Сладки плод-сладке задовольство

автор Оля РУСКОВСКИ 28. май 2021

Основна характеристика овоцох зоз нашого поднєбя, котре характеризує умерена клима и квалитетна жем, то праве високи процент цукру котри им дава винїмкову сладосц и окреме добри смак. Праве таки, смачни и сладки шицки плоди у овоцнїку котри роками з увагу допатра Коцурец Дадо Фекете

На поверхносци од два и пол гольти, у коцурским хотаре, пресцера ше Фекетов овоцнїк. Два тисячи древка вецей файтох овоци пишно стоя, а по словох нашого собешеднїка, у овоцнїку найвецей єст яблука, кайси, грушки и шлївки.

– Штернац роки ше занїмам зоз тоту роботу. Мож повесц же сом нєплановано вошол до роботи з овоцами. Пред 20 роками, перши сушед коло нас у хотаре на свою жем посадзел овоцово древка. Пар роки их вон допатрал, ховал, алє нажаль, нєодлуга умар, и теди моїм родичом понукли чи би нє сцели купиц овоцнїк, понеже бул обок коло нашей жеми. У поради з моїм братом и зо мну, родичи 2007. року купели овоцнїк, алє роботу препущели нам. И так шицко почало – започина приповедку наш Коцурец.

ПОЧАТКИ У ОВОЦАРСТВЕ

Браца Фекетово, понеже нє знали вельо о овоцарстве, пошли на Польопривредни факултет до Нового Саду ґу професорови Зоранови Кесеровичови ше порадзиц, же би им дал напрямки у вязи роботи. Вон их унапрямел на тедишнього директора Карнексових овоцнїкох, Милана Баїча.

– Шлїдуюци два роки Баїч отримовал наш овоцнїк, ходзел поряднє, указовал нам и учел нас цо и як маме робиц. Медзитим, пошвидко ше чежко похорел, а и брат одустал, та я ришел шицку роботу превжац на себе. Применьовал сом знаня котри сом здобул за тот час, покус читал, бешедовал з людзми, черал упечатки и искуства, и шицко то якошик помали рушело – толкує Дадо.

Рок 2009, здогадує ше вон, бул окреме чежки за овоцарство у Коцуре. Велї овоцаре того року прецерпели вельки утрати пре масовни напад мохоткавих бубох.

– Теди велї людзе 2009. у коцурским хотаре садзели олєйову цвиклочку. Мохоткави буби ше намножели и у овоцнїкох направели прави „масакр”. Барз их вельо було, же ше аж анї квитки на древкох нє отверали. Ми теди, зоз седем прикочох плодох кельо зродзело пред роком, того чежкого року спадли на пол прикочу.

МОХОТКАВА БУБА ВЕЛЬКИ ПРОБЛЕМ

По Дадових словох, мохоткава буба часто зна правиц проблеми у овоцнїку, и може направиц вельки чкоди. На ню вплївує хвиля, и кед цепло, єй то пасує и теди ше розмножує. Мрази и жимнєйши днї єй нє барз пасую.

– Мохоткава буба уходзи пейц центиметери под жем, випатра як кромпльова златица, лєм є чарна и кус ма шерсци на себе, прекриту зоз глїну. Кед вона роби, теди квитню яблука и шлївки, алє теди робя и пчоли. Кажди препарат инсектицид забиє мохоткаву бубу, алє забиє и пчолу. Єст єден изреалски препарат котри пчоли лєм дакус омамунї, а буби забиє. Цена того препарату пейц тисячи динари по литри, а проблем же кед ше з нїм попирска, о 20 минути придзе друга буба, и вон на ню уж нє дїйствує, потребне ознова третировац. Кед вельки налєт мохоткавих бубох, вец мушиш бегац кажди час, пирскац, а шицко то, окрем часу, вимага и пенєжни средства – толкує наш собешеднїк.

Зачувац ше од мохоткавих бубох мож и на други способ, гвари Дадо, так же ше поквача били погарики на древка и на ограду, до котрих ше усипе води, положи фалаток Неґро бомбони, и вец мохоткави буби войду до погарика и задавя ше.

– Ми каждого року у априлу на ограду кладземе тисяч били погарики, з дротом поквачиме, понеже мохоткави буби углавним з боку лєца и иду на билу фарбу. Таке мойо искуство, и так ше я борим з нїма. Того року их, на щесце, нє було тельо вельо прето же було мразу, алє гоч ше жимни ноци ту и здали, индзей направели чкоди – щири Дадо.

Прешлого року, як гвари, мал проблем и з яблуками, бо у маю, юнию було каменцу – нє вельо, алє досц же би очкодовал плоди. Нє одпадли, алє нє могло их предавац по порядней цени, бо мали храсти, шпляхи, та пошли на палєнку. Того року Дадо обчекує добри род яблукох, а кед случайно будзе ознова каменцу, гвари, ознова пойду на палєнку.

 

ОБЧЕКУЄ ДОБРИ РОД

– Плоди уж формовани, та спрам того цо видно, того року би требало буц досц яблука, алє и грушки, и шлївки. Наздавам ше доброму роду, бо яблука тей сезони винїмково добре квитли, окреме Червени делишес. Попри тей сорти, у овоцнїку од яблукох заступени и Айдаред, Златни делишес и Ґрени смит, од грушкох Бутира, Санта Мария и Вилямовка, а од шлївкох Стенлейка.

Прешлого року, гвари Фекете, найглєданши були Червени и Златни делишес и Айдаред, а Ґрени смит углавним глєдаю людзе котри маю цукрову хороту и нє шму єсц сладке. Нови, сучасни увозни сорти яки мож видзиц по маркетох, припознава, анї го нє интересую, а анї их людзе нє глєдаю.

Кед слово о хвилї, гвари Дадо, наздава ше же тота нєстабилна ситуация пошвидко прейдзе и же годно запровадзовац порядне пирсканє, бо з таку хвилю шицко позарядове. Шицко поремецене, толкує, и пре таку хвилю треба и вецей пирскац.

– Вше ше знал даяки рядошлїд, а тераз го нєт. Хвилї ше часто зменюю, скоро каждого тижня треба пирскац. Нє знаю древка цо их знашло пре таку пременку клими. Я наисце нє пирскам вельо, гоч препоруки 800 литри препаратох по гектаре, та спрам того бим требал пирскац зоз 1 200 литри, а я пирскам минимално, зоз 400 литри. Можем ше и з тим похвалїц, а людзе то видзели и препознали квалитет.

 

 

ШИЦКУ ОВОЦ ПОПРЕДА

З предаваньом и пласманом роби Дадо нє ма проблеми, нє дава анї до хладзальнї, анї за вивоз, алє шицко попреда у валалє и по околних местох.

– У Коцуре овоц предавам у дутянох и на пияцу, а ходзим и на пияци до Савиного Села и до Руского Керестура. Тиж, предавам овоц и за палєнку. Питаю людзе, задовольни сом зоз поглєдованьом, а нєт анї векши проблеми и варияциї зоз цену. Остатнї пар роки и яблука маю добру цену, та можем повесц же сом задовольни.

Кед придзе час за оберанє, Дадо анґажує роботнїкох. Ма таку праксу же ше у його овоцнїку обера лєм пополадню по пар годзини, та наднїчаре можу закончиц и свойо други обовязки, а и одпочинуц скорей як приду до ньго.

– Нє мам проблем найсц роботнїкох за оберанє. Система роботи така же дас годзину обераме, вец кратка павза, и так покля нє наобераме єден прикоч, то досц за тот дзень. Направиме приємну атмосферу за роботу, а вец и шицко идзе лєгчейше. У овоцнїку ми помагаю и мойо дзивчата Алиса и Лейла, и гоч пре школу нє можу вше буц ту, наисце су ми велька помоц, а и пиха – з ошмихом приповеда Дадо.

Пред пейцома роками вон преширел овоцнїк и посадзел нови древка, а сцигнє и услужно пирскац и отримовац и велї други овоцнїки у валалє. И гоч углавним шицко зна, як гвари, вше ше дацо нове случи и дацо нове научи.

– Вшелїяки ше ситуациї прейдзе през роки. Нє мож направиц стандард роботи, окреме остатнїх рокох. Шицко ше меня, нєт правила… Кажда сезона за себе, кажди рок за себе. Алє, важне же робота идзе, овоци обставаю, та гоч ше трафи и нєзґодни рок, робиме и далєй и вше ше наздаваме же уж шлїдуюцей сезони будзе лєпше – визначел на концу овоцар зоз Коцура Дадо Фекете.

ИЩЕ ЄДЕН ПОДЛИ РОК ЗА КАЙСИ

Нєвигодна хвиля нє так страшно вплївовала на другу овоц, алє кайси цалком препадли, гвари наш Коцурец. Кед ше кайси формовали зявел ше мраз, а по його словох, у тей остатнєй габи кед температура спадла на -3 ступнї, то их знїщело.

– Намагал сом ше зачувац кайси, топел сом, алє того року требало вельо ноци топиц, а нє мал сом анї тельо огриви порихтане, а анї тельо моци. Так же, кайси нє будзе, праве остало лєм тельо за покоштовац. Прешлого року сом з кайсу добре прешол, требало лєм єдну ноц топиц, та сом єдини у околїску мал кайси – бешедує далєй.

Гоч кайси були дробни, кед приходзел з овоцнїку, гвари, людзе го уж чекали, та ше добре попредало. Гевти плоди котри нє були за предай, Дадо охабел за палєнку.

– Мам свой казань и палєнчарню, та печем палєнку и з шлївки, и з грушки, а прешлого року сом пекол и з кайси. Мал сом 8 казанї по 200 литри, та гоч прешли рок бул чежки за кайсу, я одлично прешол, можем ше похвалїц – з ошмихом приповеда Дадо.

(Опатрене 100 раз, нєшка 1)