Тот рок добри за ґереґи

автор Ан. Медєши 2. авґуст 2021

Уж роками Керестурци, бостану купую на добре познатих локацийох, у центру валала. Окрем продуковательох, ту и препредавателє дироньских ґереґох и диньох, та кажде найдзе свой рахунок

У Руским Керестуре, сезона предаваня ґереґох навелько почала. Продукователє гваря же тей яри хвильово обставини нє ишли на хасен продуковательом. Жимни ноци, як и моцни витри, у периодзе хтори бул найважнєйши за розвой ґереґох, допринєсли  же бостан того року пожнєл у одношеню на прешли роки.

Перши ґереґи хтори були пресадзени концом априла, досц настрадали пре жимну хвилю и дижди, а корень ґереґох нападнул фузариюм. Но, продукователє, на щесце, швидко одреаґовали зоз подсадзованьом, та чкода була обкерована.

– Перши ґереґи препадли на полю и то було видно такой о тидзень од пресадзованя. Но, без огляду на мраз на початку, познєйше ґереґи

нє требало пирскац нї зоз чим, бо хороти нє було. Вец уж ґереґи дакус пожнєли, алє мож повесц же рок ґенерално барз добри и за ґереґи, и за динї. Урожай барз добри, и вельо лєгчейше було виховац ґереґу, понеже, так як ю з початку нападали хороти, так ю познєйше хороти керовали, бо уж було барз цепло – приповедаю Джуджарово, вецейрочни продукователє ґереґох.

ЦЕНА БУЛА 70 ДИНАРИ, ТЕРАЗ Є 35

Джуджарово додаваю и же пресада того року мала добру цену, та хто нє мушел наяр подсадзовац ґереґи, могол ю предац по цени од 30 до 50 динари на фалат, а була и глєдана. Динї тиж того року добре зродзели, но вони додаваю же укладаня заш лєм векши, понеже од прешлого року по тот рок, шицок репроматериял, як и защитни средства, подрагшели за коло 20 одсто.

Як и каждого року, на початку сезони, конкуренцию правя ґереґи увежени з Греческей и Албаниї, та на початку юлия кед у нас починало оберанє, у тих жемох ше закончовало. Прето квалитет тих ґереох бул слабши и ґереґи ше предавало по нїзшей цени, цо збивало цену нашим продуковательом. Так,  цена ґереґох того року рушела зоз 70 динарами за килу, а тераз є 35 динари. Цена од 35 динари, як гваря ґереґаре така, понеже у Силбашу и Деспотове спадло вельо каменцу, цо нє уплївовало на квалитет плоду, алє на звекшане количество ґереґох за предай, бо така ґереґа муши буц зрезана прето же єй лоза барз очкодована.

И динї того року маю красну цену од 70 динари, гоч єст и по 50, а кед ше ю тарґує на велько, вец цена динї од 25 по 40 динари за килу.

Таня Соколович и Борис Малацко и того року предаваю ґереґи, з тим же окрем дироньских, по першираз предаваю и свойо.

– Посадзели зме ґереґи на кус менєй як пол гольта. Пресадзовали зме их штредком мая и мали зме свою пресаду. Зоз урожайом зме, затераз, задовольни з оглядом на тото же садзиме лєм перши рок. Думали зме же будзе чежко виховац ґереґи, алє нє було. Нє було вельо анї укладаня. И хвиля нам того року помогла. Но, з початку бул проблем бо ноци були жимни, алє после ше их фино порозцаговало, бо було цепло. Хороти нє було нїяки, та анї пирсканя – приповеда Таня и додава же з початку предавали лєм дироньски ґереґи и динї, а пофришко буду мац и свойо.

ВАЖНЕ И МЕСТО ДЗЕ ШЕ ПРЕДАВА

Окрем того, Таня зоз супругом Борисом на центру предаваю и кромплї, цибулї, кайси, брескинї хтори препредаваю, а предаваю и свойо продукти – парадичи, паприґи, белави парадичи, огурки и сладку кукурицу, а вєшенї предаваю и капусту и карфиол.

– Шицко тото маме на полю. Маме и гольт паприґи, три ферталї гольта карфиолу, пол гольта капусти… нє вельо, праве тельо же бизме шицко могли поробиц сами, же бизме зменшали трошки за наднїци, бо су досц вельки. Єдине жридло заробку нам тото цо предаваме ту, понеже тераз нє сцигуєме пойсц и на пияц, алє можеме цали рок вижиц з того цо заробиме з тих продуктох – приповеда Таня и додава же и овоц и желєнява, а окреме ґереґи, динї и сладка кукурица тераз добре преходза, за цо, окрем квалитета, заслужне и добре, преходне место у центру валала.

(Опатрене 130 раз, нєшка 1)