Укладаня вше векши, а заробок нєсиґурни

автор маф 21. новембер 2016

Паприґарска сезона у Руским Керестуре закончена, а була єдна з горших. Керестурци паприґу садза уж коло 50 роки и прешли през рижни фази и способи роботи у продукцийним процесу. Углавним ше идзе ґу осучашньованю и олєгчаню од физичней роботи, алє єст новосци и у пласману и предаваню.

Познате же нови Керестур вибудовани зоз паприґи, же вона вишколовала велї ґенерациї, а и нєшка так, лєм нє у такей мири. Укладаня до продукциї вше векши, а заробок нєсиґурни. О шицких тих темох бешедовали зме з длугорочним и искусним, гоч анї нє таким старим по рокох, паприґаром, Миколом Винайом. Вон видзи же нє шицко цо сучасне значи автоматски и добре, чи з економского, чи з продукцийного боку.

Микола гвари же анї єден рок у живоце нє препровадзел без паприґи, бо и його родичи були єдни з перших паприґарох у валалє.

– Мойо почали паприґу садзиц 1965. року, а я ше народзел о три роки, та сом у паприґи и вироснул. Рок сом садзел и сам, як леґинь, а вец и як сом ше оженєл зоз супругу Мему, та то уж 28-рочне искуство. Активно провадзим и шицки сучасни тренди и фахово совитованя.

Прешол сом през шицки способи садзеня и залїваня. Док ше садзело на фийовки, перше було на лїваки, вец на циви, а однєдавна зме прешли на сучасне „капка по капку”, на цивочки и садзенє на фолию. То, вшелїяк, вельке олєгчанє кед бешеда о физичней роботи и при залїваню, а вецей нє треба анї ручно окоповац.

ЗА ДОБРИ УРОЖАЙ ЄСТ БАРЗ ВЕЛЬО ПРЕДУСЛОВИЯ

Прешла сезона останє запаметана и по хоротох на паприґи, прецо ше вельо потрошело и на защиту, цо ище баржей подрагшело продукцию. И тото, и нїзка цена, та проблеми з одкупом, векшини паприґарох одняло заробок. Наш собешеднїк нє бул медзи тима, та призначуєме як вон то видзи.

– Добру паприґу нє лєгко випродуковац, бо за успишни урожай потребни голєм сто добри предусловия, цо нє так при других културох. При паприґи важне у якей загради була пресада, чи замарзла дакеди (наприклад, кед ма пар лїсточка, уж формує будуци род), чи єй теди було горуцо под шатром, лєбо мала вельо влаги, лєбо була густа… Уж теди то одредзує будуци род. Животни вик паприґи прировнуєм ґу чловековому, та єден мешац представяю дзешец роки у чловековим живоце. Перши два мешаци паприґи, док є у загради у пластенїку, то як 20 роки кед родичи виховюю, поведзме, дзивку за одай.

Тот час о нєй ше треба старац як о малим дзецку, а ґу тому, нє треба дзивку анї розмазац, а анї барз сцискац, треба єй дац живота и порихтац же пойдзе дзешка до сватових, на друге польо, там ше ма прияц и родзиц. Так и за паприґу важи, док є найменша, треба єй дац найвецей уваги – толкує Микола и предлужує же, пресадзованє то як свадзба.

Теди муши шицко буц добре орґанизоване, треба натрафиц и хвилю, та же би пресада нє застарела, або же би нє була млада, крегка. Тиж и у якей кондициї жем, на яким є терену, наприклад, нє добре на нїзкей жеми, вец яка жем вигноєна, почитовац плодоряд же би нє було вирусни охореня процив хторих нєт нїяки препарати.

Превентива то же би пресада нє була у єдней загради з рока на рок, цо продукователє нє вше можу витвориц. Причини можу буц и пре нєдостаток поживи у жеми, або кед ше вельо роки садзи паприґу на исте польо. Ту вшелїяк и обставини хвилї.

IMG_0903

БАКТЕРИЯ НАЧКОДЗИ ОСЛАБЕНЕЙ РОШЛЇНИ

Прешлей сезони було вельо хороти на паприґи. Наш собешеднїк тиж мал дакус проблеми зоз бактериозу, а о тим гвари:

– Кельо я знам, бактерия нападнє лєм рошлїну хтора даяк ослабена. Поведзме же ма вельо дижджу – вец корень нє ма вельо воздуху, а бактерия як живе єство, идзе на мертве, лєбо на хоре, односно ослабене. Потим ше до ньго лапа, як и кед чловекови спаднє имунитет. До здравей, викарменей, моцней рошлїни, бактерия ше чежко лапа. То важи и за паприґу. Прето людзе нєпрецизно обвинюю же им бактериоза направела чкоду – гвари Винаї.

По його словох, кед ше случи бактериоза, продукователє такой пирскаю з допущенима и нєдопущенима средствами и думаю же то помогнє, алє вон прешвечени иншак.

– И я мал бактериозу на тих местох дзе вода стала, алє кед пришла красна хвиля, паприґа ше обновела. Красна хвиля обнови паприґу, а людзе думаю же ю виратовали зоз шприцованьом, а нє, бо то шицко од Бога од хвилї. Значи, случує ше же людзе думаю же вони дириґую зоз подїями, алє то лєм у одредзеней мири, бо хору паприґу барз чежко вилїчиц зоз хемийскима средствами – твердзи Микола.

На питанє прецо ше вец остатнї роки тельо пирска паприґу, кед ше то скорей нє робело, вон виноши свойо видзенє:

– Думам же ше то роби пре якуш витворену психозу, односно страх при продуковательох. Остатнї роки маме барз аґресивне справованє вельких хемийних хижох хтори нам на преподаваньох „плокаю” мозоґ зоз тим же мушиме хасновац одредзени средства. Людзе то упиваю и створи ше страх и роздумованє – кед сом уж уложел тельо до цивочкох, до шицкого другого, нє будзем шпоровац на хемийних средствох.

– По моїм думаню – нє нужно тельо пирскац, гоч и я сам подлєгнул под тото. По 2003. рок пирскал сом лєм од уши, а од хоротох ше нє пирскало. Думам же шицки патоґени були вше присутни, так повесц, милиони роки су ту. Но, и на мнє уплївує тото же цо ше тераз будзем правиц мудри, волїм опирскац же би ше паприґа нє похорела. Гоч сом прешвечени же сущносц иншака, чежко ше одняц од того общого думаня – толкує Микола.

ПРОДУКЦИЯ ПАПРИҐИ ПОСТАЛ АҐРОБИЗНИС

Продукция паприґи и у Керестуре вше менєй парасценє, вона постала аґробизнис, прешвечени наш собешеднїк.

– Дакеди було важне ришиц залїванє, лєм ше гноєло зоз хлївским гнойом и кед ши сцел робиц, нє було там даяки „вештак”. Дакеди ше заробок засновйовал на роботи, а тераз на розлики укладаньох до инпутох. А вони барз вельки, и то вецей нє парасценє и робота, алє такволани аґробизнис. Кед до гольта, поведзме, уложиш пар тисячи еври, по моїм, то коцканє, а ти ше коцкаш зоз Богом, зоз природу, и хто зна як прейдзеш.

Уклада ше вельо и пре рижни аминоквашнїни (гоч их єден доктор з факултету ошмеял же то як цукрова вода), потим ту койяки гормонски препарати, зоз микроелементами прейґ лїсца, гимински квашнїни, биостимулатори. Шицкого ту єст, и то шицко барз драге, а то дакус як „шминка” по моїм. И залїва ше частейше як скорей. То тот аґробизнис и єст ту вельо зраженя интересох. Найвецей то „бомбардую тоти продукцийни хижи, хтори би зоз того єдного колача сцели вельо мац. Поправдзе, таки способ продукциї одвитує єдино у защиценим просторе, як у розвитих жемох, дзе ше обера шейсц мешаци и количество урожайох вельо векше, и єдино ше там виплаци пре сиґурни урожай. То барз озбильна продукция за хтору ми ище нє порихтани – заключел Микола Винаї.

ЧИ КЕРЕСТУРСКУ СОРТУ, ЧИ ГИБРИДИ

Керестур уж ма свою автохтону сорту, хтору мож наволац керестурска паприґа. Ту єст мишанїна „куртовки”, „слоново ухо” и даяких других, и найлєпше би було кед би Керестурци хасновали свойо нашенє, як цо и робя.

– На жимских преподаваньох уж почала тенденция препорученьох же бизме прешли на гибридни нашеня – гварел Микола Винаї. – Алє их нє мож дома сам виняц и нарок хасновац. Єден чловек ентузияста, Любомир Пештиков, перши бул у валалє цо почал робиц по системи „капка по капку”, тераз є перши же роби зоз контейнерох и гибридне нашенє. Того року на Дньох паприґи мал вельку промоцию, мал три хижи цо го дотирали зоз нашеньом, зоз гноями и зоз хемийну защиту. Так же вон, як же пребил ляд. То сиґурно будучносц, лєм мнє ше єдно нє пачи, же кед ту войдзе гибридне нашенє, вец ше будзе диктовац и хемийну защиту хтора зоз тим идзе. Так нас тоти вельки корпорациї буду тримац у рукох. Прето, по моїм думаню, нашо людзе треба же би ше тримали паприґи хтора наша, лєм ше муши мерковац же зоз якей паприґи ше вибера нашенє – потолковал Винаї.

IMG_0717

(Опатрене 272 раз, нєшка 1)