У Сриме ше чува руску скарбнїцу

автор о. планчак сакач 6. авґуст 2021

По штернасти раз у Шидзе отримани Фестивал „Мелодиї Руского двору” хтори и того року бул ревиялного характеру, як и влонї, а пре исту причину, пре корона вирус и пандемию. Аматере ше през рок нє могли поряднє пририхтовац за наступи, та змаганя нє було.

Фестивал почал святочно зоз композицию „Моя заградка” кантавтора Славка Загорянския, хтора постала свойофайтова гимна Фестивалу, а одшпивали ю домашня Старша шпивацка ґрупа КПД „Дюра Киш”, под дириґенством Снежани Лазич и зоз провадзеньом Тамбурового оркестра Дружтва. Фестивал привитал предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач, а урядово го отворел предсидатель Скупштини општини Шид Тихомир Стаменкович.

На Фестивалє участвовали оркестри и шпиваче зоз КУД „Петро Кузмяк” з Нового Орахова, КПД „Карпати” з Вербасу, КУД „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова и домашнї КПД „Дюра Киш”, як и шпивацки ґрупи КПД „Иван Котляревски” зоз Бикичу и словацке СКУД „Єднота” зоз Шиду.

Фестивалска атмосфера була уж у пополадньових годзинох кед ше публика почала зберац до Руского двору. На уходзе нащивителє могли охабиц добродзечни прилог Дружтву. Пред Фестивалом була отворена вистава илустрацийох младей студентки Ивани Бучко зоз Бачинцох, мастерантки на Академиї уметносцох у Новим Садзе, на напряме илустрация и дизайн кнїжкох. Виставу отворел о. Владимир Еделински Миколка, парох у Беркасове хтори представел авторку и бешедовал о єй творчосци.

Фестивалскей атмосфери допринєсли и етно штанди здруженя женох „Маря” зоз Шиду, „Бикичанки” з Бикичу, „Жридло” зоз Беркасова, як и здруженя женох зоз Ґибарцу и Ямени. На штандох були виложени смачни стародавни єдла и колачи, як и ручни роботи, а нащивителє мали нагоду зоз шицкого и покоштовац. И НВУ „Руске слово” виложела свойо найновши виданя и новини. По законченю Фестивала у Руским доме отримани коктел, дзе ше учашнїки и нащивителє окрипели и весело и щиро дружели.

Шидянске Дружтво ма длугу традицию у пестованю рускей култури, бо влонї означело вельки ювилей, свою 100-рочнїцу од снованя, а у Руским дворе Руснаци ше збераю и дружа уж вецей як двасто роки. Роки преходза, а руска скарбнїца у култури ше у Сриме чува и пестує за будуци поколєня.

Традицию ше нашлїдзує, охранює и пестує, алє и будує зоз власним доприношеньом. О тим яки фундаменти ми нєшка охабяме будуцим поколєньом, суд даю нашо потомки. Рок по рок и Фестивал нарок означи свой 15-рочни ювилей. Най би нарок бул ознова змагательни.

(Опатрене 41 раз, нєшка 1)