Того року бостан будзе пожнїц

автор Л. Кухар 18. юний 2021

Тот рок специфични по тим же  потераз було вельо жимни днї и ноци. Було вельо дижджу, а мало слунка, та прето шицки рошлїни на польох зоз свою веґетацию пожня. Ґереґи тиж буду пожнїц, та любителє тей лакотки кус почекаю

Гардийово зоз Дюрдьова уж трицец роки садза ґереґи, а робота ше преноши з колєна на колєно. Оливер треца ґенерация котра дзечнє ходзи на польо допатрац бостан котри, як гвари, нїґда нє знєверел. Стари людзе гваря же дакеди було вельо вецей продуковательох ґереґох, кажда друга хижа, алє як роки преходза, часи ше меняю, так бостану у Дюрдьовским хотаре єст вше менєй. Медзитим, надїю даваю праве таки фамелиї як Гардийова, котрих у Дюрдьове єст надосц, а котра нє дума претаргнуц тоту продукцию та, за тераз, Дюрдьов ше ище вше може споминац по добрих и смачних ґереґох.

– На трох гольтох садзиме дзешец тисячи рошлїни, од того 7 000 ґереґи и 3 000 динї. На нашим полю ше садзи штири файти ґереґох – Васко (Vasko), Колосео (Coloseo), Костелейшен (Costelejschen) и Ромерия (Romerija) и два файти динї – Полиника (Polinika), Цитирекс (Citireks). Потераз ше найвецей предавала Ромерия, то файта чарней ґереґи котра людзох прицагує пре свою нєзвичайну чарну фарбу и прето же є сладша од других файтох.

Тераз копеме бостан, залїваме и прикармюєме го. Єдну часц зме садзели „спод мотики” директно зоз нашеня до поля, же би плоди пришли кус познєйше, та себе на таки способ предлужуєме час предаваня ґереґох – толкує Оливер.

ПРИРИХТОВАНЯ ПОЧИНАЮ У МАРЦУ

Як и за други польопривредни култури, так и за бостан, треба вельо труду и роботи пред тим як ше почнє зрезовац плоди, а Оливер нам потолковал як випатра продукция и драга ґереґох од пластенїку по польо.

– Зоз продукцию починаме ище у марцу кед розсадзуєме пресаду ґереґох до пластенїку. Того року зме почали кус познєйше як звичайно пре жимну хвилю, алє зме успишно випродуковали пресаду и зишло нам коло 95 одсто, цо барз добре.  Початком мая, пресаду зме помали почали виношиц на польо, два трецини зме такой винєсли, а єдну трецину познєйше. На полю ше перше кладзе сподню фолию, потим ше пресадзує, а вец од горе иду нїзки тунели. О тидзень будземе знїмац тунели же би рошлїна мала места роснуц и розвивац ше. Цала поверхносц, воду достава прейґ системи капка по капка. Води достава кельо єй треба, алє єй хиби слунка – приповеда Оливер.

Ноци затераз ище вше жимни, температури нє преходза дзешати ступень, та ше початок сезони резаня бостану тиж одцагнє, а продукователє гваря же перше резанє мож обчековац аж початком юлия.

ПЛАСМАН И ЦЕНА

Гардийово свойо ґереґи предаваю на драги Нови Сад – Зренянин, як и купцом на велько, а зоз предатим количеством ґереґох, на таки способ, су цалком задовольни.

– Прешла сезона була добра, задовольни зме. Цена була досц добра през цалу сезону, ґереґи ше рушали од 40-50 динари, а динї од 70 по 100 динари на мало. За тот рок ше ище вше нїч нє зна, алє обчекуєме же будзе нїзша цена як влонї. Причина тому то увоз ґереґох зоз Греческей и тото же вельки предавальнї и маркети уж у старту зменшали цену на 80 динари, а о мешац будзе ище нїзша – гвари Оливер.

(Опатрене 55 раз, нєшка 1)