Тарґовина постала традиция

автор вл. дїтко 2. септембер 2022

 З дошлєбодзеньом царици Мариї Терезиї вашари ше отримує од 1773. року, уж полни 250 роки. Вашари були значни, а окреме вельки и вельо познєйше у бувшей Югославиї. Кед ше держава розпадла, зменшани су и преридзени, алє свою значносц зачували по нєшкайши днї.

Кед слово о вашару, нєшка векшина такой подума на познати вашар у Шабцу. И нє лєм на ньго, бо Сримци звикли на вашар у Шидзе хтори постал своєродни препознатлїви знак городу ище у бувшей держави, та аж и нєшка. Познате же нєшка углавним нєт препреченя кед слово о тарґовини, бо ше тарґує вшадзи и на вшелїяки способи, а то у прешлосци  нє було такой так лєгко.

ЦАРИЦА ДОШЛЄБОДЗЕЛА ТАРҐОВИЦ

У XVIII вику у Шидзе и околїску ше нагло розвивало ремеселнїцтво, та ше тарґовина указала як значна потреба же би ше свойо продукти понукло и предавало ширшому кругу людзох. Були то часи Австроугорскей монархиї и владаню познатей царици Мариї Терезиї. Вона зоз Розказом 1768. року видала правила и упутства за реґулованє одношеньох ремеселнїкох и тарґовцох, односно правила о одношеньох медзи здруженями. А 1773. року на вимогу Шидяньох царица дошлєбодзела отримованє вашарох у Шидзе. Теди було одредзене же би ше вашари отримовало три раз до рока пред церковнима шветами и то: 19. марца,  10. авґуста и 1. новембра. Вашари нє могли буц нєдзелями.

Дакеди були вашари коло Шидини, нєшка тото место познатше як Бельняча. Нєдалєко отамаль була и важна драга од Шиду ґу Илоку, а власц мала хасну од наплацованя таксох шицким тим хтори дацо предавали. Даскельо познати шидски фамелиї ремеселнїкох, тарґовоцох и качмарох вимагали и дошлєбодзене 1860. року же би вашар бул преселєни на нєшкайше место, на окраїско городу у напряме заходу. Вашари тирвали и по три днї. Предавало ше статок, а тиж и ремеселнїцки продукти, приходзели купци з рижних местох, нє лєм зоз Шиду. У новши часи догварене же би ше вашари отримовало каждого 15. у мешацу и же би тирвали єден дзень.

И МУЗИЧАРЕ ЛЮБЕЛИ ПРИСЦ ПОД ШАТОР

Вашар у Шидзе бул познати и прето же Шид на добрим ґеоґрафским месце, и транспортно повязани, так було и у бувшей держави Югославиї, а так и нєшка, бо нєдалєко Горватска и Босна и Герцеґовина. Окремна часц вашара була наменєна за понукнуце статку  (крави, конї, буяци и целята, а тиж и дробнєйшого статку як цо швинї, прашата, овци и кози, живина и други животинї). Друга часц заш була за продукти ремеселнїкох и тарґовцох дзе ше, як ше то знало повесц, понукало шицко, „од игли по локомотивуˮ. Познати були и числени шатри дзе ше могло одпочинуц и добре наєсц. На столє под шатром було прашецини або баранчецини, палєнки, вина, пива, а  з роками доброму штимунґу доприношели шпивачки и шпиваче народней музики.  Кед ше добре на вашаре потарґовело, нє сановало ше на музику,  музичаре ище як любели присц на вашар.

Як и у цалей бувшей держави, криза почала початком дзеведзешатих рокох прешлого вику, теди кед почала война. Було часи кед ше вашари пре воєни обставини нє отримовало, алє и кед ше отримовало, вони вецей нє були таки вельки як дакеди. Вельо менєй ше предавало, а вельо мєнєй и куповало. И попри тим, вашар затримал свой континуитет. Нє було лєгко тарґовиц под час инфлациї кед народ охудобнєл, алє заш лєм ремеселнїцтво и тарґовина обстали. Познате и тото же велї на вашар ходзели прешпацирац ше и же би видзели хто пришол и хто цо понука, як и побешедовац з даским кого длуго нє видзели. Куповало ше и предавало познати медовнїки и други лакотки хтори, на щесце, гоч вельо менєй, и нєшка актуални.

Як преходзел час, и як ше меняли животни звикнуца, так ше менял и вашар. Нєшка ридко хто на вашаре предава статок. Найвецей єст  ремеселнїкох, їх продукти, алє и тото цо потребне до обисца, на першим месце мебель, шмати, обуй, квеце, судзина, плєцени кошарки, овоц, кушнїрски продукти. Тото цо интересантне то же и дзень нєшка зачуване єднанє на пияцу, та хто схопнєйши, вше може купиц и дацо туньше. Любителє вашарох вше найду шлєбодного часу же би ше голєм годзину-два по нїм прешпацирали. А найвекши вашари то вашари од яри, од марца по новембер, кед нє така моцна жима, добри вашари и вжиме. За упартих, за любительох, нє важне анї кед ше з чола зчурює, а анї теди кед и за ґалєр зна накуриц.

 КАВЧИ З КЕРЕСТУРА

Єден час на вашар приходзели и кавчаре з Руского Керестура хтори предавали кавчи, фотелї и рижнородни мебель. Окрем з Бачкей, було кавчарох, тапетарох и столарох и з других часцох Сербиї, а тот хто купел кавч принєшени му є аж до обисца. Так и нєшка.

Сримци добре паметаю часи и тарґовцох зоз державох Восточней Европи хтори теди жили вельо чежше як цо ше жило у Югославиї. Познати були по тим же предавали часци автох, алє и велї други продукти.  За єдну „червену” ше могло ище як добре накупиц.

ПАВЗА ПРЕ КОРОНУ

Кед 15. марца 2020. року преглашени позарядови стан у держави пре пандемию вируса корона, уж истого дня вашар нє отримани. Пре превентивни мири охрани и забрани зазберованя векшого числа людзох на исти месце, вашари у 2020. року анї нє отримовани. Кед ше корона кельо-тельо змирела, ознова ше рушело по старим и вашари ознова „ожили”.

(Опатрене 67 раз, нєшка 1)