Треба мац професийни институциї (2)

автор с. фейса
238 Опатрене

Року 1981, точнєйше, 13. априла, при Институту за педаґоґию основана Студийна ґрупа за руски язик и литературу, а за його шефа меновани, теди мр Юлиян Тамаш. Студийна ґрупа уписує перших студентох школского 1981/82. року, а з доктором литературних наукох и вибором Юлияна Тамаша за доцента за руску литературу, снує ше Катедру за руски язик и литературу (1983). З тим на Филозофским факултету почали штирирочни студиї руского язика и литератури.

Студиї почали так же на Катедри окрем потримовки и добрих условийох за розвой, нє було нїч порихтане. Кажди професор рихтал и преподаваня студентом, алє бул обовязни порихтац и одредзени фундаментални науково студиї. Так академик Юлиян Тамаш написал тото цо требало  з литератури, и рускей и українскей историї литератури, др Юлиян Рамач писал тото цо було потребне за язик, од словнїка лексики и ґраматики, а предлужел  др Михайло Фейса. З єдним словом, кажде од професорох пришол на початок тей роботи зоз хтору ше занїмал.

Рочнїца вше и нагода дознац кус вецей о тим о чим пишеме, та и як пред штирома децениями на Катедру пришол академик Юлиян Тамаш, дакедишнї шеф Оддзелєня за русинистику.

РОЗВОЙ КАТЕДРИ ЗАВИШЕЛ И ОД КАЖДОГО ПРОФЕСОРА

– Пред штерацец роками мали зме и политичну и наукову потримовку явних роботнїкох и руских, и ширшого стредку. Заш лєм, розвиток Катедри за руски язик и литературу найвецей завишел од индивидуалних прикметох каждого з нас. Зохабел сом „Руске слово” и пошол на факултет, други раз буц приправнїк. Самосвидоми и ажурни яки сом вше бул, маґистровал сом на двацец шейсц роки зоз самима дзешатками, докторовал у трицец першим року з Денисом Понижом (то наймладши докторанд у тедишнєй СФРЮ), и постал доцент и перши шеф Катедри єдинственей у швеце. На тей позициї, з меншу прерву од двох рокох, остал сом по вчасне пензионованє, пре политични причини. Особнє, вше сом ше лапал до найвекших и найпотребнєйших роботох, од историї рускей литератури, прейґ Костельника, Гнатюка, Руского Керестура, по Ковача и українску литературу и єй доприношеню шветовей литератури – гвари академик  Юлиян Тамаш. 

Цо ше дотика науки о литератури, Тамаш поробел шицко тото цо треба по плану роботи за три предмети на основних студийох, два предмети на мастер студийох и кнїжку о методолоґийних ориєнтацийох у виучованю литератури на докторских студийох за шицки филолоґийни фахи. 

– Кед сом одходзел до пензиї, опитал сом ше колеґом чи єст дацо у моїм фаху цо сом нє поробел, а требало, нє знали ми одвитовац. Так же тот цо ме нашлїдзи на литературних предметох, ма пооране и пошате цале пољо. Може лєм дополньовац поєдинєчни проблеми, алє вельки и глїбоки ораня и шаца покончени.

Филозофски факултет дакеди (фото Гавриїл Рац)

ВИЧЕРПНА РОБОТА И БОГАТЕ СОТРУДНЇЦТВО

Кед слово о академикови Тамашови, нє мож нє спомнуц його вибор до Националней академиї наукох и уметносцох України 1997. року. Теди мал штерацец седем роки и громаду кнїжки. Бул наймладши академик штерацецмилионскей нациї. -Знаюци же моя мац обична ґаздиня, а оцец кармел задружни статок, хто мнє могол помогнуц окрем кнїжкох, Мишанича и Ивана Дзюби? Нїхто, я сам свой початок и конєц, як гварел Црнянски. А тому предходзело трицец медзинародни конґреси, седемдзешат интервюи по домашнїх и иножемних новинох и часописох, крайнє отворени, политично прешлєбодни, хтори нєшка нїхто, та анї Руснаци нє шму обявиц у кнїжки. А преподавал сом од Києва и українских универзитетских центрох – у Львове семестрални курси за єден мешац на шицких штирох рокох студийох 1986. року – по Филаделфию, Нюйорк, Вашинґтон, Прешов, Трир, Тарту, Беоґрад, Заґреб, Вроцлав итд. После мнє госцовац предлужели Янко Рамач и младши колеґове. За найвекши досяг тримам же тото цо Александар Дмитриєвич Дуличенко зробел з виучованьом славянских микроязикох, я зробел зоз шветовима, нє лєм славянскима, малима и реґионалнима литературнима традициями и зоз тим нашол место рускей литератури у контексту шветовей литератури, нє як якейшик там еґзотики, алє озбильней литератури хтора асимиловала искуства шветовей, а зачувала свою нєповторлїву жридловосц. Нашол сом место и смисел єй иснованя. А з тим и фундаментовал национални идентитет Руснацох. Кед то Костельник зробел з кнїжку писньох и ґраматику, я то зробел даваюци Костельниковому дїлу наукови фундамент. Нажаль, мойо Руснаци то у векшини нє розумя, лєбо нє сцу розумиц. Знаю цо нє сцу буц, а нє знаю цо су. Таки поєдинци и заєднїци осудзени на пошвидшане щезованє, з акултурацию, чи природну асимилацию –  прешвечени Тамаш.

 СИСТЕМА ВИСОКОГО ОБРАЗОВАНЯ МУШИ БУЦ ИНШАКА

Дакедишнї шеф Катедри нєшка з дистанци спатра ситуацию на факултету и понеже роботни места хтори держава финансує Руснацом пополнєти, гвари же треба пременїц систему образованя у филолоґийних фахох так як цо ше студира история, психолоґия, филозофия, та би так требало студирац язики, односно литературу. Окреме, алє источасно же би кажди студент бул фаховец за єдну шветову литературу, єдну традицию за потреби окруженя и єдну меншинску лєбо реґионалну традицию. Або, як гвари, комбиновац вецей фахи, два, та и три, так як то робя у Заґребе, Америки або у швеце.

На питанє цо зме достали з руску Катедру, цо то тото капиталне и найзначнєйше у образованю и науки цо Катедра дала студентом, односно Руснацом вообще, Тамаш нє раз, та и тераз гварел же Катедра дала нє лєм студентом, Руснацом, алє и шицким меншинским заєднїцом, свидомосц же нє досц лєм шпивац и танцовац, аматерски, за, з часу на час розвагу, алє треба мац и професийни институциї за розвой каждей заєднїци, та и меншински.

З БОГАТЕЙ ТВОРЧОСЦИ

Академик Тамаш пише поезию, прозу романи, есеї, вигєлєдовацки литературно-критични тексти о литератури, а з його богатей творчосци, за хтору достал велї литературни награди и науково и дружтвени припознаня, видвоюєме лєм часточку: История рускей литератури, Беоґрад, 1997, Гавриїл Костельник медзи доктрину и природу, Нови Сад 1986, Руски Керестур, лїтопис и история 1745-1991, Руски Керестур 1992, Українска литература медзи Востоком и Заходом, Нови Сад 1995 , Володимир М.  Гнатюк и идентитет Руснацох Угорскей и Югославиї, Руске слово, Нови Сад 1988, Євангелиста Михайло Ковач, Руске слово, Нови Сад 2009, Дюра Папгаргаї од рурализма по популизем, Руске слово и ВАНУ, Нови Сад 2012, Окупану у вичносци, Руске слово, Нови Сад 1989, Дереґля з мрийох, Руске слово, Нови Сад 2010, Центурион, Руске слово, Нови Сад 2014, Конєц XX вику, Парохия св. апостолох Петра и Павла, Нови Сад 1995.

(Предлужи ше)

Филозофски факултет нєшка

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ