Тримац пчоли то найсладши гоби

автор Ясмина 4. април 2022

Пчоли оплодзую квети на вецей як 80 одсто польопривредних рошлїнох котри ше хасную у костираню, як цо то – яблуко, кайса, брескиня, черешня, ягода, ґереґа и їх робота витална за обстоянє екосистеми и людзох.

 Михайло Бесерминї зоз Дюрдьова по фаху маляр, алє му пчоларство єдна з векших любовох. Як хлапчик слухал приповедки як його дїдо тримал пчоли и теди му ше зявело жаданє же би єдного дня и вон мал свойо пчоли.

– Єдного лєта оцец и я ишли зберац шено до Риту. Кед зме ше врацали дому обачел сом цошка як гнїздо на єдним слунєчнїку цо сом потеди ище нє видзел. Застановели зме ше и оцец ми гварел же то пчоли. Мали зме якушик шкатулу зоз собу до хторей их оцец позберал, а тоту шкатулу зме потим закруцели до єдного покровца и так зме принєсли перши рой до обисца. Так шицко и почало – здогадує ше наш собешеднїк.

Нєшка Михайло ма двацец кошнїци. Дакеди мал вельо вецей, алє як гутори, роботи у пчоларству єст през цали рок, а пре свойо примарне занїманє нє сцигує ше озбильнєйше пошвециц и тей роботи. Активна сезона почина у марцу и тирва по септембер. Теди ше закончую шицки роботи коло пчолох. Кед же ше нє роби зоз самима пчолами вец ше оправя, дезинфикує або обновює кошнїци, цо саме по себе вимага вельо часу. Права на субвенциї нє ма понеже ма менєй як трицец кошнїци, алє то му нє представя вельки проблем.

Векшина пчолох прежила жиму. Лєм пейц,шейсц дружтва препадли, алє то ше часто случує. Фебруар бул цепли, та пчоли уж теди почали виходзиц зоз кошнїцох. Як гвари, даєдни ше врацели до своїх кошнїцох, а даєдни нє, алє нє було вельо утрати.

ПРОДУКТИ КОТРИ ЗЛЄПШУЮ ЗДРАВЄ

По словох нашого собешеднїка, кед добри рок мож випродуковац досц меду. Остатнї даскельо роки були барз подли за тоту роботу.

– Вєшенї обовязно прикармюєм пчоли зоз хлєбом за пчоли. Кед же барз цепли рок, додавам им и цукру же би прежили. Прешли рок бул таки же сом анї килу меду нє мал – толкує наш собешеднїк.

Понеже наш собешеднїк пчоли трима за свою душу, цо би ше поведло, вон анї нє продукує вецей файти меду. Найчастейше збера мишани, такволани пажицови мед, алє случує ше и же пчоли перши мед назбераю зоз баґрена. Найважнєйше му, як гутори, же би мал меду за обисце, фамелию и приятельох. Нє тарґує навелько, а тото цо и зароби од предаваня меду, ознова уложи до пчолох.

Продукти котри доставаме од пчолох барз хасновити за здравє людзох. Добре кажди дзень вжац дакус меду, а пчоли продукую и полен, прополис, восок, матични млєч и пчолов отров и шицко то злєпшує здравє. Потераз наш собешеднїк нє зберал други продукти окрем меду и тераз планує почац зберац  прополис, хтори ше найвецей и глєда.

ВЕЛЬКА ОПАСНОСЦ ЗА ПЧОЛИ

Пременка хвилї и цепли жими причина же ше при пчолох вше частейше зявюю хороти. Найчастейша хорота то вароа, напада одроснути пчоли, алє и лягло у кошнїци. Спричинює ю кревоскопийка Varroa destructor. Тота хорота ше преширела скоро у цалим швеце и представя озбильни проблем у пчоларству. Же би ше лягло вилїчело од тей хороти найлєпше го третировац зоз оксалну квашнїну понеже ше вона може найсц у природи и нє чкодзи пчолом. Окрем тей хороти, части и америцка чума и вапново лягло.

– На зменшованє числа пчолох, окрем хоротох, вше вецей уплївую и людзе. Велї ше нє притримую правилох при пирсканю у польопривреди, а поготов кед ше влєце у населєньох пирска суньоґи з инсектицидом. Треба чувац пчоли и треба похопиц же без пчолох нє будзе анї швета – закончує Михайло.

ОТРИМАНЕ ПЕРШЕ ПРЕПОДАВАНЄ ЗА ПЧОЛАРОХ

 Пчоларске здруженє Општини Жабель „Бачка пчола” у сотруднїцтве з Општину Жабель нєдавно орґанизовало перше фахове преподаванє на тему „Повязаносц стресу зоз хоротами и трованьом пчолох”, котре отримал проф. др Владимир Младян.

(Опатрене 41 раз, нєшка 1)