Сиґурносц нє маме, алє ше бориме

автор ол. русковски
312 Опатрене

 У наших крайох ше од желєняви продукує паприґу, капусту, парадичи, а вше заступенша и продукция огуркох, кромпльох и шалати. Продукция капусти у нас друга по значносци, а квашена капуста, окреме футожска, то прави деликатес у тих крайох, а хаснованє квашеней капусти през жиму, наисце, вельке.

 Гоч ше, як и у других конарох польопривреди, зявюю рижни проблеми, велї заградкаре ше заш лєм виборя зоз шицким и нє одуставаю од заградкарства. О актуалним стану, планох за будуци период и свойо упечатки о прешлим року, виприповедал нам заградкар  Йовґен Дудаш Ґено зоз Коцура, котри ше з тоту рошлїнску продукцию занїма вецей як 15 роки.

– Тераз у пластенїкох мам шалати, понеже през жиму без зогриваня рошню лєм шалата, млада цибулька и шпинат, алє я младу цибульку и шпинат нє пестуєм. Базовал сом ше лєм на желєну шалату, то ми найлєгчейше, понеже сом у тих водох 15, 20 роки и то знам добре випродуковац. Думам же и найлєпши заробок зоз шалати, найменши укладаня, а красни пенєж од предаваня шалати придзе у януару, фебруару и марцу. Пластенїки през жиму нє празни, а зароби ше пенєж котри покриє трошки отримованя пластенїкох, а останє и за ярнї укладаня. На концу, вжиме, кед нєт нїякого заробку, вше ше зда кажди динар – почина Дудаш приповедку.

Пракса при заградкарох така же ше вєшенї вичисцує пластенїки од желєняви, а же би през жиму нє були празни, до нїх ше садзи шалату, лєбо други култури котри родза у тим периодзе. Шалату ше садзи у новембру, децембру, два, три мешаци рошнє, завиши од хвилї, а у януару ше ю почина резац и предавац.

–  Мам коло 15 тисячи главки у трох пластенїкох. Дакеди сом шицко рихтал за марец и вец ми нараз сцигло вельке количество шалати котре сом за мешац нє могол анї порихтац, анї попредац. Тераз робим так же бим мал шалати од януара по април, и каждого мешаца ми у єдним пластенїку сцигує шалата. У януару сом єден пластенїк вичисцел, тераз сцигує други пластенїк за фебруар и марец и треци будзе у априлу. Так же за тоти штири мешаци мам шалати за своїх купцох з валалу, пиячарох з Вербасу и Кули, а предавам ю и до пар предавальньох у Вербаше – предлужує наш собешеднїк.

НЄПРЕРИВНО ШЕ ЗОЧУЄ З РИЖНИМА ПРОБЛЕМАМИ

Продукция желєняви важна, бо рошлїни нєобходни у каждодньовим костираню людзох, алє заградкаре ше у продукциї рошлїнских културох нєпреривно зочую з рижнима проблемами.

Йовґен прешлого року мал гольт кромпльох, пол гольта ярнєй капусти, гольт єшеньскей капусти и карфиолу, парадичи, як и паприґи –  бабуру и червену рогову. По його словох, капуста и кромплї вєшенї мали добру цену, лєпшу як скорей, алє урожаї бул слабши, та нє бул даяки заробок. Заробок бул исти як и потераз, заградкаре ше нє збогацели, лєм купци плацели вецей, бо менєй зродзело.

– Бабуру ше оберало од лєта, червену рогову у септембру, а урожай бул досц добри, гоч була велька суша и вельо ше залївало. Цена була добра, алє вельо динари ше потрошело на нафту, чия цена була окреме висока. Штучни гної и прикарми вєшенї ище були по старей цени, алє нафта и наднїци були найвекши видаток, оберанє ше досц плацело, а вше присутна и борба за наднїчарох. Кромплї менєй зродзели, а пре вельку сушу урожай преполовени при шицких заградкарох. Цена им тераз 50, 60 динари, а то праве же покрива нашо трошки, нє будземе у минусу, алє нє будземе анї у даяким вельким плусу – щири Ґено.

Ярня капуста була добра, гвари, нє залапела ю суша, алє проблем бул з єшеньску капусту, бо после пресадзованя пришла суша. Од велькей горучави пресада нє зишла добре у цалей Войводини, нє було єй досц, та людзе зменшали поверхносци з капусту. Хто и пресадзел, нє прияло му ше шицко, 20,30 одсто препадло такой перших дньох пре сушу и цеплоту. Кому ше прияло, тото цо остало требало вельо залївац, вельо уложиц за нафту, а до конца ше капуста анї нє виглавкала, прето же кед бул час за формованє главкох, у юлию и авґусту, ознова були горучави. Урожай зменшани на поли, а так було и з карфиолом, цо могло вєшенї почувствовац по цени, котра була векша. На лаґеру ма ище дакус жимскей капусти котру тиж садзи, а и цена єй ище вше 50, 60 динари цо, як гвари, добре.

– Тераз мам у пластенїку порихтану пресаду парадичох, хтори добре зишли, а мам порихтану и бабуру за пластенїк. Шал сом уж и капусту, єдну часц за вонка, у марцу же би ше виношело на польо, а рихтал сом и нашеньски кромплї до ґайбох же би попущали ключки, же би ше их початком марца могло садзиц. Нашеньски кромплї маме свойо, нашенє гибридней капусти купуєме, а мушим похвалїц же нашенє за парадичи, паприґу и капусту нє вельо подрагшело. Можебуц лєм даяки 10 одсто, алє то занєдзбаюце спрам того як шицко инше подрагшело.

УКЛАДАНЯ ВЕЛЬКИ, ЗАҐАРАНТОВАНЕЙ ЦЕНИ НЄТ

Вельки проблем у наиходзацей сезони, як визначел Ґено, тот же ище вше заградкаре нє знаю яка будзе цена штучного гною, Уреи, як и АН-у, котри ше за прикарму хаснує у вельких количествох у продукциї велїх културох.

– Од гевтого року цена АН-у и Уреи пошла горе скоро 300 одсто. Обецую же цена спаднє, алє и кед будзе так, вироятно заш лєм останє дупло векша. АН бул 40 динари, годзен буц 80, цена Уреи, тиж, була 40 динари, а годна буц и 110, 120 динари. Комплексни штучни гной (петнацка) бул 4 000 дин, тераз є 8 000, а то нам будзе вельки проблем. За нафту ше, тиж, нє зна яка будзе цена, була 170 динари, нєшка є уж скоро 180 динари, а нафта вельо ноши у продукциї. А на концу, нам нїхто нє ґарантує цену наших продуктох. Ми мушиме уложиц, по тих високих ценох купуєме шицко, а нє знаме яку цену достанєме на одкупу на єшень.  Нормалне би було кед би ми мали даяку ґарантовану цену и ґарантовани одкуп, та бизме могли прераховац чи вредзи укладац, чи нє – заключує Дудаш.

На яр ше планує садзиц вельо капусти, бо ше рахує же будзе добра цена. То може буц добре, гвари вон, а може буц и подле, прето же будзе вельке понукнуце, а кед епидемийна ситуация останє така же и надалєй нє будзе тельо преслави и свадзби, слабе будзе поглєдованє и шицки би могли препаднуц, а то ше нїґда нє зна, праве прето же нєт заґарантованей цени.

– Проблем и же нє доставаме нїяки попуст на нафту. За продукцию нам треба вельки количества, а державу то нє интересує, за таки ствари вообще нє ма слуха. Нє маме анї нїяки окремни субвенциї, тото цо даваю за пластенїки то скоро нєможлїве достац, знаме шицки як то функционує. Тиж, проблем маме и зоз хемию, понеже ше у нас забранює хасновац даяки пестициди, тоти котри допущени вельо драгши, а нам то автоматски звекшує укладаня. Парадокс же кед придзе яр, Сербия з Албаниї, Македониї увожи парадичи котри пирскани праве з тима истима пестицидами котри нам забранєни, а людзе их заш лєм купую, прето же су туньши. Цо держава роби?  – щиро приповеда наш собешеднїк.

За конєц розгварки, Ґено би мал порученє же би требало попатриц дакус и на продуковательох на валалє и мали ґаздовства, на заградкарох, и помогнуц им, понеже єст перспективи за добру продукцию желєняви.

– Углавним, ми робиме, гоч даяку сиґурносц нє маме, алє ше бориме. Добре би було кед би нафта була туньша, штучни гної, нашенє, и кед би нє було увозу шицкого того цо ми продукуєме, вец би и ми могли нормално обставац, робиц и мали бизме лєм здраву поживу у Войводини – заключел на концу коцурски заградкар Йовґен Дудаш Ґено.

ТРОШКИ РОСЛИ, ЦЕНА ШАЛАТИ ИСТА

 Йовґен Дудаш Ґено зоз пластенїками почал робиц 2006. року и цена шалати теди була 25 динари.

– Тераз 2022. рок, цена шалати и далєй 25, 30 динари, а од теди ше пременєли велї условия за роботу. Цена нашеня пошла голєм штири раз, пейц раз горе, нафта подрагшела, штучни гної, прикарми, защита, хемия, дньовнїци за наднїчарох, шицко подрагшело голєм дупло, а и вецей раз, лєм цена шалати остала иста. Вельки проблем у заградкарстве же нашо продукти маю 15 роки исту цену. А на концу, щешлїви зме кед их попредаме и по тих ценох, гоч щиро – требала би буц вельо векша цена, з оглядом на тпто же яки укладаня вельки.

 ВЕЦЕЙ ПЛАСТЕНЇКИ

Продукованє желєняви у наших крайох ше остатнї роки значно унапредзує, окреме зоз ширеньом сучасних системох хованя рижних културох у пластенїкох и склєняних заградох, котри нєшка у Сербиї забераю поверхносц од блїзко два и пол тисячи гектари, наводзи Розвойна аґенция Сербиї

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ