Треба студирац тото цо любиш

автор Ана Римар 17. октобер 2015

По законченей основней школи, Мая Бодваи зоз Руского Керестура ше опредзелєла за виучованє язикох, та ше уписала до Карловацкей ґимназиї дзе єй главни предмет бул китайски язик. Тот язик и китайска култура ше єй попачели, та сцела преглїбиц свойо знанє. Тераз є студентка уж други рок на Филолоґийним факултету у Беоґрадзе, на напряме − китайски язик. 

Мая була сиґурна же после основней школи школованє предлужи у Карловацкей ґимназиї. Барз сцела учиц русийски язик, но, случело ше цалком инше од того цо жадала, та „упадла” на китайски.

− Перше ше ми нє пачело же сом ше уписала на китайски язик и перши два роки у ґимназиї ми нє були таки интересантни. Kажди початок чежки, та так озда було и мнє. Кед зме баржей вошли до материї и кед зме баржей почали виучовац китайску културу, историю и литературу, шицко тото сом барз полюбела, та сом одлучела же праве тото будзем и студирац. Китайски язик вельо чежше звладац як даєден европски язик, алє кед ше похопи його лоґика, вец шицко вельо лєгчейше. Так було и зоз писаньом по китайски. На початку чежко, видзи ше вам же тото цо сце написали нїяк нє випатра, алє то таке як математика − док вежбаце, идзе вам през шмих ше Мая здогадує своїх перших словох хтори написала по китайски.

Robotnja u ljetnjim kampu kitajskoho jazika i kulturi

ВЕЛЬО САМА ВИГЛЄДОВАЛА

Цо длужей учела язик, вше ше баржей интересовала и за културу и за историю и вше була порихтана виглєдовац и тото цо нє обовязне у порядней настави. То обачел єй професор информатики и предложел єй же би написала наукову роботу зоз хтору би могла участвовац на Шветовей конференциї математичарох.

− Кед сом дознала за конференцию, такой сом прилапела. Вибрала сом тему „История китайскей математики”, послала абстракт роботи и чекала одвит од комисиї. Комисия прилапела тему и вец ми требало дас два мешаци же бим ю написала и представела сом ше зоз ню 2012. року на Шветовей конференциї математичарох у Софиї, у Болгарскей. То було барз интересантне искуство, та сом ше приявела и идуцого, 2013. року на исту конференцию хтора отримана у Ґетеборґу у Шведскей. Там сом ше представела зоз роботу „Жени през историю математики”. Нє було лєгко, бо сом доставала литературу зоз Китаю преложену на анґлийски и то бул єдини способ же бим дацо вецей дознала о тей теми. Дознала сом же ше велї жени през историю представяли як хлопи, бо би ше иншак тото цо доказали у науки нє припознало. Аж дараз писали и роботи з хторима ше представяли їх мужове толкує Бодвайова.

ЗНАНЄ ПОДЗЕЛЄЛА З ДРУГИМА

Єй звонканаставни активносци препознала и професорка китайского язика, та ю приявела за участвованє у емисиї „Кад зазвони”. То емисия за штредньошколцох хтора ше емитує на РТВ и у хторей ше, медзи иншим, вше представя даєдного успишного школяра. У емисиї представела свойо науково роботи, а тиж так, з єдну з тих роботох ше представела и школяром керестурскей Ґимназиї. Мая ше цалу штварту класу рихтала за примаци испит за факултет и гвари же єй то на студийох барз помогло, бо мала добру основу. И тераз о китайскей култури, историї и литератури вельо сама виглєдує, та и вецей од того цо єй потребне же би положела даєден испит. Уж два раз участвовала у лєтнїм кампу за китайски язик и културу хтори орґанизує Конфуцийов институт на Филозофским факултету у Новим Садзе. Окрем же ше у кампу учи китайски язик, єст и рижни роботнї на тему китайскей традициї, правеня лампионох, калиґрафиї, музики.

Думам же найважнєйше же би млади вибрали студирац тото цо любя и тото у чим ше можу пренайсц. Вец им анї ученє нє будзе таке чежке як кед виберу дацо з чого ше им видзи же годни мац добри заробок. Я вибрала китайски, а, кельо язики знаш, тельо вредзиш заключує Мая.

 Treba veljo vezbac pisac po kitajski

(Опатрене 203 раз, нєшка 1)