Себе пренашол у хип-хопу

автор Лидия Костелник
208 Опатрене

Кристиян Колошняї зоз Бачкей Тополї треци рок штреднєй школи „Петро Кузмякˮ у Руским Керестуре туристично-готелиєрскoго напряму. У Новим Орахове жил до дзешец рокох, дзе була и oснована школа модерного танцу. Його то барз прицагло и одлучел ше уписац до нєй. Теди ходзел на фолклор до КУД-у „Петро Кузмяк, а по приселєлю до Бачкей Тополї свойо танєчни схопносци предлужел усовершовац у Сербским културним центру „Вук Стефанович Караджич и, як припознава, бул то час кед превагнул модерни хип-хоп танєц.

– На початку сом танцовал дома у дворе, потим сом пущал знїмки зоз Ют’юба и на таки способ провадзел крочаї, цо бул мой початок вежбаня. Як час преходзел, направел сом свою першу хореоґрафию. Хип-хоп єден з модернєйших и атрактивнєйших танцох, хтори  дзвига адреналин патрачом, окреме кед танцош добре виведзе свою точку – толкує Кристиян.

Колошняйов участвовал уж на даскелїх змаганьох дзе мал наисце одлични успихи, а припознава же є найщешлївши з наступом на Дивчибарох, кед як школяр штвартей класи основней школи освоєл перше место з максималним числом бодох.

– Трему мам лєм на початку наступа, алє кед ше розтанцуєм, одразу нєстава. За кажди наступ важне облєчиво або шминка, бо жири нє патри лєм на танєц, алє и на сценске облєчиво хторе муши буц прилагодзене ґу танцу. Мал сом даскельо успишни наступи, а од Општини Бачка Тополя сом достал пропознанє за найлєпшого танцоша тей општини за 2021. рок – гвари Кристиян.

ПРЕДСТАВЯНЄ НА “ДНЬОВКИ”

Кристиян ше того року першираз представел на Мултимедиялней манифестациї за младих „Дньовка” хтора того року означела 25-рочнїцу иснованя. Як спомина, видзел конкурс на дружтвених мрежох и одлучел послац порученє орґанизатором зоз Пакту Рутенорум.

– Представел сом ше зоз модерним танцом, зоз хип-хопом, а по реакциї публики сом видзел же ше им наисце пачела моя точка. Манифестация ми ше барз пачела, орґанизаторе супер зорґанизовали тогорочну „Дньовку”, тиж и технїчни ствари хтори сом их замодлєл же би сполнєли, були випочитовани и наисце нє мам нїяки пригварки, та вешлїяк же ше плануєм и далєй приявйовац на тоту манифестацию.  Танцуєм уж осем роки, та сом так и назберал искуства, а хореоґрафию сом здумал сам и требало ми дакус вецей як два тижнї же бим ю научел – заключує Кристиян.

ТУРИСТИЧНИ ЕМИСИЇ ПО РУСКИ

Колошняйов през бешеду спомина же патрел велї туристични емисиї по сербски, а з оглядом на тото же є школяр туристичного напряму у керестурскей штреднєй школи, пришол на идею же би правел туристични емисиї по руски.

– Моя емисия „Туристика” ма штири епозоди, алє нєодлуга будзе и пията. Перша епизода була о Руским Керестуре, друга о Орахове, треца о Коцуре, а инспирацию за штварту епизоду сом достал у Греческей, у Паралиї, кед сом бул на морю. Мам и проєкт под назву „Дакедишнї живот у Орахове” хтори ма штири епизоди, a хтори пошвидко буду емитовани. Перша епизода будзе „Новоораховски Кирбайˮ, друга „Розвой нового валалу и биоґрафия”, у хторей ми госц Любо Рац Кренїцки з Нового Орахова, потим будзе епизода „Модерни танєц у Новим Орахове”, док остатня епизода будзе о НВУ „Руске слово” – толкує Кристиян.

Кристиян ма єдну малу камеру з хтору знїма проєкти и сам здумує локацию, текст и монтира знїмок. Як гвари, людзом ше попачело тото цо роби, бо епизоди титловани и на сербски и мадярски язик. За свой проєкт достал красни коментари и щешлїви є же то провадза и други национални заєднїци.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ