКОВСКЕ ОБЛЄЧИВО

Малопольски центер култури „Соколˮ у Новим Санчу у Польскей видало кнїжку „Снадецкы і ґорлицкы Лемкы, Шляхтівскы Русиныˮ автора Юрия Стариньского хтора значни документ за историю, а описує и представя красу лемковского народного облєчива. Облєчиво представене по реґионох Лемковини, односно описане є и висликоване яке було у малопольских валалох у трох столїтийох. Стариньски описує каждодньово облєчива, и тоти цо ше ношело до церкви. Облєчива дакедишнїх Лемкох ше розликовали у реґионох дзе жили. Иншак ше облєкали Лемки у ґорлицких часцох, иншак у сандецких крайох. Автор богато илустровал кнїжку зоз фотоґрафиями и ґрафиками котри нашол у музейох и од людзох. Сликовал и иконостаси у древених церквох, бо и на нїх єст Лемкох у святочним, церковним облєчиве.

 

ДВА КНЇЖКИ ЗА ДЗЕЦИ ЛЮДМИЛИ ШАНДАЛОВЕЙ ЗОЗ СВИДНЇКУ

Людмила Шандалова авторка двох кнїжкох за дзеци по русински. „Подьте дити, што вам повимˮ ма 28 приповедки о животиньох, та дзеци дознаваю дзе заспало курче, прецо ма заяц вельки уха, хто у лєше дириґує орхестру итд. Кнїжка богато илустрована и розвива при дзецох любов ґу русинскому язику.

Друга кнїжка „Напю ся водічкы” писана як духовна поезия. Шандалова обробела и прилагодзела дзецом молитви зоз свойого дзецинства, так як ю учела єй русинска мац и баба. Водзи дзеци ґу духовней води, молитви. У кнїжки єст 36 духовни приповедки ‒ молитви по русински.

 

ГРЕКОКАТОЛЇЦКИ КАЛЕНДАР ЗА 2021. РОК У СЛОВАЦКЕЙ

У уводним слове о. Ярослав Поповец информує же закончене прекладанє цалого Нового завиту на русински язик, а и же шлєбодно може повесц же „ше за тото вимодлєл блажени священомученїк Павел Петро Ґойдичˮ, бо жил за Русинох и жадал же би Боже слово читали на русинским язику. Прекладанє Нового завиту почало ище 1984. року, пошвидко є претаргнуте, а вец знова обновене прекладанє 2015. року.

У календаре владика Милан Лах, епарх зоз Америки апелує же би ше Русини на попису 2021. року уписали як Русини, же би ше нє ганьбели и нє поґажели свою припадносц ґу язику, идентитету и ґу грекокатолїцкей церкви. Владика Лах потримал кампаню хтору пририхтує Округли стол Русинох Словацкей и други партнерски орґанизациї.

РОЧНЇЦИ:

 

  1. новембра 1995. року у Братислави формоване Здруженє интелиґенциї Русинох у Словацкей. Тото здруженє до нєшка ма вельку мисию у пестованю рускосци нє лєм у Братислави, алє и у цалей Словацкей. Афирмує и притулює младих Русинох хтори приходза до Братислави школовац ше, робиц и жиц. Окреме є анґажоване кед тирва попис жительства и з його заслугу велї Русини ше уписали до тей националносци. Главни є популаризатор историї Русинох, порушує ученє русинского мацеринского язика. Зоз свою роботу Здруженю помага Янко Липински и предсидатель др Михал Штеньо.

 

  1. новембра 1945. року у Прешове формовани Українски народни театер, предходнїк нєшкайшого русинского Театру Александра Духновича. На початку окрем даскелїх професионалцох у театре ґлумели велї аматере, а перши рок як основани театер штири представи патрели вецей як 30 000 патраче. По 80-ти роки прешлого вику представи бавени лєм по українски, а после тих рокох представи ше почало бавиц и по русински. Од 15. новембра 1990. року тот театер, по одлуки тедишнього министра култури Словацкей Републики постал Театер Александра Духновича. Дотераз мали 340 премиєри.

 

  1. новембра 1945. року дочасова национална скупштина прилапела Закон о присоєдинєню Подкарпатя до Українскей ССР. Подруче вошло до жеми до хторей нїґда историйно нє припадало. После Першей шветовей войни и розпадованя Австроугорскей монархиї Подкарпатє постало часц Чехословацкей, а ґувернер бул америцки Русин Ґриґорий Жаткович. Пред Другу шветову войну Подкарпарє достало автономию у рамикох Чехословацкей (1938–1939), алє пошвидко постало часц Гортийовей Мадярскей. Од 14–15. марца 1939. року преглашена сувереносц як Подкарпатскей Руси, алє ю такой окупирала Мадярска. После Другей шветовей войни скоро цале Подкарпатє постало часц СССР, а 1991. року часц України, пре розпадованє СССР.

 

(Опатрене 103 раз, нєшка 1)