У роботи и помоци нашла свойо задовольство

автор Оленка ЖИВКОВИЧ 25. април 2021

Даєдни особи ше нє барз упущую до бешеди, алє кед видза же єст роботи, же треба помогнуц, такой ше лапаю и робя. По природи скромни и нєупадлїви, таки особи як кед би на своїх рукох, зоз свою енерґию, ношели швет

Єдна з нїх и Еуфемия Баран. Народзена є у Чапковей фамелиї у Руским Керестуре, дзе и одросла, закончела основну школу… У фамелиї у котрей одрастала було шесцеро дзеци, з тим же єдного брата анї нє упознала, умар кед мал лєм пейц роки. Окрем нього, було их три шестри и троме браца.

– Кед сом ше народзела, а була сом наймладша, старши ше уж даєдни и попристановяли. Шестри ше поодавали, а я вєдно зоз мацеру чувала їх дзеци. Вше дахто доходзел до нас и нїґда сом нє була сама. Цесно було, бо нас було вельо, алє нє було допито, нєпреривно ше дацо случовало – здогадує ше Еуфемия.

Зоз родичами жила за беґельом. Дахто би повед же то далєко, алє вони зоз супругом Янком коло родичох и хижу справели. Бивац за беґельом, дзе цихо, мирно, дзе воздух чисти, поготов вжиме, ма свойо добри боки. Живот як на салашу. И нїґда би, гвари, нє пристала бивац у центре валала.

На шеснац роки нємирни дух, на перши погляд цихей, а вредней Еуфемиї, одведол ю до Нємецкей. Жадала мац свой пенєж, свою роботу, жадала видзиц швета…

– Млада сом пошла робиц до Нємецкей, дзе сом робела три роки у кухнї, а вец у єдним шпиталю дзе сом пораєла. Там сом пребувала як туриста, три мешаци сом робела, потим сом пришла дакус до Керестура. Могла сом на полю робиц, алє мнє теди було интересантнєйше пойсц до Нємецкей, як буц у валалє – толкує вона.

КЕД ДЗЕЦИ ОДХОДЗА З „ГНЇЗДА”

Одала ше, по нєшкайших мерадлох – вчас, на дзеветнац роки за Янка Баранового, зоз котрим ма двойо дзеци. Старша, Вероника Пирожек ше одала до Кули за Українца Златка, и маю двойо дзеци: Даряна и Уну. Син Кристиян зоз супругу Снежану свойо щесце поглєдал у Канади, дзе су уж тринац роки. Перше дзивчатко, Емина ше народзела у Керестуре, док Лара уж народзена прейґ океану.

Кажди родитель муши прилапиц же дзеци одходза. Найчастейше ше то случує кед ше починаю школовац у других местох, або кед ше попристановяю.

– Правда, но нє исте кед дзеци нєдалєко, дакус чежше кед су у швеце… Я знала же вони отамаль нє приду, алє и я як млада сцела видзиц вецей од валала, а кед мнє родичи допущели, и я нє бранєла моїм дзецом. Дзеци маю право на свой живот. А як мацери теди, то лєм вона зна. Лєгчейше кед знам же су задовольни, же маю свойо хижи, же добре жию, и ту ше вец найдзе поцешенє. Иншак нє може буц, толкує и источашнє ше розбера наша собешеднїца.

САМОТА ЧЕЖКА, ТРЕБА ПОГЛЄДАЦ ДРУЖТВО

После трицец дзевец рокох фамелийного живота зоз своїм супругом Янком, Еуфемия остала сама. Дзеци ше, як спомнуте, порозходзели, требало єй научиц жиц сама.

– Спочатку ми шицко було страшне. Нє маш нїкого, а сама у обисцу, дзеци провадза свой живот… Так сом почала ходзиц до Водици. Озда други раз кед сом пошла до Служби, пришла ґу мнє моя школска Меланка Колошняйова и опитала ше ми чи єй поможем. Нє ясне ми було анї цо єй треба, анї яка то помоц, алє сом пристала – з ошмихом приповеда Еуфемия.

У Водици пред Службу вше треба дацо поробиц: очухац облаки, фиронґи порайбац, позаметац и посцерац прах, поскладац лавочки, а и после Служби Божей вше єст даякей роботи. Нє так же вони єдини помагаю, кажде може присц и помогнуц же би тото нашо святилїще було ушорене и приємне за пребуванє, и кажди приход дзечнє будзе прилапени.

– До Водици, а и до Центру Йосафата любим пойсц, бо мам чувство же цошка добре зробиме, а робиме так як думаме же треба. Так ше и ми, а верим и други, приємно чувствуєме – предлужує Баранова.

Як цо пришла поволанка од школскей товаришки, обидва их до Центру Йосафата поволала ш. Авґустина Илюк. Нє знали цо буду робиц, алє кед су поволани, раховали же  лєм су потребни. Кед у Центру реализовани проєкт „Нїтка любови у фамелиї”, Еуфмия ше тиж анґaжовала.

– У живоце сом вишивала, алє сом волєла геклац. Вишиванє зоз перлами ми було окреме интересантне и цошка нове. Вишила сом уж седем вельконоцни салвети и єден образ – Исус дурка на дзвери. Робела сом нє лєм у Центру, алє и дома, бо то наисце барз велька робота. Кед пада диждж, пол дня пойдзе на вишиванє. Уживам у тей роботи, гоч и руки и ноги зацерпню, я лєм вишивам – припознава вона. А попри вишиваня, Еуфемия участвовала и у правеню капущанїкох у Крачунским и Вельконоцним посце, вєдно зоз другима. Капущанїки ше рихтало же би ше подпомогло роботу спомнутого Центра, a пред Вельку ноцу волонтерки и волонтере надумали правиц и пасочки. На тот завод, попри Еуфемиї, главна „майсторица” за пасочки була Еуфемия Рац, вєдно зоз ш. Авґустину и Славком Ройковим. Анї сами нє знаю кельо пасочки попредали и подзелєли, бо було вельо заинтересованих. Вредни волонтере Центра нє сановали свой час и роботу же би упечени пасочки и подзелєли. Подаровали их особом у потреби, приятельом Центру, самим волонтером, дзецом котри участвовали у роботи… То бул єден наисце красни ґест, єдно приємне  чувство и тих цо достали, и гевтих цо рихтали. Кажде хто достал пасочку на дарунок, знал же хтошка думал на ньго. Даровательом саме дарованє принєсло радосц и поцешенє.

ПАСОЧКИ ЦЕНТРА ЙОСАФАТА

Потребне: Кила муки, квас, ½ литри млєка, ложку масци (2 ложки олєю кед нє хаснуєце масц), 1 цале вайцо, и штири жовчки, 1 ванелию 4-5 ложки цукру и 1 ложичку солї.

Муку ше преошеє, до муки ше розчуха ложка масци. До кус лїтного млєка ше положи квас, ложку цукру и причека най викишнє. Остаток цукру ше положи до остатка млєка, дода ше вайца и жовчки и ванелийов цукер, шицко ше положи до муки, загнєце цесто и охаби най голєм пол годзини кишнє на цеплим. Потим ше цесто претрепе и охаби дас 15 минути най заш кишнє. Вец ше розподзелї до судзинох и ище кус охаби  най подкишнє. Треба положиц цеста до трецни шерпенки котра муша буц добре помасцена (хто нє ма  шерпенки, може цесто положиц и до паперу за печенє). Кед ше покладзе до шерпенкох, пасочки ше цифра. Зоз муки и води ше загнєце цесточко, розженє и зоз модлу прави цифри. Скорей як ше положи печиц, пасочку ше помасци з розтрепаним вайцом. Положи ше печиц до зогратей релни на 180 ступнї коло 40 минути, у зависносци яки вельки пасочки.

Рецепт зме достали од Еуфемиї Рац.

(Опатрене 224 раз, нєшка 1)