Социялна дистанца

автор и. сабадош 4. май 2020

Док шицко тото коло корони прейдзе и док ше подцагнє смужку кельо нас то шицко коштало – у животох, здравю, нервох, зоз власней кишенки и державней каси, чи останє голєм даяке шветлєйше здогадованє у тим углавним шивкастим спектру?

Перша асоцияция ми духовитосц и гумор. Шмих то склонїско и остатня линия охрани духа. Чловек ше шмеє, люби ше шмеяц и сце ше шмеяц, аж и кед уж нє ма кадзи и кед нє зна цо инше зоз собу. И попри шицкей озбильносци ситуациї и реалного страху за себе и своїх, страху од вируса, Сайму и респираторох, кед будземе щири, кажде з нас ше голєм раз-два раз дньово нашмеє, чи кваскаво чи нарату, з даякей фотомонтажи, миму, видео-клипу, лєбо пародичного цитату присподобеного актуалней ситуациї.

Мнє особнє нїч нє було шмишне анї шмиховальне у идентичних, дириґованих, так повесц, конфекцийних „антиклинтоновских” паролох и ґрафитох виписованих з истим авто-лаґом по мурикох и фасадох таки час 1999. року.

И „коронични” гумор настал од муки, часто є чарни, алє нє увредзуюци, скоро обовязно є автоиронични, алє є вше щири и автентични. Дакому баржей лєжи ґротескни монтипайтоновски стил, дахто волї пародиї, дахто пестує зжати лаконски вираз, а дахто каламбури и бависко зоз словами, дакому баржей идзе морбидни, а другому ткв. инженєрски гумор, алє креативносц анонимних авторох нє зна за гранїци, а инспирация у карантину, випатра, безгранїчна. Най нє повем, лєпше изолация як ужеменє…

Друга, озбильнєйша ствар же зме шицки нараз, скоро прейґ ноци, постали самоуки експерти за вецей широки поля медицинскей науки. Як цо гинто, кед ше Дьокович пендрал на шветови верх, андї на пияцох и пензионере у шпациру розправяли о челенджох и брейкох, а пошвеценши у штред ноци знали статистику успишних сервисох и АТП лїстину ажурнєйшу од дньового курсу евра, тераз так шицки владаме з превенцию и профилаксу и епидемиолоґийнима таблїчками. Вреднєйши научели цо Флуґеово капочки а цо серолоґийни тести, а тоти найсхопнєйши у власней купальнї знаю розправиц средство за дезинфекцию своєй роботи.

Проблем нам спричинює лєм тота социялна дистанца, нєщешлїво так (нє)преложена зоз анґлийского жридловнїка Шветовей здравственей орґанизациї. Значи, нїхто нам нє наклада оцудзованє и осамйованє од людзох и блїзких, анї виключносц и нєпоцерпеносц ґу другим (цо дефиноване значенє социялней дистанци у социометриї), лєм нас спозорює же кед зме медзи людзми, треба тримац физичну, просторну оддалєносц єдни од других и керовац гужву. Мож буц блїзко и кед останєме далєй…  

(Опатрене 66 раз, нєшка 1)