Унапрямує на праву драгу

автор Мая Зазуляк Гарди 19. април 2021

Школяре осмих класох маю ище дакус вецей як два мешаци опредзелїц ше за штредню школу до хторей ше сцу уписац. И Штредня школа „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре малим матурантом понука свойо три напрями – туристично-готелиєрски, як и сербске и руске оддзелєнє Ґимназиї. Як дознаваме, того року би ше нє требал повториц прешлорочни проблем зоз числом школярох хтори ше упишу до руского оддзелєня.  

Пандемия и Школу „Петро Кузмяк” зопарла у отримованю промоцийох по других школох, медзитим вони вшелїяк хасную интернет и дружтвени мрежи же би будуцим кузмяковцом представели цо понука тота єдинствена Школа.

– Уж зме були у даєдних школох, нащивели зме цалу оджацку општину, вербаску з часци, а док ше тота ситуация дакус злєпша, на шоре и кулска општина, як и места дзе ше учи руски язик, ту ше анґажуєме вєдно зоз Националним совитом Руснацох. Пандемия нас зопарла, алє зме у поради зоз школами, лєм чекаме же би ше отворели. На промоциї ходза професоре и терашнї школяре, углавним матуранти. Єдну презентацию зме порихтали на дакус иншаки способ, у духу є нєшкайшого часу. Маме промоцию на сайту, дзе кладземе рижни информациї, алє и на дружтвених мрежох. Єдноставно, колєсо ше назад нє обраца, та ше и школи муша прилагодзовац и провадзиц тото цо школяром блїзке и интересантне. Нєшка ше шицки дописуєме и прейґ Инстаґраму и Фейсбуку, а кед би то нє могло применьовац и у образованю, то би було штучне, нє так як у реалним швеце – толкує о. д. директора керестурскей Школи Наталия Будински.

МЕНШИ ОДДЗЕЛЄНЯ, ВЕКШИ ПРЕДНОСЦИ

Прешлого року ше до руского оддзелєня Ґимназиї уписали лєм тройо школяре, после чого ше вельо розправяло о тим проблему, дахто нагадовал аж и конєц рускей Ґимназиї. Як дознаваме у Школи и од даєдних малих матурантох, того року би ше нє требал повториц таки сценарио, бо уж єст заинтересованих за руске оддзелєнє. Медзитим, нє мож обчековац же ище дакеди будземе мац коло двацец школярох як дараз, бо треба буц свидоми же дзеци ґенерално єст вше меней.

– То нє проблем лєм у Керестуре, алє у шицких школох хтори маю наставу на меншинских язикох, аж и на векшинским, окреме у малих штредкох. Ми нє сцеме по кажду цену уписац школярох, алє им указац же наша Школа сучасна, провадзи тренди, же ту мож достац квалитетне образованє и же ше уклада вельо труду. Крашнє то пойсц до штреднєй школи до велького варошу, алє вельки штредки приноша и вельки виволаня, а ту дзеци у єдним малим, мирним штредку, провадзи ше их, и тот наставни, алє и воспитни контекст. Намагаме ше направиц з нїх людзох и кед пойду з нашей Школи же би ше могли знайсц у тим ґлобалним швеце. Робели зме анкету, єст тих хтори ше уж опредзелєли за руске оддзелєнє Ґимназиї и нє требало би же би бул проблем зоз барз малим числом школярох у першей класи, як прешлого року – оптимистична Будинскова.

Же руска Ґимназия значна за цалу нашу заєднїцу, та ше праве прето вєдно мушиме закладац же би вона и обстала, свидома и Татяна Штранґар зоз Руского Керестура, чия дзивка Теодора матуровала у руским оддзелєню пред вецей як дзешец роками, а тераз по єй крочайох идзе и брат Ґлориян.

– Теодора була вуковец и такой зме ю унапрямели на Ґимназию, бо вона одмалючка гуторела же будзе професор анґлийского, та нам то бул реални вибор. Ґлориян ше тиж так може уписац гоч дзе, бо и вон будзе вуковец, алє ше у керестурскей Ґимназиї за штири роки годзен опредзелїц кадзи пойдзе далєй на студиї. Думам же мушиме чувац свойо док ище маме – визначує Штранґарова, а Ґлориян, успишни школяр и спортиста додава же о другей штреднєй школи анї нє роздумовал.

– Жадам остац ту, як перше прето же ше можем школовац на мацеринским язику, а и прето же нє мушим нїґдзе путовац, оставам у нашей школи, дзе ми шицко познате. Найволїм природни науки, а после Ґимназиї бим любел предлужиц школованє у ИТ сектору – гвари будуци руски ґимназиялєц.

Ище єден приклад же вецей дзеци у фамелиї ходза до рускей Ґимназиї то и шестри Новаковичово зоз Руского Керестура. Теодора тераз закончує Ґимназию, а єй младша шестра Лора будуца школярка руского оддзелєня.

– Роздумовала сом дзе бим ше могла уписац, алє сом нєсиґурна цо сцем, а понеже сом чула же велї хваля нашу Ґимназию, медзи нїма и моя шестра, опредзелєла сом ше за ню. Думам же Ґимназия добри вибор за тих хтори сцу после предлужиц школованє, бо кед ше трудзиш и маш добри оцени, можеш ше уписац на гоч хтори факултет – дума Лора, а то потвердзує и єй шестра Теодора.

– У нашей Ґимназиї мож здобуц квалитетне знанє. Нормално, то важи за тих хтори ше сцу учиц, бо вона нє за каждого. И я Лори гуторела най останє дома, нач най ше уписує дзешка лєм бодай би ше уписала, кед є ище нєсиґурна цо сце. Ми тераз 12-еро закончуєме руску Ґимназию, а я ше рихтам за анґлийско-нємецки на Филозофским факултету у Новим Садзе – гвари матурантка Теодора.

 

НАШ ПЕРШИ УЧИТЕЛЬ МА СВОЙОГО АВАТАРА

Керестурска Школа уж єден час на Инстаґраму обявює годзини у „Петровей учальнї”, дзе професоре аватаре, як и Петро Кузмяк, кажди дзень дзеля интересантносци зоз рижних обласцох.

– Кажди професор ма свойого аватара, хтори направени на основи його випатрунку, а Петро Кузмяк ше вше зявює на початку и на концу. У сторийох дзелїме даяки интересантносци зоз наших предметох, нє наставни материял. То наменєне шицким, нє лєм нашим терашнїм школяром, алє и бувшим и будуцим, и шицким хтори нас провадза. Мушиме школяром „войсц” и до телефонох, бо су вше „на нїх”. Нє мож дзелїц превельо тексту, бо то школяре нєшка нє любя, алє ше дзелї слику з минималним текстом, же бизме их заинтересовали. Провадза нас и младши, можебуц нашо будуци штредньошколци – толкує професорка хемиї Ясминка Надь як випатра єден зоз сучасних способох на хтори ше промовує керестурску Школу.

Треба спомнуц и тото же Школа „Петро Кузмяк” своїм школяром зоз других местох понука и пребуванє у интернату, хтори ма 80 места. У нїм до прешлого року бул и Марко Буила зоз Коцура, хтори закончел праве руску Ґимназию, а вец ше уписал на Педаґоґийни факултет. Гоч му керестурска Ґимназия нє була перши вибор, указало ше же була прави вибор.

– Барз ме прицаговал Нови Сад, та мойо перше жаданє була ґимназия праве у тим варошу, алє пре нєдосц боди, бул сом прияти до другей школи. То була Ґимназия у Руским Керестуре. Здогадуєм ше же сом бул барз нєзадовольни и же сом ишол з тоту намиру же пробуєм найсц даяки найшвидши способ най ше зоз нєй такой на самим початку „преруцим” до Нового Саду. Медзитим, уж такой перши дзень у тей Школи почувствовал сом барз приємну енерґию и шицки тоти идеї о преписованю скапали. Як класа зме барз добре функционовали, мали зме барз добру класну, и наисце ше чувствовала якаш цеплота у нашим оддзелєню. Попри квалитетного знаня понука наисце рижни конкурси и путованя до хторих уключує своїх школярох. Так сом, наприклад, у першей класи путовал до Белґиї. У интернату сом бул штири роки, цо знова якеш окремне искуство. Вон такой при Школи, так же нам то бул єден вельки плус. Ґимназия ме формовала як особу и унапрямела по драги хтора ми ше наисце пачи. Нє прешол ище анї рок, а уж ми почали хибиц стредньошколски днї. Єдна з найвекших предрозсудкох о тей школи, то можебуц праве єден викривени попатрунок хтори людзе маю кед слово о школованю на руским язику. Шведок сом же после законченей Ґимназиї на мацеринским язику нєт абсолутно нїяки почежкосци на факултету кед у питаню сербски язик – констатує Марко, а тото же руски язик нє препреченє за дальше школованє, доказали и наисце велї други бувши Кузмяковци, хтори тераз успишни фаховци у своїх обласцох.

Стипендиї школяром першей класи рускей Ґимназиї

Одбор за образованє Националного совиту Руснацох од школского 2004/2005. року додзелює стипендиї школяром руских оддзелєньох Ґимназиї. За тоти роки, меняли ше и условия, та тераз стипендию (5 000 динари мешачно у школским року) доставаю школяре першей класи руского оддзелєня хтори на ранґ-лїстини медзи першима дзешецерима. Тиж так, шицким школяром першей класи рускей Ґимназиї хтори у школярским доме, Национални совит плаци пребуванє.

(Опатрене 137 раз, нєшка 1)