Студиранє як задовольство и гоби

автор м. зазуляк гарди 13. фебруар 2022

Александра Дудаш у Сербиї закончела мастер студиї анґлийского язика и даскельо роки робела у фаху у керестурскей Школи. Жадала ше преселїц до Канади, алє ше познєйше заш лєм становела у держави у хторей нїґда анї нє подумала же раз будзе жиц, а то Шведска. Лєгко ше прилагодзела на нови способ живота, нєпреривно усовершує свойо знанє, та ше и после даскелїх факултетох нє планує ту застановиц.

Александри ше пред скоро дзешец роками указала нагода пойсц жиц до Шведскей, и гоч тота держава нїґда нє була на єй лїстини жаданьох, як гвари, почувствовала же нє треба препущиц таку нагоду, та пошла перше до нащиви. Так ше єй отворели дзвери же би после рока и пол остала там и жиц.

– То було цалком нєплановано. Можем повесц же сом ше швидко прилагодзела на тот штредок и менталитет, понеже думам же сом подобна Шведяном. Нє було ми таке важне такой постац часц дружтва, як можебуц даєдним другим приселєнцом. Тераз жиєм у месце Борос. Думам же стереотип же Шведянє жимни и цихи, бо мойо искуство процивне. Но, нє значи же искуство других людзох хтори ше ту приселєли нє цалком иншаке од мойого, у тим, алє и у даєдних других стварох о хторих бешедуєм – толкує Александра.

УСОВЕРШОВАНЄ НА ДВОХ ФАКУЛТЕТОХ

Накадзи закончела шицки уровнї шведского язика хтори потребни же би могла студирац, уписала ше аж на два розлични факултети.

– Кед сом ше приселєла ту, нє мала сом лиценцу за наставнїка, та сом студирала педаґоґию же бим дополнєла педаґоґийни предмети. Було чежко и компликоване одредзиц хтори испити мам покладац, хтори ми минус-плус боди, и наисце сом нє мала моци теди ше зоз тим занїмац, та сом одлучела же будзем студирац шицко. Причина була и тота же сом видзела же ту уходзи и пракса, хтора би ми вельо значела. Я пошла як формовани наставнїк, нє требало ме учиц од початку, алє же бим шицко тото цо сом знала могла виражиц по шведски, и то було виволанє. Испити сом вше положела зоз найвисшу оцену и була сом барз задовольна же вони задовольни зо мну. Гоч сом достала одвит же тото цо я студирала у Сербиї реципрочне зоз тим цо мастер у Шведскей, розлика же кажди наставнїк у Шведскей ма два предмети, нє лєм єден, та сом знала же кед будзем мац два предмети, будзем мац и лєпши и векши нагоди найсц и достац стаємну роботу, та сом одлучела студирац и шведски як други язик. Шведска вельо уклада до того же би мала добрих наставнїкох, важне им же би то було на високим уровню, же би були едуковани и же би ше и далєй сцели едуковац – приповеда Дудашова.

Александри на факултету остало ище закончиц ступень зоз хторим годна буц наставнїк шведского як другого язика и на штредньошколским уровню.

– Уж сом закончела за предосновношколски и основношколски уровень и прешлого року сом почала робиц як наставнїк анґлийского и шведского як другого язика. Мойо школяре академци зоз розличних жемох, хтори пришли до Шведскей, и маю медзи 20 и 50 роки, уча язик од початку. План и програм нє таки детальни як у Сербиї и дава можлївосц наставнїкови же би наставу вецей сам обдумовал, значи дава и шлєбоду, алє и векшу одвичательносц. Кед сом пришла и кед я була тота хтора учела язик,

жаданє ми було же бим у такей єдней школи раз була наставнїк и тераз ше ми тото жаданє и виполнєло. Робела сом и пред тим, паралелно зоз студиями, алє то нє було у фаху, алє як замена у оводох – гвари Александра.

ЦАЛОЖИВОТНЕ УЧЕНЄ

Наша собешеднїца припознава же думала же кед раз закончи школу, же ше до нєй нїґда вецей нє враци, а познєйше ю шицки драги водзели праве тамаль. У медзичаше похопела же нє жада же би єй драга за знаньом мала конєц.

– Єдна од ключних хвилькох кед ше ми то потвердзело була кед ше ми оцец опитал же чом себе нє найдзем даяки гоби. Шлїдуюци раз кед зме ше чули, гварел ми же похопел же я у ствари мам гоби, а то ученє, студиранє. Перше сом думала же то цошка цо мушим, алє понеже сом видзела же ми то барз добре идзе, можем повесц же оцец мал право, же то тераз мой гоби, зоз хторим жадам предлужиц и далєй. Без огляду на тото же робим, думам же вше будзем дацо студирац. Ту и таки менталитет, єст якаш, най так повем, култура студираня, у смислу же кед дахто закончи факултет, ма фамелию и заняти є, то нє значи же вон вецей нє студира. Бо, велька векшина вец ище студира самостойни предмети, понеже ту факултети даваю можлївосц же ше нє муши студирац цалу програму, алє лєм, наприклад, єден предмет. Познам особи хтори маю по 800 ЕСПБ боди. То ми нєвироянте – наглашує Дудашова и додава же кед предлужи студиранє, найвироятнєйше то будзе дацо вязане за анґлийски язик, шведски язик и литературу, а тиж так и польо вецейязичносци тото цо жада учиц и далєй.

У Шведскей за державянох Европскей униї студиї безплатни, а понеже Александра ма и мадярске державянство, тото правило важело и за ню.

– Моя мац ма мадярски коренї. Ище пред тим як сом ше преселєла до Шведскей, пол рока сом интензивно учела мадярски язик. Преробело у мнє озда, и як упрекосц, же баш научим и тот язик. Учела сом кажди дзень, алє наисце кажди дзень. А чом кажди дзень? З єдней нагоди мой дїдо бешедовал о єдней особи хтора гварела же студира и же закончи шицко у року прето же ше учи аж и на Крачун. Мнє то було барз упечатлїве, отворело ми очи же, наисце, чом би чловек нє учел и на Крачун. Од теди ше вше учим и на тото швето, аж и кажди перши януар, кед нїч инше, вец голєм єдно нове слово, або єдно дацо нове – визначує на концу Александра, чий стил живота вше исц по чежшей драги и победзиц саму себе, и прето велїм може буц инспирация. 

УПЛЇВ РУСКОГО НА ШВЕДСКИ ЯЗИК

У даскелїх роботох на факултету, Александра писала и о руским язику.

– Кед сом почала ту ходзиц до школи, вше зме ше представяли и вец вше було питанє одкаль приходзиш и хтори язики знаш и потераз ше ище нїґда нє случело же кед повем же знам по руски, же дахто зна яки то язик, и то им було цикаве. Шведянє хторих я познам вше дацо сцу научиц и интересую их нєзвичайни ствари. Глєдала сом чи и по шведски єст дацо о Руснацох, та сом нашла же постої єден професор на стокхолским универзитету, тераз уж покойни, хтори виглєдовал о Руснацох. Вон ше занїмал зоз националнима меншинами, медзи иншим и зоз Руснацами, а о тим познєйше писала и єдна професорка, зоз хтору сом ше и чула по мейлу. На моїх студийох ше вельо бешедує о тим як дахто хто вецейязични учи шведски як други язик, односно яки уплїв на ньго ма перши язик, лєбо вецей перши язики. Медзитим, мойо пробованє же бим писала у своїх роботох о руским язику наишло на бариєру, бо барз мало фаховей литератури по руски єст доступней онлайн, та сом нє мала жридла, так же сом руски язик споминала лєм у даскелїх роботох – приповеда Александра о своїм искустве.

БЛОҐ ПО РУСКИ

Пред даскельома роками Александра отворела свой блоґ (drahapozdravje.weebly.com), и то на руским язику, хтори ше волал Драга по здравє. Познєйше мала и свою рубрику у часопису МАК, з исту назву.

– Тераз нє мам часу за писанє, алє нє заварла сом цалком дзвери. Медзитим, провадзим цо ше случує у нашей заєднїци и кед у даякей статистики видзице же дахто зоз Шведскей кажди дзень отвера Рускословски сайт, знайце же то я – з ошмихом гвари вона.

(Опатрене 286 раз, нєшка 1)