Фестивал як полиґон за младих ґлумцох

автор и. сабадош 16. децембер 2019

На тродньовим 17. Фестивалу малих сценских формох „Дюра Папгаргаї” хтори прешлого тижня у орґанизациї Матка – Дружтва Руснацох Нового Саду – Войводини, отримани у Руским културним центру у Новим Садзе, нащивителє мали нагоду патриц штири представи, од хторих аж три премиєри. Мали зме,  одвитуюцо жридловому концепту и формату Фестивала,  монодраму („Удян, нє гвар ми” Мариї Сеґеди з Дюрдьова), мелодраму („Обсесия” Звонимира Павловича), алє и госцох ансамбл-представу „Белава принцеза”, копродукцию кулского РКУД „Др Гавриїл Костельник” и РНТ „Петро Ризнич Дядя”.

Пракса госцинских „вельких” представох хтора запровадзена пре, поведзме, дефицит менших сценских формох, указує ше як щешлїве ришенє и за сам Фестивал и за, вообще, руску театралну продукцию. Перше, репертоар манифестациї ше пополнює по даяку пристойну миру, а друге, театрални аматере доставаю ище єден термин и нагоду указац свою роботу. То окреме достава на значеню кед знаме же праве кратки живот  представох (углавним премиєра и Мемориял, реприза и евентуално ище даєдно госцуюце виводзенє) хронїчно дестимулуюци фактор рускей театралней сцени. Гоч ше наша театрална сезона одвива по кус иншаким календаре од узвичаєней динамики, „Дюра Папгаргаї” дзешка на штред, и уж нагадує єй силуети.

Чому ше, после того цо зме видзели, можеме наздавац? Новим моцом, голєм условно поведзено. Павлович нам, як свойофайтови оддих од чежких темох, презентовал питкейшу, пиґмалионовску мелодраму хтора насампредз ище додатно вибруши двоїх младих ґлумцох з його ансамбла и пририхта их за наступни виволаня, пред хтори их, безсумнїву, положи його режисерска визия. Окреме же на истим Фестивалу до рускей театралней историї достойно, випровадзена од домашнєй публики, пошла його представа „Потвори” хтора остатнїраз виведзена на сцени.

Ентузиястични Янко Лендєр поставел дебитантски текст Сашу Палєнкаша з початнїцким ґлумецким ансамблом, швижо уключеним до младежского погону, алє у хторим єст потенциялу и таланту – голєм на двоїх-троїх треба обрациц увагу и цо скорей, док роби адреналин сцени, уключиц их до даякого нового проєкту. Лєм тото спомнуте уж достаточне за позитивну оцену.

Мнє, поправдзе, нє завадза анї же Фестивал, после вецейрочней резидентури у атрактивним просторе Ґимназиї ”Лаза Костич” на новосадским Телепу, того року отримани на домашнїм терену у РКЦ. Можебуц простор Матки нє на указиє, алє за репертоар яки ше виводзи на Фестивалу є цалком адекватни. Ґу тому, наш є и велї нащивителє хтори ше ту чувствую як дома, дзечнє ше затримали и длуго после официйней програми, кед фестивалски зависи спущени.

(Опатрене 60 раз, нєшка 1)