Трима крочай з нєшкайшим ґаздованьом

автор Ясмина 1. новембер 2015

Понеже вше любел „майстровац”, Миколов оцец нє раз роздумовал же би його син могол буц даяки майстор. Чи на тото вплївовал, чи нє, Микола пошол за електро-механїчара, та по законченей стреднєй фаховей школи у Вербаше, а вец и Висшей електротехнїчней у Суботици, швидко достал и першу роботу. У живоце го прицаговало и инше, та ше одшмелєл рушиц праве по тей драги хтору себе сам зарисовал.

 По законченей школи, уж о мешац сом бул заняти у тедишнїм „Витамиксу”, односно нєшкайшей „Медели”. Робел сом як инженєр у погону, приправнїк, а у медзичаше сом одслужел и войско. Кед сом ше врацел, чекала ме робота – памета Микола Папуґа, познати як Барни, свойо перши роботни днї у младосци.

У вербаскей „Медели” робел  дас 13 роки, и гвари же бул задовольни, и зоз плацу и зоз статусом, и нє раз припомина же праве тоти перши роки у кариєри, памета як єдни з найлєпших. Була то друга половка осемдзешатих рокох прешлого вику, кед ше, як гвари наш собешеднїк, робело, алє и ґаздовало.

ОДШМЕЛЄЛ ШЕ И ИНШЕ РОБИЦ

После того часу пришли нєщешлїви 90-и роки, войни и зраженя, а Микола медзи першима бул мобилизовани, та 1991. року под час мобилизациї нє бул дома. Пре инфлацию, а познєйше и ембарґо,  у фирми ше вельо подлєйше робело. Почал роздумовац о власним бизнису, о приватним поднїмательстве.

– Пайташ отворел фирму у Србобрану, а ґу тей роботи ше и я приключел. Нєодлуга и я реґистровал приватну фирму „Ґаз промет”. Робел сом з технїчним ґазом, провадзацу опрему и прибором – гвари Микола. Людзе ше под час войних зраженьох сцели обезпечиц з тим енерґентом, и наисце було роботи, лєм требало пилновац. Теди сом ище вше робел у „Медели”, бо так було дошлєбодзене – гвари Папуґа.

Пре мобилизацию наш собешеднїк нє бул дома скоро пол рока, та анґажовал других же би робели и помагали у фирми. Нє престало ше робиц, отримало ше континуитет, а вец Микола у себе преламал, дал задзекованє у „кексари” и унапрямел ше на приватне поднїмательство. Дружтвени фирми у тим чаше помали препадали, а його фирма робела вше лєпше.

– И попри тим же були вше чежши роки у дружтве, я ше нє могол поносовац. Пошвидко сом почал робиц и з будовательним материялом, а понежє ше ище вше доокола правело хижи, будинки, було роботи. Нє мал сом вилюшкар, алє були и иншаки часи, зишло ше дружтво и вше кед требало, помогло ми. Нєшка цалком иншак. Часи ше барз пременєли – констатує Микола.

20151025_104238

КОРУНА РОБОТИ

 Понеже робота у фирми добре рушела, модернизовало ше опрему, купело камион, видлїчкар, а єден час  Папуґа тримал древару и у Коцуре.

– Прешло 25 роки як робиме, односно того року у децембру будзе наш ювилей. Пред штирома роками зме у Руским Керестуре купели будинок од комбинату „1. май” дзе дакеди були древара и желєзарня. То на добрим месце у валалє, добри и будинок, так же то, най так повем, коруна у моєй роботи и цошка зоз чим думам же сом заокружел свою приповедку – цеши ше Микола.

Попри тарґовини, єден час у фирми продуковали гвозди за тапетарох у Руским Керестуре док ше робело навелько, и док робота добре ишла. То тирвало пейц роки, а вец мал и вельки камион, та робели транспортни услуги, односно превожели робу вецей як децению. Микола роби сам, ма єдного занятого роботнїка, а за водзенє кнїжкох анґажує аґенцию. Його теория така же ше вше треба присподобйовац ґу тарґовищу, ґу часу, а з тей приповедки видно же вон провадзи и меркує на тото цо у одредзеней хвильки потребне и интересантне людзом у валалє.

 – Нєшка на тарґовищу така ситуация же инвестициї у будовательстве барз мали, нє прави ше нови хижи, у валалє ше до рока вибудує єдну або анї єдну хижу. Того, 2015. року ше будує дас пейц хижи у Керестуре, а важне же ше цошка роби. Ми, хтори робиме спомнуту роботу, остатнї роки практично жиєме од санацийох, адаптацийох и подобних роботох, алє то вшадзи так. Нє уходзиме до длуствох и кредитох, и  нє поносуєм ше, ище вше „плїваме”, и у принципу пробуєме отримац роботу на здравих ногох – заключує наш собешеднїк.

barni 8

ОД БЕҐЕШУ ШЕ НЄ РОЗХОДЗИ

 – Музика  ми гоби, при нєй ше одпочивам и витримуєм цали тот период у роботи. Кед до рукох вежнєм тамбуру, односно беґеш, то цалком други швет, и шицко друге забувам. Почал сом грац 1979-1980. року у „Зарйох” при Доме култури у Вербаше. Кед зажили „Карпати” формовани оркестер з младима леґинями, а пред 10 роками, злучени тоти два оркестри и од теди зме оркестер „Стари Вербас” – приповеда Микола.

Микола Папуґа старчи на шицки боки, та покус и жем обрабя. Гвари же ше и у тей роботи одпочива. И попри тим ж є кажди дзень у своєй древари, викенди му пре музику завжати, но, вон и за роботи на полю вше найдзе часу. Зоз своїм активним приступом ґу животу  велїм коло себе посила порученє же ше нєпреривно треба бориц и одвитовац на велї почежкосци хтори каждодньовосц зоз собу ноши. Треба ше у дачим и пренайсц, и у тим уживац.

ОРКЕСТЕР „СТАРИ ВЕРБАС”

 – „Стари Вербас” настал з двох оркестрох, єден формовани у „Зарйох”, други у „Карпатох”. Граєме сербски, руски, мадярски, чарногорски, босански, та и македонски шпиванки. У Дружтве зме порихтани грац вше кед треба, а окреме помагаме дзецинскому фолклору. Людзе за нас чули, та нас волаю на велї подїї. Грали зме вшадзи, та аж и на Златиборе – гвари наш собешеднїк и додава же у оркестру „Стари Вербас” познати вербаски музичаре: Любомир Скубан, Владо Миклош, Владо Миклош, Борис Малїк, Срдян Яїч и вон – Микола Папуґа Барни.

barni 4

(Опатрене 189 раз, нєшка 1)