У корони важне старац ше и о менталним здравю

автор Мартица ТАМАШ 26. април 2021

Найлєпше ше адаптую тоти людзе хтори терашнї стан можу положиц до ширшей перспективи и найсц даяки позитивни аспекти

З нагоди Шветового дня здравя, хтори ше означує 7. априла, Совит за здравє општини Вербас явносци упуцел текст др Неди Ґрбович, неуропсихиятра у Общей болнїци у Вербаше, о менталним здравю у дньох пандемиї и борби процив вируса Ковид-19, хтори обявени на порталу www.vrbas.net. У тексту, медзи иншим, пише же природне же чувствуєме нєлагодносц и анксиозносц и то нас наженє же бизме лєгчейше зробели шицко цо треба же бизме защицели свойо здравє. Порядна старосц о особней хиґиєни, дезинфекция рукох, ношенє маски и отримованє дистанци, защицую нас од вируса и маме контролу над єдну часцу околносцох у хторих зме.  – толкує дохторка Ґрбович.

Дохторка гвари  же людзе маю вельки капацитет прилагодзиц ше ґу новим околносцом и же барз важне найсц позитивни боки околносцох хтори маме пре Ковид.

– Треба свидомо прилапиц искуство як нужну часц живота, докончиц роботи за хтори скорей нє було часу, учиц дацо нове, фокусовац ше на дацо прилагодзене ґу нашим особним потребом. Здогаднуц ше цо нам скорей помогло же бизме превозишли виволаня и спокуси, и применїц тераз. Важне отримовац и социялни контакти, бо то амортизує вонкашнї вплїви, алє осторожно, огранїчиц провадзенє вистох на єден або два раз дньово, керовац тот цо нас знємирює. Активно ше одношиц ґу стресу, обдумац час, направиц план, почитовац дньову рутину, а кед треба, поглєдац и помоц при фаховцох. Тераз час за порозуменє, емпатию, солидарносц зоз слабима, чувствительнима. Зробме тото цо можеме, превежнїме индивидуалну одвичательносц же бизме посцигли колективни имунитет – заключує дохторка Ґрбович.

ЖЕ БИЗМЕ ЗМОЦНЄЛИ ДУХОВНО

Пред нами Велька ноц,  а вирни у наших парохийох хтори тото вельке швето славя по юлиянским календаре, рихтаю ше го преславиц так як то було роками пред тим, як и нєдавно у Руским Керестуре.

Отец Владислав Рац, парох у Коцуре и декан бачки, гвари же ше богослуженя отримує порядно и так ше очекує же будзе так и за Вельку ноц и надалєй.

– Того року у Коцуре ше рихтаме же будзе и швеценє паскох у церковней порти, а Богу слава, маме вельку порту, годно ше почитовац дистанцу и рахуєме же ше шицко отрима як треба, же нє будземе прикрацени як гевтого року – гутори о. Рац.

Вира до Бога и присиство на богослуженьох у церкви може помогнуц каждому чловекови.

– Хто у хторей мири тому придава увагу, на тельо є стабилнєйши особнє, та духовно и то доприноши стабилнєйшому животу фамелийох. То нам допомага же бизме зачували свойо єство од шицких неґативних уплївох хтори доживюєме кажди дзень. Велька ноц пред нами, маме и вельконоцну споведз и вецей Служби Божо и ту нагода каждому же би „ресетовал” себе духовно, же би нашол помиренє з Богом прейґ споведзи, причасци и участвованя у вичносци. Велька ноц, хтора швето над шветами, ноши виполнєнє шицких очекованьох, особного и фамелийного щесца, поможе каждому же би препознал драгу помиреня зоз своїма ближнїма. Нажаль, вєшенї и у тим року зме мали досц ковид хованьох, то боляце и велї поцерпаю од тей хороти хтора запановала у швеце. Намагаме ше же бизме єдни другим помогли превозисц тоти чежкосци хторим зме виложени, нє зоз свою дзеку, и у тим поглядзе и твориме и модлїме и богослужиме, же би найперше Божи мир завладал понаособ и у нашей заєднїци и при шицких з хторима дзелїме заєднїцки живот – гварел о. Владислав Рац.

ДИСЦИПЛИНА И ВАКЦИНОВАНЄ

Потераз вельо зробене на колективним имунитету, у Сербиї вакцину процив Ковид-19 достали вецей як три милиони людзе, ревакцину вецей як 1,3 милиони и то вецей як єдна трецина вкупного жительства. За колективни имунитет имунолоґи гваря же треба же би вакцини достало 5,7 милиони, або два трецини популациї старшей од 18 роки, цо значи же ше колективни имунитет годно посцигнуц о даяки пейц мешаци. Епидемиолоґи спозорюю же пред нами у шлїдуюцих двох тижньох тоти три фактори годни вплївовац на ширенє вируса: жимна хвиля, врацанє школярох до школох и преславйованє Першого мая и Велькей ноци, та  поволую на дисциплину и вакцинованє.

МОЖ СЕБЕ ПОМОГНУЦ  

ЩЕСЦЕ ТО СПОСОБ ЖИВОТА

Находзенє щесца и творенє условийох як постац и остац щешлїви –  вична тема,  алє и єден зоз „сучасних  спортох”, важни циль скоро каждого сучасного чловека, хтори у остатнїм року погубело присуство корони и страх од тей оберацей хороти

Єдних мучи тото же ше нє часто чувствую щешлїви, других же им вельо койцо губи щесце… Чи досц лєм одлучиц же зме щешлїви и же би щесце було ту, при нас? О технїкох з хторима себе можеме помогнуц же би щесце було стан у хторим зме, а нє лєм подаєден  момент, толкує Соня Алексич, дипломовани психолоґ, занята у МНРО ,,Белава птица” у Кули и авторка емисиї ,,Швет з другого угла” Програми на руским язику Радио Нового Саду ЯМУ РТВ, координаторка Каритасу у Руским Керестуре, авторка велїх текстох у Християнским часопису ,,Дзвони”, як и у Часопису за младих МАК.

– Кед приповедаме о тим як буц щешлїви, єст методи же бизме елиминовали бриґу о проблемох хтори нє можеме ришиц. Тиж так треба розвивац свойо прикмети за брижносц, доброту, за любов, за мир, же бизме пренашли свою животну страсц, активносци хтори нас инспирую, хтори нас виполнюю, тиж так же бизме пестовали вредносци и жаданє же би и други людзе були щешлїви, же бизме помагали другим и же бизме були унапрямени на других людзох. Без роботи на себе и без особного розвою нє мож присц анї до щесца. Робота на своїх особних прикметох, на самодовирию, на змиреносци, на формованю позитивних становискох, зочованє зоз проблемами, зоз реалносцу, унапрямованє ґу цильом и уживанє у процесу витворйованя цильох то  способи же бизме ше приблїжели ґу щесцу и були щешлїви. – гутори Соня Алексич.

КАЖДЕ МА СВОЙО СУБЄКТИВНЕ ДОЖИЦЕ

Кажде ма свойо видзенє же цо то щесце.

–  Дакому то добре здравє,  дакому то любов, стабилна вяза, дакому добра материялна ситуация. Дахто будзе щешлїви кед ше витвори як родитель, а другому важне витвориц професийну кариєру. Єдни уживаю у живоце у природи, други у живоце у городу, цо значи же кажде ма свой список за щесце. Важне знац же щесце нє  задовольство у єдней хвильки, алє способ живота. Розвой самей особи. То дробнїци хтори нам знача и дїйствую на чувство щесца у хвильки – гвари Соня Алексич.

И ГЕДОНИЗЕМ И ЕУДАМИНИЗЕМ СЦУ МИРУ

Наука толкує же єст два файти щесца.

– Єст два файти щесца и то гедонизем и еудаминизем. Гедонистичне щесце то активносци хтори анї нє мож одложиц, такой муша буц сполнєти, анї нє важни же бизме були щешлїви. Наприклад, сцеме одпатриц даяку комедию. Гедонистични активносци то тоти у хторих людзе уживаю, алє ту барз важне мац миру, цилї, буц самостойни и одвичательни. Гедонисти часто тоти активносци видза як нєодложни и значни и вони вец автоматично преставаю робиц активносци хтори у датей хвильки нєприємни, гоч би их така робота и упартосц приведли до щесца на длугорочним плану. З другого боку маме еудаминизем, то активносци хтори нє урґентни, алє су важни. То укладанє до знаня язикох, самодовирия, укладаня до здравого способу живота, здравей поживи, физичней кондициї, до будованя добрих и позитивних одношеньох з другима людзми. Вони нє таки нєодложни, алє су важни бо су здрави и доприноша нашому самодовирию. Нє функционалне кед нєпреривно окончуєме гедонистични активносци и керуєме ситуациї хтори нам нєприємни, а з другого боку нє функционалне анї кед нє робиме активносци у хторих уживаме, бо вец приходзи до нєзадовольства, пражнїни. Важне же бизме були умерени и у гедонистичних активносцох. Активносц, хтора нам виволує краткотирваце щесце, нє водзи нас нї ґу чому. Кед порядно робиме таки активносци, вец твориме роботоголизем, ангедонию (подполне одсуство задовольства), пражнїну, нєзадовольство. Треба же бизме одвичательно комбиновали и приємносц, и нєприємносц – толкує Алексичова.

ПРИЯТЕЛЬСКИ ҐУ ЛЮДЗОМ

Гваря же єст природни закон же тото чому ше пошвецуєме, чому пошвецуєме час, увагу, енерґию, то рошнє. Дакеди досц лєм обрациц увагу на тот факт же би ше прерозподзелєло час, увагу, енерґию на тото цо за нас важне… же бизме ше нє потрошели на припатранє на люцки животи, огварянє, поносованє, критики, осудзованє…

– Бертранд Русел дефиновал цо вплївує на нас же бизме були нєщешлїви, а цо то тото прецо зме щешлїви. По нїм нєщешлїви людзе то тоти хтори нє маю за цо жиц, хтори нє маю смисел, тоти хтори ше змагаю з другима, хтори завидни, хторим допито, хтори маю страх од явного преценьованя. Кед ми свою енерґию укладаме до огваряня, до зависци, то нє тото цо нам стваря щесце. З другого боку, даяке фундаменталне щесце, Русел наволал же то приятельски интерес у людзох и стварох. То значи же ми, кед маме вецей интересованя, маме и вецей нагоди за щесце, а вец и менєй нагоди  буц у тим цо нєдобре, цо подле. Та мож повесц же важне же бизме любели и же бизме були любени и давали потримовку, же бизме видзели красу у стварох хтори нас окружую. Медзитим, треба и же бизме робели, же бизме даяк розбили тоту допитосц, а кед будземе робиц, то нам да шансу за успих, за наш смисел, цо пошвидко будзе важне за нашо здравє и менталне и физичне, то цошка на чим ми мушиме робиц. Вец наш живот щешлїви живот и то векше од  задовольства и щесца и лєм єдней хвильки.

ДАЦ СМИСЕЛ СВОЙОМУ ПОСТОЯНЮ

Керол Риф дала напрямки же як можеме постац лєпша особа, же бизме реализовали свойо потенцияли, же бизме прилапели себе, же бизме мали позитивне становиско ґу себе, у одношеню на свою прешлосц, на свою терашньосц и же бизме були  одвичательни за свойо поступки. З другого боку, треба же бизме мали свойо цилї, свойо прешвеченя, и свой смисел у живоце. Тиж так же бизме були самостойни, одвичательни, социялно прилапени. Треба робиц на интерперсоналних вязох, треба же бизме були емпатични и прилапени од других, же бизме уклопели себе и свойо окруженє, же бизме творели потенцияли, же бизме ше розвивали и росли. То значи же треба же бизме мали добри и здрави живот, живот хтори подрозумює рушанє ґу цильом, пренаходзенє чогошик у чим зме добри, вежбанє своїх талантох, реализацию даяких своїх потенциялох, а попри шицкого того, же бизме мали добри одношеня зоз другима людзми.

Рахує ше же одношеня, рижни вязи и комуникация з другима людзми важни за нашо чувство щесца?

– Позитивни одношеня зоз другима людзми барз важни за нашо щесце, то задоволююци интерперсонални вязи, вязи у хторих єст блїзкосц, у хторих постої емпатия. Число приятельох на дружтвених мрежох нє може буц исте зоз директну комуникацию з членами фамелиї, зоз стварнима приятелями. То єдна окремна тема. Емпатичне справованє мож витвориц лєм кед зме оч до оч зоз особу, чи то зоз дотиком, чи то зоз словами. Млади повязую свойо щесце з числом приятельох на дружтвених мрежох, алє то нє так. За щесце важни здрави, медзилюдски интерпесонални вязи. Вяза зоз приятельом у котрей ше ми будземе чувствовац добре, дзе нас нїхто нє будзе осудзовац, дзе нас буду потримовац, дзе буду вєдно з нами мац емпатиї и то нам важне на длугшу драгу живота – гутори психолоґиня Соня.

ТРЕБА РОБИЦ НА СЕБЕ

На щесцу треба интензивно робиц.

– Маме людзох хторим познате чувство пражнїни. „Будзем щешлїви док дипломуєм, док достанєм роботу, або док ше повинчам” и у тим и у ствари витворели свой циль, алє идуце питанє – цо вец? Вяжеме свойо щесце за даяки нови цилї, находзиме нови цилї и вше – „док витворим тото, будзем щешлїви, док витворим тото, будзем щешлїви…” И вец ше поставя питанє, кеди на концу конца ти будзеш уж раз щешлїви? Так же можеме повесц же животне щесце нє треба вязац за даяки конкретни циль, бо зме купели  нови авто, або маме партнера, нє треба буц зависни од дакого або дачого. То нам створи лєм додатну фрустрацию кед ше поровнуєме зоз другима, прето же, у ствари, и теди кед маме даяки щешлїви циль хтори зме витворели, (купели зме тот авто…) живот и далєй идзе, и далєй постої, и далєй ше розвиваме, так же  можеме повесц же длугорочне щесце, треба глєдац нука у себе,  робиц на своїм особним розвою, учиц, робиц на себе,  дозревац у роздумованю, уживац нє у самим цилю, алє у процесу хтори нас водзи ґу витворйованю циля, як и о дробнїцох хтори виполнюю наш живот – гутори Алексичова.

НЄПРИЄМНИ СИТУАЦИЇ ЗНАЮ  ХАСНОВАЦ

Чи важне буц свидоми своїх проблемох и своїх жаданьох, чи нам завадзаю, а чи нам помагаю же бизме „виросли”? Дахто их ришує, а дахто зохабя за познєйше, же, можебуц, сами нєстаню.

– Часто нам ше у живоце случую нєприємни ситуациї и проблеми и праве прето же су нєприємни дзекеди ше намагаме од нїх сцекнуц, або просто чекаме  же би ше ришели сами од себе, „ґурнєме их под тепих”, алє после одредзеного часу вони нас, заш лєм, дочекаю. Таки нєприємни ситуациї, нам, у ствари, хасновити и нє треба од нїх сцекац, прето же преход през нїх єдини способ же бизме будовали здраве самодовириє,  постали узретши особи и виворели свойо цилї. Значи – нє ґурац под тепих, нє охабяц же би ше ришовали сами од себе, алє ми тоти хтори активно робиме на ришованю тих, аж и нєприємних ситуацийох за нас. Праве так поставаме узретши особи, праве так будуєме свойо самодовириє.

Шицки би любели знац рецепт за щесце.

– Ключ здравого щесца нє у моменталней емоциї щесца, алє у нашим способе живота, хтори у себе ма смисел нашого живота, одвичательносц, стараме ше о себе, стараме ше о других, то на длугорочним планє доприноши же зме задовольни зоз собу, зоз другима, зоз своїм власним животом и ґу тому кед додаме умерену каждодньову конзумацию того цо нам малює ошмих на твар, вец будземе мац тот рецепт за щесце – заключує психолоґ Соня Алексич.

(Опатрене 72 раз, нєшка 1)