Створиц условия за лєгчейшу роботу

автор тах 9. децембер 2016

Нє ридкосц у тих часох же ше млади одлуча занїмац зоз польопривреду, алє же би ше дошло по профитабилну роботу у тей обласци, муши ше буц сцерпезлїви и прецерпиц чежки початки.

Глєдаюци жридло приходох, мож пременїц вецей роботи, та заш лєм концу, шицки гваря же найлєпше буц сам свой ґазда. Мирослав Маґоч, родом Коцурец, алє жиє у Вербаше, люби польопривреду и кед 2009. року после одредзеного часу напущел подприємство у хторим робел, то му постала главна дїялносц.

За свойо потреби обрабя 48 гольти жеми, алє його робота углавним ориєнтована на услуги – оранє, тарчованє, шатвопририхтованє, шатву, садзенє и подобне. Так до рока оброби коло 200 гольти жеми.

КРЕДИТИ ТЕРАЗ ДОБРЕ РИШЕНЄ

Кед ше почал озбильнєйше занїмац зоз польопривреду, Мирослав ше мушел одлучиц на вельки крочай – уложиц до механїзациї, бо, як гвари, було би барз чежко поробиц тельо жеми зоз стару и слабу механїзацию. Точнєйше, було би нєможлїве, а и нє рентабилне на длугши час. Ришенє видзел у кредитох хтори понукала єдна з вельочислених банкох.

– Дакус сом ше „замервел”, бо сом вошол до кредитох, алє маме ище коло три роки „видриляц”, та вец будзе лєгчейше – гварел Маґоч. – Нєшка то так, же без новей механизациї нєт анї озбильнєйшей роботи. Ниа, мам услужне оранє, а анї свойо бим нє могол поробиц як треба без моцнєйшей механїзациї. Мушел бим палїц рошлїни, нє могол бим анї досц глїбоко заорац. Тераз мам чежки машини, вельки плуги, вельки трактори и шицко идзе лєгчейше. Завреш ше нука, пущиш музику, уключиш зогриванє лєбо климу, и то уж робота, як нашо людзе гваря. То вец и уживанє. Тих дньох сом по цали дзень бул у трактору, и покля сом нє випражнєл резервоар, нє приходзел сом дому. Можем повесц и же вообще нє вистанєм, анї ме нє болї хрибет, анї нїч друге. Шицко то тераз фино идзе, алє шицко и кошта.

Од 2013–2014. року Мирослав ма нови трактор и вецей приключки, а од теди є и у системи ПДВ. Гоч механїзацию з часци плацел зоз власним пенєжом, гвари же ше за кредит одлучел, прето же би таке за живота иншак нїґда нє зґаздовал:

– Людзе ше вше вецей операю на кредити и так, и кед жем купую, бо банки даваю кельо-тельо вигодни кредит, здобува ше упечаток же ше аж и оганяю же хтора да меншу камату. Найлєпше мац заварти круг машинох, значи шицки хтори потребни. Я лєм комбайн нє мам, анї сом нє плановал купиц, алє сотрудзуєм зоз задруґу „Класка” у Коцуре. Я им дацо поробим, а вони мнє, та ше компалуєме – потолковал Мирослав.

ШТУЧНИ ГНОЙ ПРЕД ОРАНЇНУ

Кед слово о його жеми, Мирослав гвари же на тих поверхносцох зменює лєм кукурицу, слунечнїк и жито. Тераз Мирослав уж поорал цо мал, а зоз свойого искуства за парастох ма и даяки совити.

Толкує же барз добре поорац и порихтац жем пред жиму, же жимске оранє найважнєйше, алє у новшим чаше єст и даяки нови звичаї, хторих скорей нє було.

– Постало звичай же би ше, кед оранє було чежке и кед вельки груди, такой оранє и „заварло”, и же би ше пред ораньом заорало мишани штучни гной. У остатнїм чаше ше векшу часц уреи, хтора иншак плановна на яр, руци вєшенї. Уреа поспишує розпадованє рошлїнских остаткох у жеми.

Особнє сом вельки процивнїк палєня рошлїнох и шицко заорюєм, алє сом обачел тераз, кед сом почал орац, же виорюєм жатвово остатки од гевтого року. Заорани су, нє розпадли ше, праве прето же сом нє заорал уреу. Того року сом комбиновал, дас 50 одсто уреи хтору сом плановал за яр, думам тераз заорац, та увидзиме – гвари Мирослав.

На концу, вон спозорел и на вариранє ценох польопривредних продуктох. Як и шицким, так и йому, то єдно зоз препреченьох за сиґурнєйшу и успишнєйшу польопривредну сезону.

АРЕНДИ ДРАГИ, ЛЮДЗЕ ЗБУНЄТИ

Жито вше туньше, а и аренди ше, випатра, вше менєй мера праве у тей култури. Мирослав гварел же му людзе од того року аренди почали глєдац у еврох.

 Скорей ше мушело шац жито пре аренду, а тераз то у еврох. И то нє же 800 кили, та вец було 900, та 1 000 кили, аж и то нє було страшне, бо було и 1 200 кили, медзитим, тераз уж анї то нє добре – нєшка людзе глєдаю по 200 евра за аренду.

Мал сом понукнуца за добру жем по 200 евра, алє сом одустал, бо людзе уж глєдаю и пенєж напредок, уж анї нє знаю цо питац – гварел Мирослав.

traktor oranje M Magoc

(Опатрене 131 раз, нєшка 1)