Синхронизовани гобиї и робота то шлєбода

автор и. чордаш 13. юлий 2021

У швеце у хторим жиєме шицки жадаме буц шлєбодни, сцеме робиц и уживац у тим цо робиме.
Чи треба роздвоїц гоби од роботи? Чи мож рижни интересованя злучиц и буц успишни у шицким?То и сами зрозумице през тот текст у хторим пречитаце же як то зробел Петро Голик.

Петра Голика зоз Нового Саду познаме як музичара, алє анї його спортски и авантуристични активносци нє мож заобисц. Понеже вон уж вецей раз представени як одлични музичар, у тим тексту я го пожадала представиц як авантуристу, хтори без путованьох и пребуваня у природи, як гвари, анї нє постої.

Петро гвари же є нє типични музичар, бо попри законченей Штреднєй музичней школи закончел и ґимназию.

– Класна ми у Ґимназиї була наставнїца зоз хемиї и раз сом ше єй опитал же цо вона дума о тим кед би я студирал хемию. Вона ми на тото кратко одвитовала же най ше я тримам тей моєй музики. Главни причини пре хтори сом ше уписал на музичну академию були ми же любим музику. Барз любим грац и грал сом вшадзи, нєпреривно сом активни. А анї сом нє сцел роботу у канцелариї, нє могол сом задумац анї роботу у лабораториї, або таке дацо. Кед дацо студираш, дружтво це унапрямує на исти коляї, а я нїґда нє робел так як други гуторя, алє сом вше сцел робиц так як я сцем – гутори Петро и додава: – Тоти роки, док сом студирал, оддрильовал сом од себе шицко тото цо я сцел и любел робиц. Кед сом закончел академию мал сом єдно зочованє зоз реалносцу, и нє чувствовал сом ше добре. Страцел сом и енерґию хтору сом мал. На студийох сом барз вельо вежбал грац и трудзел сом ше, алє то нє було у складзе зоз мою природу. Вец сом почал читац, упознавал сом рижни животни филозофиї, почал сом учиц жиц и похопел сом же ми так научени – мушиме вибрац дацо и вец лєм тото форсирац. Почал сом ше врацац ґу шицкому цо сом охабел на початку студийох, а то природа, спорт и танєц. Почал сом ше чувствовац шлєбоднєйше и отворенше, почал сом дихац – през щири ошмих ше здогадує Голик.

АВАНТУРА – ЕКВАДОР И ҐАЛАПАҐОС

Попри того же Петро познати ширшей публики як музичар, вон и єден вельки авантуриста, люби путовац и шицко фотоґрафовац. Природа плус фотоґрафия, його два швети хтори ше му удало злучиц и направиц з нїх власну уметносц у хторей як вон, так и други уживаю.

– Кед сом бул мали, сцел сом буц науковец и вец сом зоз пайташами ходзел на рику, лапали зме риби, цешели зме ше кед зме дацо налапали, та зме сликовали, мерали, рисовали, писали зме же цо зме шицко видзели. Тераз сом ше знова врацел до природи. Почал сом путовац, а перше путованє ми було до Еквадору, хтори ше находзи у Южней Америки. То ми було барз вельке жаданє, тиж так и Ґалапаґос хтори припада Еквадору. Одпутовал сом там на єден мешац и научел сом же треба путовац шлєбодно без туристичних аґенцийох, так шицко найлєпше дожиєш – бешедує Петро и предлужує: – На Ґалапаґосу сом бул дзешец днї и видзел сом найвекши коритнявки яки єст на швеце. Бул сом у води и мал сом лєм гевту цивку за чирянє, нє мал сом цалу опрему, и кед велька коритнявка прешла коло мнє, алє велька коритнявка, е, теди сом остал у шоку, бул сом як у екстази, так сом ше моцно чуствовал. Видзел сом и велї файти животиньох, алє ми ше найбаржей пачели дарвиново зеби. Интересантне же и Дарвин праве там започал свою експедицию. Вон там похопел же на каждим острову окремна еколоґийна система, же єст штернац файти коритнявкох и же маю иншаки коритка. Наприклад, єст коритнявки хтори маю ровни коритка и то значи же вони єдли дацо по долу и так ше през еволуцию и розвивали, док, наприклад, єст и таки цо маю, такволане, ґалапаґос коритко, цо на шпанским язику значи шедло, та вони муша и хвост и главу подзвигнуц же би могли єсц – здогадує ше своєй авантури собешеднїк Петро.

ОД МУЗИКИ ДО ВИПОЛНЄТИХ СНОХ

Цалу Европу, Петро препутовал дзекуюци музики, у хторей ужива и хтора му и робота. Найвецей грає у Нємецкей зоз Музичну ґрупу „Белтанґо”, а грає и на улїчки у Триу „Антония”. Так ше му удало заробиц и сполнїц дзецински сни. Окрем же путовал до Еквадору и на Ґалапаґос, Петро бул и у Амазониї и на Андох. Єст ище даскельо путованя хтори на ньго охабели упечатки, а то путованє до Шведскей дзе му жиє брат и путованє до Африки.

– Брат ше ми опитал же кед придзем до ньго цо бизме могли обисц. Га, добре, подумал сом себе, Копенгаґен нам блїско, та сом му и одвитовал „Слухай ме, до Копенгаґену пойдземе док будземе стари, шеднєме на гайзибан, прешейтаме ше и то тото. Гайде, тераз, идзме даґдзе дзе нам будзе интересантне”. Пошли зме цалком на сивер. Були зме 200 километери од поларного кругу, цо було даяки 1700 километери од його хижи. А то иста оддалєносц як од Шведскей по Нови Сад. Сцел сом пойсц до тей природи, бо то там дзивина. Там нє треба ношиц фляшу з воду зоз собу, бо там кажда рика, кажде озеро таке чисте же лєм залапиш и пиєш. Там и дзень тирва 24 годзини. Видзел сом ирваси, лоси и ище велї животинї, дожице ми було як у сну – импресивно толкує Петро.

У Шведскей, дзе було 5,6 ступнї Целзиюсово, мой собешеднїк бул у юнию, а вецка кед у Европи була жима, истого року, Петро ше одлучел пойсц до Намибиї, до Африки на горучаву, на 40 ступнї над нулу. За ньго то було путованє хторе му пременєло живот. Як сам гутори, и нєшка люби приповедац о тим путованю, бо то нє була лєм туристична драга, алє йому то було як паломнїцтво.

– Дахто хто люби природу, там може почувствовац шицко тото цо зме патрели на телевизиї. Сам сом виєднал авто и направел себе драгу по хторей будзем исц. Бул сом там єден мешац и сам сом прешол 7000 километери. Найвекши упечаток на мнє охабели слони, а то приповедка сама за себе – гутори Петро и през шмих додава: – Бул сом з єдним чловеком у пустинї, мали зме два шатри и два авта. Уж спадла ноц и ми двоме шедзели вонка коло огня, пили зме пивко пред спаньом. Одразу на 15 метери од нас прешли два слони. Чувство було таке же тоти слони тадзи прешли лєм пре нас. Тиж сом мал и блїзке стретнуце зоз слоном кед сом ше шейтал, а опрез омнє була гущава, и слон бул у тей гущави. Анї я його нє видзел, а анї вон мнє. Слон ше злєкнул, а боме и я, заслупнул сом, озда тот адреналин хтори ше зяви у страху, нє дошлєбодзел ми склонїц ше. На концу шицко прешло як треба, слон пошол по своєй дрaги, а я по своєй. Пре таки ситуациї и тоти путованя купел сом фотоапарат, нє могол сом пойсц до Африки зоз мобилним телефоном, цо висликуєм – га, нїч. Кед сом ше врацел, видзел сом же и ту у Сербиї барз красна природа, а того зме анї нє свидоми – коментарує Голик.

ТРЕБА БУЦ ТОТО ЦО ШИ

Нєзаобиходне же Петро люби и рижни спорти, а хвильково ше занїма зоз слеклайнером цо иншак ходзенє по штранджку и параґлайдинґом.

– Петра людзе познаю вше прейґ роботи, а то ше мнє вообще нє пачи. Звичайно гваря: „А то тот музичар Петро Голик”. Мушим припознац же ше нє чуствуєм лєм як музичар. Я и фотоґраф и палараґлайдер пилот и слеклайнер и танґо танєчнїк и авантуриста, шицко то вєдно я. Любел бим кед би людзе нє одредзовали других по тим цо им примарна робота у живоце. Мнє ше шицко синхронизовало до єдного. Треба лєм робиц тото цо ше люби и вецка у живоце будзе добре – закончує Петро Голик.

Петро, попри того же є музичар, авантуриста и фотоґраф вон и спортиста, алє о тим з даєдней другей нагоди. Нє забудзце, робце вше тото у чим найбаржей уживаце и цо вас визначи як правих вас!

(Опатрене 96 раз, нєшка 1)