Тишлїрски алат заменєл зоз щеточку

автор Мария Афич 26. юлий 2015

На нєдавно отриманим „Керестурским сайме” у рамикох Фестивала култури „Червена ружа”, на єдним зоз штандох свойо роботи – малюнки, омальовани тиковки, древени шкатулки, рижни фиґури з ґипсу, викладал и маляр аматер Владимир Дудаш. Керестурци го донєдавна познали як барз доброго майстра столара, тишлїра.

Дас пред штирома роками зоз спомнутима роботами Владимир ше першираз зявел на истим таким сайме, потим на Дньох паприґи, а викладал и на вистави пошвеценей 100-рочнїци вибудови будинку школи „Замок”. Поправдзе, ище пред малюнками Владимир почал вифарбйовац векши и менши тиковки хтори зоз супругу Наталию уж роками пестую у своєй загради. Знала о тим єдна членїца Здруженя женох „Байка”, та ше му опитала чи би их виложел на спомнутим Сайме. Так велї дознали и за други Владимирово роботи.

– Раз сом обнавял фарби на єдней старей дзивоцкей лади. Вона була префарбена, алє ище було видно шлїди од першей ружованей мустри. Обновел сом ю спатраюци ше на подобни лади, а вец сом почал правиц ладички рижних димензийох и по нїх мальовац квеце, або их прикрашовац зоз другима материялами – памета наш собешеднїк.

Питаме ше му же як то же ше влапел до цалком иншакей роботи, понеже є виучени тишлїр, або столар, а шеґертовал у познатим мигелю майстра Владу Миячича, хтори тото ремесло нашлїдзел од свойого оца.

– У Миячича сом почал буц и калфа, но нєодлуга ми  роботу понукли у кулским подприємстве меблю „Крамер”. Отамаль сом пошол до войска, а кед сом ше врацел, прешол сом робиц до кулскей фирми „Храст”, хтора правела облаки и дзвери. О 10 роки  ше тота фирма злучела зоз „Крамером”, та сом там закончел роботу аж по пензию – приповеда наш собешеднїк.

24-25 DSCF5123

ФЛОДЕРОВАЛ КАРСЦЕЛЇ

 Уж єденац роки Владимир пензионер, алє як зме спомли, робел ище вельо того по валалє. Облюбени гоби му бул и лапанє рибох, а вец пришла хорота, хтора му нєплановано „отворела” нови дзвери.

– Поправдзе най повем, я донєдавна анї сам нє знал же бим могол и мальовац. Випадло случайно, кед зме билєли обисце, та сом похасновани фляшки тонерох винєсол до свойого мигелю. З нїх накапкало на лесонит, а я перше пробовал дацо намальовац з пальцом, а вец и зоз щеточку. Так сом почал мальовац заходи слунка, мертву природу и пейзажи  – памета майстор Владо.

Гвари же спочатку мальовал же би себе прекрацел час, поготов длуги жимски днї, алє  и же би „нє допивал” супруги, а вец почувствовал задовольство хторе го обнїмало.  У бешеди дознаваме же уметнїцку руку нєсвидомо „вирабял” и у дакедишнього майстра тишлїра Любу Митьового хторому помагал правиц карсцелї. Теди  ше робело у технїки хтора ше вола флодерованє, дзе ше з руку, зоз шпунджию, на поверхносци карцельох и орманох, зоз флодером правело рижни цифри. Флодерованє була Владова робота и добре памета же раз вифлодеровал аж 30 карсцелї на дзень.

Владимир у тей уметносци углавним сам виглєдовал – од подлоги, материялу и фарбох по технїку.

– Я наисце мало знал о тей роботи, спочатку сом ше сам учел. А вец ми вельо зоз порадами, алє и практично помогол наш познати Керестурец, тиж маляр аматер Янко Бики. Вон малює уж вельо роки и барз ми помогли його совити. През роботу сом мушел вельо учиц и о композициї и о пропорциї, а часто уж кед робота була готова, указало ше же могло и иншак. Потримал ме познєйше и колеґа Дюра Русковски у тим же бим ше з моїма роботами указал и у явносци – гвари Владо.

dudas 3

ЗАИНТЕРЕСОВАНИ ЗА ДЕКУПАЖ ТЕХНЇКУ

  Перша подлога за малюнки му бул лесонит хторого мал гоч кельо у своїм мигелю. Пробовал и на платну своєй роботи, док нє дошол до правого малярского платна. Набавял и прави фарби, а барз добре знал зарамовац и платно и готови малюнок, та од своїх роботох дацо и попредал. З часом людзе и наручовали одредзени мотиви, а даскельо малюнки пошли и до швета, до Канади и Французкей. Найчастейше на його малюнкох  мотиви хтори характеристични за Керестур (Водица,  будинок школи „Замок”, салаши, або даяки валалски пейзаж).

– Мальовал сом мертву природу и квеце, а потим сом видзел же ше людзом пачи и дацо з нашей прешлосци, та сом намальовал и старе руске обисце и подобне. Велї ми помагали найсц старину и на фотоґрафийох, у кнїжкох, та сом нє лєм прерисовйовал, алє додавал и робел так як сом задумал – гвари наш собешеднїк.

Питаме ше му чи планує предлужиц свой, релативно, нови гоби.

– Тераз ме заинтересовала технїка декупаж,  кед ше предмети прикрашує зоз паперовима салветками. А кед бешеда о мальованю, чкода же у валалє нє маме даяку подобову секцию як  дакеди. Знам же єст велїх аматерох хтори би ше на тот способ и зазберовали, дружтвовали и єдни другим помагали, а велька би помоц була каждому же би могол и напредовац у тей уметносци – заключує наш собешеднїк.

 КРЕАТИВНОСЦ У ВЛАСНИМ ОБИСЦУ

 Майстор Владо бул добри и точни у своєй тишлїрскей роботи, мал щесца же ше учел од старих майстрох дзе звладал свойо ремесло. Но, як гвари, нєодлуга пришли нови часи и индустриялизация, та у серийней роботи нє могло буц креативни. Тоту креативносц вец вихасновал у власним обисцу.

– До свойого обисца сом шицко справел. Супруга Натала ми помогла кед сом правел шицки облаки и дзвери за нашу хижу. Справел сом и  витрини, фотелї, кавчи, столи и карсцелї, орманчики за кухню, та и койдзеяки  дробнїци як полїчки, зарамени слики…

Обидвойо супружнїки Дудашово оддавна любели и зазберовали  стари традицийни предмети – од ладох по годзини, кантички, вишивки и друге цо и нєшка прикрашує їх дом.

dudas 2

(Опатрене 109 раз, нєшка 1)