СТУДЕНТСКИ КУЦИК

автор цецилия надь 9. септембер 2019

Нєшкайша система студираня оможлївює вельо того – доступнсоц информацийох, добру комуникацию зоз професорами, алє и рижни нови и иновативни змисти за ученє и виглєдованє. Сучасносц и технолоґия тиж доприноша, а найважнєйше же даваю податки и обвисценя на єдним месце. Тото цо заєднїцке шицким, и на шицких факултетох то же треба робиц и учиц, а кажди факултет ма свойо „чежши” и „лєгчейши” предмети, важне одгаднуц одвитуюци стил и способ ученя, а система дава и можлївосц покладаня ґрадива през вецей файти преверйованя знаня.

Нашо студенти ше часто стретаю зоз велїма виволанями, а єдно зоз нїх то буц бруцош. Бруцош то студент на першим року факултета, або висшей школи. Алексей Кухар зоз Дюрдьова студент на Польопривредним факултету, на напряму Овоцарство и винїцарство, прешлого року бул бруцош, а гвари же то специфичне чувство.

– Шицко нове, иншака система и велька пременка. Роби ше у вельких ґрупох на хтори сом нє бул звикнути. Вшелїяк, упознаванє зоз колеґами и професорами нє представя проблем, бо кажде себе винайдзе дружтво хторе му одвитує – толкує Алексей.

Скорейша системаобразованя ше розликує од нєшкайшей дзекеди предмети були вецей семестрални и у цалосци ше покладали прейґ испитох. Нєшка вельо помагаю и колоквиюми прейґ хторих ше поклада испити, алє даєдни факултети затримали праксу покладаня цалого предмету на испиту. На медицинским факултету, на напряму Медицинска регабилитация, перши рок студийох закончує студентка Антония Тиркайла зоз Руского Керестура хтора гвари же нє мала вельо колоквиюми, лєм зоз даскельо предметох.

– Углавном ше предмет поклада у цалосци, фахово предмети, односно, мнє найважнєйши, як цо то кинезиолоґия и здравствене допатранє покладаю ше зоз трох часцох, робиме тест, практичне и усмене одвитованє. У єдним испитним року шицки три часци ше муши положиц же би ше положело цали предмет и уписало оцену, толкує Антония.

На Польопривредним факултету преверйованє знаня завиши од предмета до предмета. Даґдзе постоя колоквиюми, а даґдзе єст ести.

– Єст даєдни предмети дзе у семестру мож положиц шицки тести хтори професор да и на таки способ положиц испит. Боди зоз преподаваньох и вежбох нє нательо вплївую на оцену. Вшелїяк, найважнєйше приходзиц на вежби, бо кед ше нє ходзи поряднє на вежби, професоре нє даю условиє студентом же би вишли на испит – гвари Алексей.

Оливера Пап зоз Дюрдьова, студентка  Високей дїловней школи струковних студийох, на напряму Тарґовина и медзинародне дїлованє, закончує перши рок студийох и гвари же ше зоз векшини предметох испити поклада прейґ колоквиюмох.

– Маме и таких професорох же кед зме активни през цали рок и кед маме максимално боди зоз обидвох колоквиюмох, нє виходзиме на испит, алє доставаме семинарску роботу и так покладаме испит. При нас, присуство на преподаваньох и вежбох наисце важне и значне – припознава Оливера.

 

ВЯЗА ПРОФЕСОР – СТУДЕНТ – СТУДЕНТСКА СЛУЖБА

Дїйство технолоґиї и доступносци информацийох, иновативносци и виглєдованя „зоз екрану” часто пребудзи дзеку при младей особи. Єден зоз водзацих факултетох у Новим Садзе хтори понука виучованє информацйних технолоґийох и нови форми комуникациї, то вшелїяк Факултет технїчних наукох. Понеже то и презентує и едукує свойо студенти, нє чудує же и його система и вяза студента зоз факултетом подзвигнута на сучасни уровень.

– Професоре хасную сучасни способ комуникациї – веб сайти, репозиториюми, и вше шицко завиши од предмета, алє и од професора. Вони углавним повязани зоз нами, студентами, прейґ „форумох” за наставу дзе ше и находза материяли зоз хторих ше учи. Там нам доступни и рижни информациї и обвисценя. Шицки хтори уписую даєден напрям на ФТН-у доставаю направени налоґи, тє. свой профил зоз шицкима информациями хтори вязани за їх студиранє. Тот сучасни приступ комуникациї барз вельо помага и олєгчує вязу студент – студентска служба. Понеже нє шицки зоз Сербиї и Нового Саду, дзе ше и находзи ФТН, и нє можу за кратки час присц и ришиц свойо студентски потреби, як цо то овера семестра, приява-одява испитох, уплата школаринох и друге – заключує Борис Раґаї, студент другого року Рахункарства и автоматики.

 

КОСТИРАНЄ И ЗМЕСЦЕНЄ

Студентски живот познати и по змесценю у студентских домох. Часто ше там упозна нових и цикавих цимерох, а тото познанство прераста до товариштва за цали живот. У Новим Садзе постоя осем студентски доми. За змесценє у дому барз важни витворени успих на факултету. Йован Живкович зоз Руского Керестура, уписує штварти рок на Академиї уметносцох у Новим Садзе, на драмским департману, Аудио визуелни модул, напрям Знїманє и дизайн звука и хаснователь є домского змесценя.

– Змесценє ми ше барз пачи прето же сом у Ц дому, лєбо Никола Тесла хтори найлєпше опремени. Кажда хижа ма свой тоалет, електричну ринґлу, мали фрижидер и жимни шпайз, а мам лєм єдного цимера. Каждого року ше розписує конкурс за змесценє у доме и одредзени процент достава змесценє. То значи же цо ше вецей людзе приявя з єдного факултету, вецей и упадню. Цо лєпши просек, лєпши дом. А цо ше друженьох у домох дотика, у тих „горших” як цо Влахович и Баїч, константно єст друженя и журки, док у моїм, дзе углавном студенти зоз добрим просеком и хтори нєпреривно уча, вше мирне и цихе, и з часу на час ше лєм стретнєме на конку и поздравкаме себе – гвари Живкович.

Йован тиж хаснує и студентску мензу, алє гвари же є зоз єдзеньом у мензи нє барз задовольни.

– У мензи ше лєм даскельо єдла „круца” на мению и после одредзеного часу допиє єдно те исте єсц. Тиж так, нєт вельо швижей желєняви. Найбаржей ми завадза же я пошвидко после полудзенку, або вечери огланїм, та часто себе дацо додатно правим, або купуєм. Цена полудзенку у мензи 72 динари, 59 динари вечера, а 32 динари фриштик, з тим же минимум котри ше муши уплациц то 10 порциї, наприклад, 10 вечери – закончує Йован.

 

(Опатрене 51 раз, нєшка 1)