Тренди за будучносц

автор и. сабадош
184 Опатрене

После лоньскей павзи, кед Медзинародни саям кнїжкох у Новим Садзе нє отримани пре епидемийни причини, того року, од 3. по 10. марец, Mастер гала Новосадского сайму ознова булa зборне место за  видавательох, писательох, кнїжкарох и читательну публику. На Сайме представена и (дво)рочна  видавательна продукция по руски, насампредз нови наслови Дружтва за руски язик, културу и литературу, а вец и Заводу за културу войводянских Руснацох и НВУ „Руске слово”.

По програми и розпорядку, орґанизатор за промоцию Заводу и „Руского слова” одредзел пол годзини на главней бини. За тот час, нє могло анї поспоминац шицки наслови з лоньскей видавательней продукциї по руски. Алє, то правила хтори єднаки за шицких и мушело ше им присподобиц. Вельо значнєйше же наисце було о чим бешедовац, и же мож визначиц даскельо важни зявеня и тренди кед слово о рускей кнїжки.

Перши, вшелїяк „Правопис руского язика з правописним словнїком” Михайла Фейси и Гелени Медєши, хтори на саям сцигол просто з друкарнї. О кнїжки того типа нє мож судзиц такой, алє ю верификує час пред нами, односно у якей мири поможе шицким нам хтори каждодньово пишеме по руски (у медийох, просвити, явним живоце) же бизме очували язични стандард, а источашнє тримали крочай з пременками и уплївами хтори язик як флуидни и „живи” ентитет нєпреривно церпи. Обчекованя вшелїяк вельки, и кед же ше сполня, тота кнїжка годна предлужиц шлїд хтори розпочали Костельник, Микола М. Кочиш и професор Юлиян Рамач зоз своїма фундаменталнима насловами.

Други упечаток тиж вязани з влапаньом крочая, а одноши ше на дзецинску литературу по руски. Одгук и нєдвосмислово красни приєм „Карусела” и „Кухнї”, а пред тим и „Родзинох” и „Фарбох” медзи нашима дзецми, указую же зме у тей барз значней обласци видавательства здогонєли  ґлобални тренди, лєбо зме голєм на добрей драги же бизме их сцигли. Анї єдна обласц видавательства ше так швидко нє пременєла у остатнїх рокох, як кнїжки за дзеци. Прето же ше и дзеци пременєли одкеди жиєме у диґитализованим и мултимедиялним швеце. Меня ше аж и базова структура перцепциї,

„софтвер” зоз хторим млада особа обачує и толкує швет и реалносц коло себе. Шицко цо „тераз и такой” нє стимулує комплетну палету осетох – допите, монотоне и нє трима увагу. Нови приступ ґу рускей кнїжки за дзеци затераз успишно балансує медзи форму и змистом, же би бул интересантни и прицагуюци, а отримал поучно-дидактичну вредносц.

Можебуц и найважнєйши тренд у актуалним руским видавательстве тото же скоро половка нових насловох резултат „копродукцийох” рижних актерох  зоз рускей заєднїци и доокола нєй. Институциї, орґанизациї и поєдинци позберани коло заєднїцкого цилю, нагадую модел (здогаднїме ше метафори о пруту и снопу) по хторим зме годни витримац наступни нєизвесни часи.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ