Тихомир Античевич з Беркасова збогацел свой живот

автор Владимир Дїтко 30. авґуст 2015

При супруги Рускинї полюбел руску шпиванку и од давна є активни у шпивацкей ґрупи у Бикичу. Гоби му – вариц смачни єдла, а однєдавна ше заинтересовал за пчоларство. Пензионерски днї нє могол красше задумац Тихомир Античевич, просвитни роботнїк у пензиї, робел як наставнїк физики, технїчного образованя и транспортного воспитаня, а жил у Варешу у Босни и Герцеґовини. Отамаль пришол до Сриму, до Балащакового обисца у Беркасове кед упознал супругу Андєлку Балащак, просвитну роботнїцу хтора пошла до Варешу пре роботу. Побрали ше, а од 1984. року почали жиц у Беркасове.

– Моя супруга ше ламала чи предац хижу єй родичох, чи нє, а я ю радзел най то нє роби. Послухала ме, та зме ше преселєли праве там, до старей, набиваней хижи. Надумали зме до нєй уложиц и присподобиц ю нашим потребом, насампредз же би мала купальню, алє и же би у нєй було приємно жиц – приповеда Тихомир у крашнє ушореним обисцу дзе шицко на своїм месце.

Тихомир и Андєлка сцели зачувац автентичносц старого двора у обисцу, та охабели и стари гамбар, студню, пец у хторим ше дакеди пекол хлєб, а на месце старей лєтнєй кухнї на дворе, на єй фундаметох, збудовали нову хтору наволали етно-хижа. Кухньочка як дакеди, а у нєй стародавни креденц, стол, гокли и отоман, же би ше на нїм могло одпочинуц. Вшадзи доокола предмети хтори ше дакеди хасновало.

 SID T.ANTICEVIC ISPERD KUCE

НЇҐДА НЄ РОЗДУМОВАЛ ЖЕ БИ МОГОЛ ШПИВАЦ

През бешеду дознаваме же по приходзе до Беркасова Тихомир достал роботу у тедишнїм подприємстве ,,Шидтранс” дзе робел як диспечер, а по одход до пензиї робел у авто-школи. У пензиї мал вельо вецей шлєбодного часу и помали ше уключел до културного живота Руснацох у сушедним Бикичу.

– Поволала ме Невенка Бобальова и гварела же ше формовала  хлопска шпивацка ґрупа, та сом пристал шпивац по руски. Правда, по руски нє бешедуєм, алє розумим язик, та кед ми на папер з велькима буквами написали слова каждей шпиванки, нє мал сом векши бриґи. Окрем мнє шпиваю и Данил Штефанчик, Яким Лазор и Звонко Шолтис зоз Бикичу, як и Данил Надь з Бачинцох и Петро Гарвильчак зоз Беркасова. Наступаме як хлопска ґрупа, алє дзепоєдни шпиванки шпиваме вєдно зоз женми. Кед зме приказовали обичай валяня ,,майского древа”, и я  мал бешедовац по руски. И пошло то якош – приповеда Тихомир.

Зоз шпивацку ґрупу одходзел на фестивали и смотри, а найбаржей памета госцованя у иножемстве. Бул у Свиднїку и Бардейове у Републики Словацкей, а того лєта и у Польскей. Наш собешеднїк припознава же анї нє подумал же дакеди будзе шпивац як пензионер, а окреме же то будзе по руски. Но, окрем шпиваня, наш собешеднїк люби и друге. Люби вариц, а свойо кухарски схопносци указал и на змаганьох. Каждого року як член екипи участвує у Бикичу на змаганю у вареню шкембичох, а барз є добри майстор кухар и кед слово о ґулашох.

– Пред пейцома роками на змаганю пензионерских здруженьох у у вареню ґулашу у Митровици, и у конкуренциї осем змагательох з вецей сримских местох, освоєл сом перше место и достал погар. Окремней тайни у вареню нєт, лєм треба знац кельо и котри присмачки положиц до гарчка – гвари Античевич хтори нє керує анї пензионерски спортски змаганя у шаху, пикаду и спортским риболове дзе гвари, друженє важнєйше од резултатох.

SID TIHOMIR ANTICEVIC IZ BERKASOVA

НАШОЛ ШЕ НА ФАМЕЛИЙНИМ СТЕБЛУ У СЛОВАЦКЕЙ

 – Любим заграц на синтисайзеру, так, за свою душу, а вєдно зоз супругу Андєлку правиме рижни предмети зоз новинского паперу. Так швидше преходзи час – гвари наш собешеднїк хтори винашол же є записани и у кнїжки хтору написал Емил Балащак з Вишного Тварожцу у Словацкей у хторей обробени податки о 3 500 Балащакових хтори розшати вшадзи по швеце. Як руски жец, и вон и його найблїзши на фамелийним стеблу.

Тихомир вєдно зоз супругу Андєлку жиє мирни пензионерски живот. Стара ше о загради, о дробизґу у гумнє, пече палєнку… Окреме му мило кед є з дзецми и унучатами. Син Ален, воєни старшина у Беоґрадзе, а дзивка Андреа, просвитна роботнїца у Новим Садзе.

Кед зме нащивели їх дом у Беркасове, Тихомир бул сам, бо супруга була у иножемстве. Но, нє так же геверовал, нащивел подобову колонию ,,Руски двор 2015” у Шидзе, а наступал и зоз шпивацку ґрупу на ,,Културним лєту”.

Гвари же вше люби кед добре обдума и вихасновац свой шлєбодни час.

ПЕРШИ ПЧОЛАРСКИ КРОЧАЇ

 Тихомир нам виволал же пред двома роками почал тримац пчоли и же почал з двома кошнїцами. Тримам их у загради, бо доокола єст паши и можем ше похвалїц же сом нафуркал 15 кили меду з баґренох и осем кили лїпового меду, а лєм сом першираз фуркал. У медзичаше сом формовал ище єдну кошнїцу и задовльни сом як ми идзе ,,пчоларeнє” – похвалєл ше Тихомир.

SID T.ANTICEVIC PORED AMBARA

(Опатрене 212 раз, нєшка 1)