Тройнїсти ювилей

автор и. сабадош
228 Опатрене

Тот нови, 2022. рок, треци за шором, будзе ювилейни за установу „Руске слово”. Залоньским, у 2020, означели зме 75-рочнїцу од виходзеня тижньових новинох по руски „Руске слово”. Влонї бул ище „округлєйши”, златни ювилей Руского календара, чий перши рочнїк 1921. року обявело Руске народне просвитне дружтво, а хтори од перших повойнових рокох виходзи як публикация „Руского слова” и партнерох зоз рускей заєднїци.

Того року, наша Установа пред собу ма нє єден, алє три ювилеї, од хторих перши заправо „двойнїсти”. Коло наших новинкох хтори почали виходзиц 1945, през наступни роки и децениї формовала ше и Новинско-видавательна установа зоз истим меном, под чиїм закрицом нєшка змесцена цала „рускословска фамелия” – „Руске слово”, „Заградка”, „Шветлосц” и МАК. Рахуюци ту и Видавательство и Рутенпрес, род ше наисце розширел и розконарел…

Часопис по руски за дзеци „Заградка” у 2022. наполнї 75 роки, понеже перше число тедишнєй Пионирскей заградки обявене штредком 1947. року. Медзитим, нє бул то початок, алє заправо други початок нашого найлюбеншого дзецинского часописа, понеже РНПД 1937. порушало Нашу заградку, предходнїка по чиїм моделу хтори задумал и поставел перши „заградкарски” редактор, учитель Михал Ковач, присподобеним ґу новому дружтвено-политичному амбиєнту алє у истим, дзецинским духу, децению познєйше обновени руски часопис за наймладших хтори тирва и нєшка. Як гвари нєшкайша одвичательна редакторка „Заградки” Мелания Римар (наводи зоз статї у Зборнїку „Руске слово 1945–2020”), тота перша, Наша заградка, патраци з нєшкайшима очми технїчно  була худобенка, алє за тедишнїх школярох драгоцина. Иста констатация вредзи и за перши роки, та и децениї Пионирскей заградки. Нє лєм же була перши контакт наших дзецох з друкованим словом на мацеринским язику, алє часто заменьовала и нєпостояци учебнїки у школи, и служела як єдина розвага и облачок до швета у нєлєгких часох. Од теди по нєшка, Заградка росла, як цо одрастали и єй читаче, алє як цо дозревала и литература за дзеци по руски. Служела як колїска за ґенерациї руских писательох хтори познєйше охабели глїбши лєбо кратши шлїд у нашей литератури. Верим же першу писньочку лєбо состав обявени у Заградки векшина нас цо нам писане слово по руски робота, памета лєпше як шицко друге цо познєйше поробели у професийней кариєри.

Далєй, ту 70-рочнїца Часописа за науку, литературу, културу и уметносц „Шветлосц”, чийо перше число вишло 1952. року. Шлїдзела прерва од 1955. по 1966. рок, а од теди „Шветлосц” виходзи поряднє, гоч єй ше обсяг и динамика меняли, вєдно з пременками и осцилациями амбиєнту у дружтве. У „златним периодзе”, од половки седемдзешатих по початок дзеведзешатих рокох прешлого вику, часопис виходзел на кажди два мешаци – нєшка уживанє препатрац тоти волуминозни, густо друковани  рочнїки. Од 1992. „Шветлосц” виходзи квартално – штири числа до рока. Понеже ше нєшка финасує проєктно, „Шветлосц” свой ритем отримує як диґитална публикация, алє на концу рока вше до рук достанєме шицки штири друковани числа. Медзитим, без огляду на шицко зоз чим ше „Шветлосц” зочовала през роки и децениї тирваня, редактор Микола М. Цап констатує єдну константу – „Шветлосц” oд пoчатку свoйoгo вихoдзeня пo нєшка наша найугляднєйша и на найвисшим интeлeктуалним и твoрчим урoвню периодична публикация. Єдина є публикация тей файти при Руснацох у Войводини и Сербиї, и вираз нє лєм язичней и интелектуалней креативносци рускей заєднїци у Сербиї, алє и прешлосци и терашньосци Руснацох/Русинох у Стреднєй Европи (Зборнїк „Руске слово 1945–2020”). Як потвердзенє того становиска послужи и факт же „Шветлосц”, одкеди є 2019. року цалком змистово и визуално реформована и у назви достала епитет же є и наукови часопис.

На концу, „наймладши” ювилант, МАК. Перше число младежского часопису по руски обявене 1972. року. Гоч часи теди були иншаки, та и младежски живот контроловали и унапрямйовали рижни авторитети и орґани, заш лєм ше у нїм могло нагаднуц же приходза швижи ґенерациї и же ше часи меняю – МАК отверал теми и представял погляди иншаки од жабурини хтора закрила главни цек. У тим контексту, можебуц главна „заслуга” МАК-у же скоро нєпреривно бул полиґон за цошка нове и иншаке – скоро шицки особи хтори у прешлих 50 рокох розширяли гранїци у руским новинарстве, литератури, култури, та и науки, кратши лєбо длугши час були часц його екипи. После дзеведзешатих, од початку нового милениюма МАК ше ище швидше меня и присподобює, и удава му ше нє залєзнуц до коляї. Тота актуалносц, триманє крочая зоз швидкима и глїбокима пременками у животним стилу своєй цильней ґрупи причина же МАК и после 50 рокох „символизує саму буйну, розкошну и амбицийну младосц”.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ