Солидни рок за слунечнїк и сою

автор ол. русковски 25. септембер 2020

У коцурским хотаре того року було досц слунечнїку и сої,  бо ше польопривреднїки, попри нєзаобиходней кукурици, часто одлучую за тоти култури. Тлачидба слунечнїку закончена, а тлачидба сої ше помали приводзи ґу концу.

 Свойо упечатки о тогорочним стану у хотаре, кед слово о тих двох землєдїлских културох, з нами подзелєл землєдїлец Янко Ґайдош. О слунечнїку тот коцурски продукователь гвари же на його полю тота култура заступена роками.

– Могло би повесц же одкеди робим жем, та продукуєм и слунечнїк. Каждого року тоту културу мам на досц вельких поверхносцох, углавним на 20–30 гольтох, а то завиши од того дзе и як мож положиц слунечнїк, плодоряд ше муши почитовац, та кеди кельо видзе. Того року сом мал коло 30 гольти под слунечнїком – почина приповедку Янко.

На Ґайдошових парцелох нєт нашенє анї з  єдней нашеньскей хижи окреме, заступени нашеня од вецей продуковательох и, як гвари, кед слово о нашеню, вше хаснує вецей гибриди. Того року ше так потрафело же мал лєм странски гибриди.

– Вше видзе дацо нове, та на своєй жеми мам заступени и по 4-5 файти слунечнїку, нїґда  лєм єдну. Пробуєм и нови нашеня, алє углавним то стандардни гибриди.

ДОБРИ УРОЖАЙ, ИЩЕ ЛЄПША ЦЕНА

Янко предлужує же гоч хвиля того року була пременлїва и за даєдни землєдїлски култури нєвигодна, нє обачел же му дижджи котри падали єден час спричинєли даяки проблеми.

– Слунечнїк лєпше подноши сушу, окреме тот котри ма моцнєйши корень. По законченей тлачидби можем заключиц же виєдначени урожай бул на каждей парцели, нє було вельки осцилациї. Шицко завиши и од квалитету жеми, як и од паданьох, понеже даґдзе падало вецей дижджу, а даґдзе менєй. Урожай ше руша ту даґдзе коло 21 метер. Нє бул максимални, алє зоз шицким просекови, та сом задовольни.

Одкупна цена слунечнїку ше у Коцуре руша коло 34-35 динари, и векша є як гевтого року, а то анї нє конєчна цена.

– Кажде ма уж даяке свойо особне искуство, алє кед поровнаме зоз прешлим роком, думам же тот рок кущичко лєпши. Можебуц и урожай за ниянсу лєпши, алє цена сиґурно висша – гутори Ґайдош.

Наш собешеднїк нє хаснує нїяки окремни субвенциї, субвенционовани продукциї, лєбо кредити. Як гвари, хаснує лєм тото цо держава дава порядне за реґистровани ґаздовства. Осиґуранє прешлих рокох хасновал, углавним за жито и ярец, а того року прешло без осиґураня.

– Нє мож знац кельо ше може зродзиц и на цо можеш раховац кед починаш робиц. Урожай углавним ту дзешка, алє цена ци може злєпшац ситуацию, бо кед цена лєпша, нормално же лєпши и условия за роботу, а и заробок. Обща слика и заключок кед слово о тогорочней тлачидби слунечнїку таки же тот рок лєпши як прешли – визначел Ґайдош.

НЄТ ПРОБЛЕМИ АНЇ ЗОЗ СОЮ

Кед у питаню соя, Янко того року роби 15 гольти. Єдна половка поверносцох з тоту културу покошена, а друга половка будзе покошена тих дньох.

– Мал сом першу и другу ґрупу зреня. Перша ґрупа то вчасни сорти, вони покошени, а друга ґрупа будзе покошена найвироятнєйше того тижня. Урожай, котри просеково ту коло 20 метери, повед бим же векши як гевтого року, а векша и цена, котра у тей хвильки (нє конєчна, лєм аконтацийна)  40 динари – гутори Ґайдош.

Вон надалєй толкує же проблеми зоз сою того року, на щесце, нє було. Єст роки кед соя зна подруциц, пре рижни причини, алє того року у коцурским хотаре дала добри штреднї урожай.

– Соя того року мала оптимални условия, лєто нє було барз горуце и, мож повесц, же мала оптимални условия за розвой – одвитовали єй температура, релативна влажносц воздуху и же дижджи мало падали. Таки вигодни условия були праве у мешацох кед вона квитнє и формує мауни. Можем повесц же маме єден добри рок цо ше дотика сої у Коцуре, та сом задовольни  – щиро гвари Янко.

Як припознава, соя го того року нє розчаровала, а видзи ше му же нє розчаровани до єй тогорочного урожаю анї нїхто од продуковательох. Зоз ошмихом додал – може ше случиц же дахто нєзадовольни же нє положел сою того року, бо єст и таких. Даєдни парасти велї роки кладли сою, того року прескочели, а рок солидни и цена добра – толкує Ґайдош.

На концу, гвари наш коцурски землєдїлец, затераз шицко прешло добре, а наздава ше же добре будзе и тото цо ище нє скошене.

– Задовольни сом и з єдну, и другу културу. Най нас хвиля потрима тераз з єшенї, же бизме могли по сухим поробиц шицки роботи котри потребне, без даяких вельких тензийох. Можебуц будзе чкоди нарок од телєй суши, алє голєм того року шицко будзе поробене по добрей хвилї – закончел приповедку параст зоз Коцура Янко Ґайдош.

(Опатрене 43 раз, нєшка 1)