Спорт и музика му отворели драгу до швета

автор л. кухар 20. децембер 2020

Народзени є у Горватскей, дзецинство и младосц препровадзел у Сербиї, а у тей хвильки з фамелию жиє и роби у Швайцарскей. Як випатрало одрастанє ту, у фамелиї котра мала седмеро дзеци, и цо нєшка роби далєко од Дюрдьова, виприповедал нам праве вон – Иван Холошняй.

Иван пияте дзецко у паноцовскей фамелиї од о. Йоакима и мацери панїматки Амалиї. Народзени є у Миклошевцох, у тедишнєй Горватскей котра була часц Югославиї, у фамелиї богатей з дзецми, аж седмерима. Иван шведок о тим як випатрал живот у такей вельочисленей фамелиї.

– Досц интересантни и нїґда нє допити. Паметам же то була каждодньова борба же хто ма право, а хто виновати. Моя найстарша шестра Николая и брат Борис и Михаил по законченей основней школи свойо школованє предлужели у Руским Керестуре у Ґимназиї – здогадує ше Иван.

Живот у Републики Горватскей Иван будзе паметац по частих приходох до тих крайох, до бабох и дїдох и то до Дюрдьова, у котрим жили мацерово родичи и до Руского Керестура, одкаль були оцово.

– Паметам же то були части и нєзвичайни путованя на оцовей моторки. Здогадуєм ше же були и длуги, та сом знал и одспац на моторки, алє мнє то вообще нє завадзало.

У Миклошевцох зме бивали по 1971. рок, а потим зме ше преселєли жиц до Дюрдьова у котрим сом препровадзел свойо безбрижне дзецинство и красну младосц – приповеда Иван, хтори основну школу закончел у Дюрдьове, и як гвари, здобул пайташох за цали живот, та є и нєшка з нїма у контакту.

ШИЦКИ У ОБИСЦУ МУЗИКАЛНИ

Холошняйова фамелия позната и по своєй музикалносци. Паноца Йоакима велї запаметали по прекрасним тенору, а свой талант и музикалносц пренєсол и на свойо дзеци. Єден з нїх бул и Иван котри закончел Стредню музичну школу „Исидор Баїч” у Новим Садзе, теорийни напрям, та два роки робел у Чуроґу и Шайкашу як наставнїк музичного.

– Музика у нашей фамелиї мала вше окремне место. Од седмерих дзецох, штверо зме закочели стредню музичну, а два шестри Таня и Марика, Музичну академию. Нашо „проби” були у церкви дзе зме часто шпивали на Служби, алє и на других церковних богослуженьох. Паметам и нашо фамелиярни одходи до Швайцарскей, котра на мнє вше зохабяла окремни упечаток. Мал сом тото щесце же сом ше такой по законченей штреднєй школи запошлєл як наставнїк музичного у двох основних школох. Алє то нє потирвало длуго бо сом уж 1984/85. року пошол до Плєвльох, до Чарней Гори, одслужиц войско – гвари Иван.

У Швайцарскей Холошняйово зняли першу касету фамелийного хору

ФОДБАЛ ВОШОЛ ДО КРЕВИ

Попри музики, Иванова друга велька любов – фодбал. Вон свой шлєбодни час люби препровадзиц на фодбалским терену и як бавяч, алє и як тренер. Лабду любел одмалючка, та ше познєйше ришел уписац на Факултет физичней култури. Алє, после першого року напущує факултет и баржей ше пошвецує терену и лабди.

– Моя фодбалска „кариєра” почала на фодбалским терену ФК „Бачка 1923” у Дюрдьове, а потим сом прейґ „ЗСК” зоз Жаблю пошол тренирац до ФК „Индекс” до Нового Саду и кратко до ФК „Гайдук” у Кули. Понеже ме трениранє у тих клубох нє задоволєло до конца, мал сом жаданє пробовац дацо нове и иншаке, так сом прейґ мойого брата, котри теди уж бул у Швайцарскей, дошол до людзох котри активно робели у єдним аматерским фодбалским клубу котри ше вола ФК „Натерс”. Праве так сом, 1. авґуста 1990. року справел крочай котри ми живот з кореня пременєл. Мушим надпомнуц же теди, пред трицец роками, иншак ше путовало, можлївосци нє були анї близко таки як нєшка. Мойо перше путованє до Швайцарскей було на гайзибану зоз Руми до Бриґу и тирвало вецей як петнац годзини. Спомнул сом же ме ФК „Натерс” анґажовал як бавяча, алє понеже то бул аматерски клуб, попри фодбалу сом мушел дацо робиц. Була то робота у катастру, а робел сом як помоцнїк ґеометра-технїчара – приповеда Иван.

Вон зазначел успишни резултати перше як бавяч, а познєйше и як тренер. Виприповедал нам же клуб у котрим тренирал 1994/95. року вошол до другей Швайцарскей лиґи, направел вельки успих за таки єден мали клуб и бул замерковани у цалей Швайцарскей.

– То бул барз интересантни период живота у котрим сом упознал вельо добрих людзох зоз шицких странох швета и

Дакеди страстни бавяч,
нєшка почитовани тренер

цо найважнєйше, упознал сом їх способ живота, їх одношенє ґу людзом, ґу Богу, ґу самому себе. То, єдноставно, искуство котре ме приведло до прешвеченя же то жем котра найблїзша идеалней. Кед то повем, нє думам лєм на финансийни бок, котри сиґурно важни, алє думам на тото же людзе вельо шлєбоднєйши, маю защиту (институцийох), економски су нє вязани и цо бим окреме наглашел – же кажде може виражиц свой потенциял и свойо можлївосци и способносци. Понеже диґитални швет барз швидко напредовал, окреме у швеце технїки, я то вихасновал и вошол сом до швета мерних инструментох и тераз робим самостойно на знїманю катастра, знїманю бивацих и других обєктох, як и на проєктованю истих – приповеда Иван.

РОБОТА ТРЕНЕРА

– Мал сом щесца же сом робел и робим тото цо любим, же сом препутовал и упознал цалу Швайцарску, алє и Европу до котрей зме ходзели на рижни пририхтованя. У клубу сом остал по 2002. рок, а потим сом ше вишколовал за тренера и почал сом робиц зоз младима у фодбалу, розуми ше, коло моєй роботи ґеометра-технїчара. Як тренер робим уж 10 роки, тренирам сениорски екипи у двох аматерских лиґох. Тераз сом у єдней екипи котра 30 км далєко од моєй хижи, а вола ше FK „Leuk Susten” – гвари Иван.

НАЙВЕКША РАДОСЦ – ФАМЕЛИЯ

– Мойо найвекше щесце то моя фамелия. Оженєти сом зоз Єлену Новакович, бувшу наставнїцу физичного воспитаня у Основней школи „Йован Йованович Змай” у Дюрдьове зоз котру сом у малженстве штернац роки. Мойо дзеци Сара и Иґор ходза до трецей и шестей класи основней школи. Кажди шлєбодни час любиме препровадзиц у природи, а кед придзе жима, понеже жиєме у бреговитей часци Швайцарскей, любиме ше скияц и уживац на шнїгу – гвари на концу Иван Холошняй. 

(Опатрене 115 раз, нєшка 1)