Стари проблеми и нови штрайки

автор о. планчак сакач 2. септембер 2022

У просвити проблеми нє нови и громадза ше роками, а просвитни роботнїки понїжени и финансийно и статусно. Питанє плацох – вичне питанє. После трох пандемийних рокох у атипичней настави обовязки ше просвитаром звекшали и у администрациї. Иснує поцерпанє же и тот рок будзе очежани и нєизвесни цо ше пандемиї дотика, так же требало робиц на пририхтованю школох за наставу на далєко.

И так уж роками перши септембер почина зоз наявйованьом штрайку у просвити и то нїч нє нове и нєсподзивююце. Вимоги просвитних роботнїкох стари. Вони вимагаю корекцию заробкох, указую же їх приманя за 10 000 динари нїзши од републичного просеку и глєдаю же би плаци були звекшани за 20 одсто. Зауважую же ше вименки законох, правилнїкох и упутсвох з обласци образованя приноша без консултацийох з людзми зоз пракси. Окреме визначую же число школярох у оддзелєньох муши буц зменшане на 24 школярох и процив су комбинованих оддзелєньох.

Помедзи штири репрезентативни синдикални орґанизациї занятих у просвити лєм Уния синдикатох просвитних роботнїкох Сербиї наявела штрайк, алє тот синдикат найвекши и найуплївнєйши, бо у його составе аж 830 школи, цо блїзко половки од вкупного числа школох. Штрайк ше отрима у коло 500 школох тей синдикалней орґанизациї зоз скрацованьом настави на 30 минути, а отримаю ше и рижни конференциї, обрацаня ґу явносци у вецей як 15 городох.

Як гваря просвитни роботнїки, велї добри людзе зоз просвити уж пошли, а найлєпших ше школярох уж давно страцело, та кед же ище вше вредзи мото же „знанє ма вредносц”, вец тоти роками нагромадзени проблеми у просвити  нужно и нєобходно почац ришовац уж нєшка, бо ютре будзе позно. На беоґрадских факултетох уж вецей роки нєт досц заинтересованих студентох за математику, хемию и биолоґию.

Остава питанє же хто убудуце од младих фаховцох будзе робиц у просвити зоз мастер диплому за просеково 50 000 динари. Тот заробок у тей хвилїки спод републичного просекового заробку, а нєшка ше о тей суми бешедує як о минималней.

У ушорених державох з високим животним стандардом школство єден зоз важних фундаментох дружтва, бо од образованя завиши будучносц, окреме у тим нашим високотехнолоґийним чаше, дзе ше швидко меняю велї фахи. Же би ше вишколовало фаховца потребни час, прето уж нєшка треба думац за наютре и плановац, бо годно буц позно.

ruske.redaktorka@gmail.com 

(Опатрене 38 раз, нєшка 1)