Фаренгайт 451

автор м. перкович 10. авґуст 2021

Так ше случело же сом, праве на тей горучави, ознова одпатрела филм „Fahrenheit 451” Франсои Трифоа зоз 1966. року, славну екранизацию ище славнєйшей дистопийней новели Рея Бредберия. У нєодредзеней будучносци, власц спалює кнїжки, насампредз уметнїцку литературу и романи, понеже, як твердзи, пре тото цо у нїх пише – людзе нєщешлїви. Сам наслов филма/кнїжки, Фаренгайт 451, референца на температуру по Фаренгайтовей скали на хторей папер почина гориц. У першим кадру, у огню щезує роман, можебуц наисце роман над романами, Сервантесов Дон Кихот.

Идея о спальованю кнїжкох випатра подєднак стара кельо и людска писменосц. Наука нєшка зна же ше кнїжки и списи спальовало ище у старини и у предхристиянских часох, од Юдеї по Китай, же Александрийска библиотека палєна на вецей заводи, а у християнстве, источашнє зоз ширеньом Радосней вистки, горели антични класики, як и твори нєканонских ариянцох, лєбо несториянцох. У колониялней експанзиї у Новим швеце спалєне шицко з предколумбовского периоду, а остатнї крешендо на тлу цивилизованей Европи мали зме под час Трецого Райху, дзе перше горели кнїжки, а потим и людзе. Тота „традиция” и нєшка жиє – у ширеню такволаней Исламскей держави перше страдало шицко писане цо „нєправовирне”.

„Скромне доприношенє” тому варварскому звикнуцу чловечества дате и на тих просторох под час и после розпадованя СФРЮ, у вельочислених державкох хтори за ню оставали. Даґдзе спальована и на килу розпредавана кирилка, даґдзе латинка, а вшадзи марксистична литература. После „безбожних часох” преглашене „врацанє кореньом”, народному єству и християнскей традициї. Правда, гоч одтеди прешло уж два-три децениї, ище сом нє стретла вирнїка/вирнїцу хтори пречитали Библию, лєбо голєм Нови завит… Припознавам, можебуц ше нє рушам у правим окруженю, алє особне искуствиє ме учи же страсц за спальованьом кнїжкох подєднак моцна як цо страсна упартосц же би ше нє читало…

Врацме ше на Фаренгайта – пре кнїжки людзе нєщешлїви. Наисце? На єден способ, то точне. Кнїжки нам одкриваю тайни, розгартаю илузиї, оголюю стварносц, отвераю очи. Правя заглушуюци галайк хтори розбива монотонию каждодньовосци, як жвератко нам указую слику власней подоби хтора нє вше красна, нукашнї нємир подзвигую по уровень пуканя… А то лєм перши крочай. На другу нас уча лєбо здогадую як ше поставяю питаня лєбо даваю одвити, дзе ришеня и яки су, як буц чловек а нє „ЙМБҐ” у державней бирократиї… Спальованє кнїжкох, дословне и символичне, кажду власц чува од питаньох и акциї тих над хторима паную.

Чи бизме нєшка скоро поряднє мали лєтнї 40+ и тримали же то нормалне, да зме домеркованше читали Теофрастов спис у хторим заключенє же польодїлски роботи коло Атини температуру воздуха метрополи дзвигаю за даскельо ступнї у одношеню на провинцию?

…Спомнути спис зоз III вику старей ери…

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 16 раз, нєшка 1)