Сателити

автор М. Задрепко 25. юний 2020

Тот текст писани док ище нє обявени конєчни резултати републичних парламентарних виберанкох так же можлїви одступаня кед слово о точних числох, алє кед рахуєме же гласало коло 3,3 милиони людзох, то значи же, по прелиминарних резултатох, седем лїстини, трецина од вкупно кандидованих, достали менєй як 33 000 гласи. Вєдно.
У ґрупи хтора нє вошла до Народней скупштини, як ствари стоя, и „леґенди” домашнього парламентаризма и политичней сцени – Шешельова СРС, Чанков ЛСВ, чий Войводянски фронт на републични виберанки вишол як часц коалициї ЗДС, и Чедов ЛДП. Тоти три партиї рокааааами активни у политичним живоце Сербиї, а дзепоєдни, боме, ище и у Югославиї, алє им ше тераз нє удало же би ше долапели цензуса. Добре, ЛДП ше на даскельо заводи уж лєдво прецагнул, алє тераз наисце киксли. За нїх можебуц и нє таке чудне, алє ЛСВ и, поготов, СРС потераз нє мали таки проблеми, а цензус скорей бул висши як того року. Дало би ше анализовац прецо им ше случело цо ше случело, алє верим же би заключенє за тоти партиї було исте – їх гласаче розчаровани. Гласали, и гласали, и гласали, и нє доставали тото цо обчековали и цо им обецане. А слово о партийох зоз барз ясно профилованима политиками и вирну гласацку базу. На єден способ, и радикалом и лиґашом сцигло тото цо и ДС-у пред даскельома виберанковима циклусами роками пред тим. Медзитим, гоч прешли як прешли, нє застарани сом пребарз за їх политичну будучносц – маю инфраструктуру, пред нїма штири роки роздумац, престроїц ше, збиц шори и гайд ознова.
Вельо ми интересантнєйши дзепоєдни лїстини хтори, по прелиминарних резултатох, нє змогли назберац анї тельо гласи кельо подписи придали же би вообще могли участвовац на виберанкох. Чиста лоґика гутори же то значи лєм єдну од двох можлївосцох. Єдно – же ше їх „симпатизере” предумали и гласали за дакого другого, або нє гласали вообще. Друге, же дзепоєдни „потримоваче” свой подпис дали по дачиєй, гайд поведзме, суґестиї. Перша опция нє така страшна, пременя людзе думанє, розвиваю ше, нє? Наисце, за тих хтори рано веря до єдних идеалох, а вечар до других ми нє бриґа. Баржей ме секира опция Два – же дзепоєдним лїстином дахто помогнул же би назберали подписи за кандидатуру и статирали у улоги учашнїка виберанкох. Кед же ше таке дацо наисце случело, вец маме озбильни проблем, прето же дахто манипулує и зоз нами, и зоз сущносцу демократиї. Єдноставно, зоз векшим числом лїстинох доставаме илузию политичного плурализма, нїби, маме вецей опциї за хтори можеме гласац, алє у сущносци, шицко то менєй-вецей исте и ґу истому водзи. Статисти хтори ту же би направели гужву и молгу и помогли „вельким” странком же би їх резултати достали леґитимитет. А то нє политични плурализем, алє замасцованє очох.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 73 раз, нєшка 1)