Стредньошколци у часоплїву

автор т. салаґ, фото: ЗКВР 14. октобер 2021

У рамикох проєкту под назву ,,Приповедки позарядових каждодньових стварох”, хтори тей єшенї реализує Завод за културу войводянских Руснацох зоз финансийну потримовку Городскей управи за културу Городу Нового Саду, стредньошколци обишли Руску одлогу у Дюрдьове и Музейну збирку у Руским Керестуре.

Проєкт ,,Приповедки позарядових каждодньових стварох” облапя нашо историйни, односно музейни збирки у Дюрдьове и Руским Керестуре у хторих ше чува тисячи предмети зоз колекцийох народного облєчива, судзинох и стварох у обисцу, польопривредних направох, домашнїх продуктох, прикраскох, фотоґрафийох и ище вельо того цо презентує нашу традицию, обичаї и дружтвени живот и вереня.

– Цала идея проєкту була же би ше, насампредз, младшей популациї приблїжело културне нашлїдство Рускей заєднїци и то нє лєм Руснацом, алє и припаднїком других, та и векшинскей заєднїци, алє так же ше вони през тот проєкт директно уключа до презентациї артефактох зоз тих спомнутих музейних збиркох – толкує директорка Заводу за културу войводянских Руснацох, Анамария Ранкович.

Директорка Заводу Анамария Ранкович ище гварела же у проєкту слово о трох стредньошколцох зоз Нового Саду и трох зоз Руского Керестура хтори вєдно зоз своїма менторами перше обишли музейни збирки, а о збиркох им бешедовали фаховци етнолоґове. У Дюрдьове им о збирки бешедовала Любица Отич, а у Руским Керестуре Тат’яна Цупер Буґарски. Потим школяре маю вибрац одредзени предмети хтори им ше найбаржей попачели, лєбо у вязи зоз хторима маю особну приповедку, вец треба же би здумали, т. є. написали синопсис, а потим и зняли кратки видео же би своїм пайташом и пайташком презентовали вибрани предмет.

ВАЖНОСЦ КУЛТУРНОГО НАШЛЇДСТВА

Зняти видео будзе прилагодзени за рижни платформи – будзе на Заводовим урядовим Фейсбук боку, на Ю’тюб боку, а будзе ше пласовац и у рамикох специялней 3Д виртуелней тури тих збиркох, хтори тиж так рихтаю у Заводу за културу войводянских Руснацох. Нєодлуга, шицки тоти видеа буду и титловани, кед видео направи дахто зоз рускей заєднїци, вец будзе титловане по сербски, а кед дахто зоз сербскей заєднїци будзе по руски и так далєй.

– Думам же важне же би ше стредньошколци и млади уключовали до процесох очуваня културного нашлїдства, бо на таки способ и вони сами директно, алє и прейґ своїх пайташох и пайташкох, науча же як треба почитовац и активно хасновац културне нашлїдство и на тот способ их освидомюєме о важносци меркованя и осторожного хаснованя културного нашлїдства – гвари Анамария Ранкович.

У тим проєкту участвовал и професор историї у Ґимназиї ,,Петро Кузмяк” зоз Руского Керестура, Деян Бучко.

– Цо ше дотика того проєкту, моя улога була позберац трох школярох хтори би участвовали, и самим тим сом им ментор и помагам им и водзим их през шицки фази того проєкту. Перши крочай у проєкту була нащива музейней збирки у Замку у Руским Керестуре, же би ше школяре дакус баржей упознали зоз рижнима предметами хтори представяю културни скарб Руснацох. През музейну збирку школярох водзела Тат’яна Цупер Буґарски, кустос музею у Новим Садзе. Думам же тота нащива охабела одлични упечатки на школярох. Цо ше дотика моїх упечаткох, я наисце задовольни, радує ме же ше вообще таки проєкт роби и же ше школяре интересую за таке дацо, цо, у ствари, знак же ше при младих и далєй отримує жаданє и намаганє за очуваньом националного идентитету Руснацох – приповеда професор историї Деян Бучко.

ПОЛНИ УПЕЧАТКОХ

У тим проєкту участвовали школярки зоз Ґимназиї ,,Петро Кузмяк” зоз Руского Керестура, точнєйше два школярки зоз руских оддзелєньох и єдна зоз сербского.

– О проєкту нас обвисцел професор историї Деян Бучко и прейґ нього зме ше приявели. Я ходзим до трецей класи у рускей Ґимназиї ,,Петро Кузмяк” у Руским Керестуре. Були зме у музею и з нами бул професор Бучко, прейґ видео поволанки зме слухали преподаванє и приповедали зме з Анамарию Ранкович, а спред школи и музею з нами була и педаґоґиня Любица Няради, хтора нам тиж бешедовала о предметох хтори зме там могли видзиц – гутори Мария Горняк зоз Дюрдьова. Вона ище додала же им тот проєкт оможлївел лєпше упознац прешлосц и историю нашого народу. Тиж так, проєкт и одлична нагода опробовац ше у писаню текста хтори ше похаснує за знїманє видеа, цо заш лєм, нєкаждодньова и одлична пракса хтора им можебуц у живоце будзе значиц.

Силвия Маґоч зоз Коцура, хтора тиж школярка нашей рускей Ґимназиї, дзечнє прилапела участвовац у тим проєкту. Вона гварела же у музею порозпатрали предмети и кустос им прейґ скайпу виприповедал дацо вецей о тих предметох. Задаток єй бул вибрац єден предмет и направиц приповедку хтору ше знєє як видео запис.

– Мнє ше найбаржей пачела лада и фитюли, а Мариї наш вишивани ручнїк хтори ше вше виклада на наших манифестацийох. Циль того проєкту же би ми сами подознавали дацо о предметох хтори нашо предки хасновали, а кед ше ми намагали попренаходзиц информациї о тих предметох, наздаваме ше же и другим нє будзе чежко послухац. Самим тим, знова, то и нове искуство – писанє проєкта, писанє приповедкох и знїманє. Упечатки затераз супер и наздаваме ше же ше и другим будзе пачиц – гвари Силвия Маґоч.

ПРЕДМЕТИ ЗОЗ ПРЕШЛОСЦИ НА ЄДНИМ МЕСЦЕ

И стредньошколци зоз Нового Саду участвовали у тим проєкту. Школяр Ґимназиї ,,Йован Йованович Змай” у Новим Садзе Михайло Ковач гварел же ше на тот проєкт нє приявел сам, алє го мац приявела, бо люби дознавац нови ствари о историї. До Дюрдьова ишли ище и два дзивчата Тамара Ковачевич зоз Ґимназиї ,,Лаза Костич” и Сара Надрлянски зоз Ґимназиї ,,Йован Йованович Змай”. У рамикох проєкта, нащивели музейну збирку у Дюрдьове, водзела их професорка Ясмина Шовлянски, а у Дюрдьове их причекала Любица Отич.

– Видзели зме музейну збирку Руска одлога хтора ше находзи у бувшей старей дюрдьовскей школи и приказує як дакеди випатрала руска хижа. Мнє ше шицко пачело, бо ше нє стретам кажди дзень зоз такима стварами. Научели зме же за Руснацох характеристични руски парток и же вон уникатни лєм за нас. Мой упечаток у вязи зоз тим проєктом наисце красни, бо сом першираз нащивел тоту музейну збирку и на єдним месце видзел велї предмети хтори ше хасновало у прешлосци. Циль того проєкту же би ше цо вецей стредньошколцох и младих упознало зоз историю Руснацох през приповедки о старих стварох. На концу проєкта будзе ше правиц кратки видео знїмки о предметох хтори кажде з нас вибрал – приповеда Михайло Ковач.

Сара Надрлянски зоз Нового Саду того року уписала ше до першей класи у Ґимназиї ,,Йован Йованович Змай” и такой ше єй указала нагода участвовац у таким єдним проєкту.

– За участвованє у проєкту Заводу за културу войводянских Руснацох за промоцию нашого народу и язика прейґ младих приявела ме професорка Ясмина Шовлянски. До Дюрдьова зме пошли ми тройо школяре вєдно зоз професорку Ясмину. Там нас дочекала кустос музею Любица Отич и Мирослав Чакан и поуказовали нам рижни предмети зоз нашей рускей прешлосци. Такой сом почала задумовац як випатрал живот наших людзох у прешлосци. Мала сом чувство яґод же сом у даяким часоплїву. У тим проєкту сом научела назви старих предметох и як их людзе хасновали у кухнї, у роботи, на полю, як ше волаю часци нашого народного облєчива, и так далєй. Циль того проєкту же бизме указали же наш народ жиє у Войводини уж скоро двасто осемдзешат роки – гвари Сара Надрлянски.

Сари ше найбаржей попачела кудзель, прето же барз любела сказку о Заспаней красавици, а и дїдо єй дїда Влади бул майстор хтори правел кудзелї.

Директорка Заводу за културу войводянских Руснацох Анамария Ранкович подзековала шицким поєдинцом хтори ше додатно уключели до того проєкту же би вон квалитетнєйше бул реализовани, а тиж так и Ґимназиї ,,Петро Кузмяк” зоз Руского Керестура, хтора ше тиж уключела до реализациї и потримала тот проєкт. Тиж гварела же планую ище уключиц и стредньошколцох зоз Коцура хтори би обишли коцурску музейну збирку. За початок тоти средства хтори достали були достаточни лєм за Нови Сад и Руски Керестур.

(Опатрене 33 раз, нєшка 2)