Труд, знанє и робота даваю добри резултати

автор л. кухар 20. марец 2021

Як и у каждей роботи та так и у пчоларстве, хто жада добри заробок муши уложиц вельо труду, часу, алє и свойого знаня котрого у тей обласци польопривреди надосц потребне. Же то наисце так, прешвечел нас длугорочни пчолар, Владимир Раґаї зоз Дюрдьова, котри роби и бива у Новим Садзе и котри, попри тим же му пчоли приноша заробок, на першим месце, люби тоту свою роботу.

Владимир до продукциї меду вошол вєдно зоз своїм пайташом зоз котрим шицко вєдно робел. Рушели без велького знаня и искуства, алє ше то з часом пременєло.

– Кед сом вошол до пчоларства и правеня меду нє мал сом вельке знанє, анї учителя котри би ме научел тей роботи. Перши роки продукциї сом кажди свой шлєбодни час препровадзовал так же сом читал и виглєдовал о пчолох. Пречитал сом вельо кнїжки и наисце сом за кратки час дошол до велького знаня котре ми нєшка нїхто нє може одняц, а мнє є  барз важне и велька помоц. Жимски час сом хасновал за правенє кошнїцох, та часто знам пофрантовац же сом источашнє и столар и пчолар – приповеда Владимир.

Пчоларство специфична продукция, бо є нє статична. Пчоли вимагаю нєпреривне рушанє и менянє места, та так и Владимир свойо кошнїци селї, а то му приноши одличне количество меду и ище лєпши квалитет.

– У нашей жеми маме три паши котри даваю мед, а то баґренова и пре ню ше углавним зоз пчолами идзе на Цер, або до Младенова коло Бачу, потим маме лїпову и слунечнїкову пашу. Тото цо кажди пчолар жада посцигнуц то тото же би ше зоз жими вишло зоз добрима пчолами. Войводина як поднебє за продукцию меда барз добре и вигодне, окреме Фрушка гора дзе єст лїпи и баґрену зоз котрих ше достава найквалитетнєйши мед.  Ми, продукователє меду, роками ше бориме зоз пирсканьом суньоґох и клїщох, бо то барз подло вплївує на нашо пчоли и будземе ше намагац то виправиц  – гвари Владимир.

ПЧОЛАРСТВО ОКРЕМНА ПРИПОВЕДКА

За пчоларство интересантне спомнуц тото же кажда паша ма свойо окремни прикмети, же кажди рок ма свойо специфични условия кед у питаню хвиля и условия у природи и кажде дружтво пчолох окремне. У тей роботи нєт шаблони, кажда сезона приповедка за себе.

Владимир вельку енерґию и труд уклада до кошнїцох котри сам прави и то углавним през жиму, кед пчоли одпочиваю.

– Тераз сом препатрал дружтва и пририхтуєм их же би могли пойсц на баґренову пашу, а то початком мая, там их треба и розройовац. После того приходзи пририхтованє за лїпову и слунечнїкову пашу, котри ше у наших условийох случую источашнє, та пчолар муши направиц стратеґию дзе перше пойдзе. То тирва по початок авґуста, а потим ше мед фурка, и я углавном то робим дома. Потим ше кошнїци збера и пририхтує за жиму. Важне отримац пчоли у добрей кондициї, зна ше же мед правя пчоли котри жию лєм шейсц, седем мешаци и вше ше патри нову сезону започац зоз цо векшим числом пчолох – приповеда Владимир.

ТРЕБА ПРЕНАЙСЦ СВОЙ МИР

Владимир роками свойо пчоли тримал у городзе, медзитим, одкеди принєшене ришенє же то нєдошлєбодзене, Владимир их мушел виселїц на друге место. Купел порту нєдалєко од Дунаю, у напряме кед ше идзе до Шанґаю, такповесц на Дунавцу, дзе пренашол свой мир, а и пчолом вецей одвитує таке природне околїско, блїзко при води, место по котре ище вше нє дошла цивилизация. Тераз ма 150 кошнїци, а як гвари, свою продукцию планує прешириц.

– Окрем пчолох на порти мам и гектар овоцнїка у котрим мам кайси, бишалми, яблука, та правим и палєнку. Плануєм докончиц салаш, на котрим сом годзен и преспац. За пчоларство потребне мац простор за одкладанє кошнїцох и потребного материялу, та ше намагам направиц го и своїм кошнїцом обезпечиц дом – приповеда Владимир.

ДЕРЖАВА ПОМАГА ПЧОЛАРОМ

Того року держава, односно Министерство за польопривреду, дава 800 динари по кошнїци, з тим же єст и даяки вигодносци як цо кредитни линиї дзе ше купує одредзену опрему и держава дава коло 40-50 одсто потребни средства, цо пчоларом велька помоц. У даскелїх рокох назадок ше вельо того пременєло у пчоларстве на лєпше. И цо ше дотика вивоженя меду, и цо ше дотика самей орґанизациї, и помоци пчоларом прейґ рижних субвенцийох. Ище єдна добра ствар зробена, а то отверанє Фабрики за пакованє меду у Рачи, котра ма одлични вигодносци за продуковательох.

НЄ ВШЕ ЛЄГКО ПРЕДАЦ МЕД

Кед пчоли законча свою часц роботи и кед ше мед спакує до дунчикох, поставя ше питанє дзе го предац и по якей цени.

– Случовало ше же сом рочнє мал и по три тони меду, а вец сом ше нашол у такей позициї же нас велї уценьовали и же зме продукти мушели предавац по нїзких ценох. Я теди мед предавал другим пчоларом хтори нє мали досц меду и знаходзел сом ше на таки способ. Медзитим, нєшка ситуация лєпша, окреме одкеди оформени Союз пчоларскей орґанизациї Сербиї (СПОС), котри надосц помага самостойним пчоларом, а и цена меду пошла горе, та ше може крашнє заробиц. Пред двома роками баґренов мед ше рушал коло 3,5 евра на велько, влонї бул 3,8 евра, а тераз є 6,5 евра. Цена на мало баґренового меду  коло 1 000 динари, а лїпов мед коло 800-900 динари по кили меду. Нажаль, на нашим тарґовищу ридко мож пренайсц прави мед, вше вецей єст фалсификованого меду, так повесц сирупу, а то вшелїяк далєко од правого меду – приповеда пчолар Владимир.

МОЖ ЖИЦ ОД ПЧОЛОХ

Пчоларе гваря же нєшка мож жиц од пчоларства у Сербиї. Алє же потребне вельо труду, роботи и одреканя, а на першим месце знаня и любови.

– Знам велї фамелиї котри остали без роботи, та ше опредзелєли за пчоларство и барз им добре идзе. Кед ше злуча вецей людзе котри озбильни у своєй задумки и кед ше на професийни способ пошвеца тей роботи, котру ше роби през цали рок, вец мож жиц од пчолох.

Каждому младому чловекови котри ше нє пренашол у своєй роботи, або себе нє видзи на своїм терашнїм роботним месце, совитовал бим же би ше упущел до пчоларства. Як уходнїца до тей роботи то любов ґу природи и животиньом. Без того нє мож. Кажди пчолар треба же би почувствовал природу, збуваня у нєй и же би голєм кус бул упознати зоз польопривреду. Правда же треба вельо укладац до роботи же би ци ше почало врацац, алє кажди початок чежки, та так и тот – гвари Владимир.

ФРУШКОГОРСКИ ЛЇПОВ МЕД

 Владимир член Дружтва пчоларох „Йован Живанович” у Новим Садзе, котри ма 18 членох, котри ше намагаю продуковац квалитетни мед. Вони оформели задруґу „Фрушкогорски лїпов мед” як найлєпши у Войводини.

– Маме и свой погон у Ґрабову, а условиє таке же би ше продуковало фрушкогорски мед, котри ма найвекши процент лїпи и хтори познати по тим же ма найвекшу концентрацию полену. Тот мед вельо драгши од обичного меду, вон муши прейсц през рижни контроли, хтори и доказую тот його квалитет.

(Опатрене 98 раз, нєшка 1)