Физична активносц условиє за очуванє и врацанє здравя

автор м. тамаш 23. фебруар 2021

Буц активни под час пандемиї вируса Ковид-19 вельке виволанє за шицких нас, и праве прето важне потрудзиц ше же бизме були физично цо активнєйши, цо значи же менєй шедзиц, а вецей ше рушац,  ходзиц, гонїц бициґлу, або вежбац.

Физична активносц єден зоз найзначнєйших факторох у зопераню наставаня числених хоротох, од диябетеса, прейґ кардиоваскуларних хоротох, по рижни малиґнитети. Вона злєпшує моц, поспишує витримовносц косцох и мускулох, уровноваженосц, флексибилносц и кондицию. Порядна физична активносц злєпшує розположенє и зменшує анксиозносц и депресию. Наука гвари же и процес стареня мож спомалшиц зоз систематичнима физичнима активносцами, и же физична активносц може зменшац основни почежкосци хтори приноши старосц.

МОЖ ПРОВАДЗИЦ ОНЛАЙН ТРЕНИНҐИ

Стеван Самочета, дипломовани професор спорту и физичного воспитаня и персонални тренер, заняти у Општинскей управи Вербас як фахови консултант, гвари же велї пре корону зменшали физични активносци, же би ше нє викладали велькому напруженю.

– Велї спортски будинки були заварти,  та и тоти цо мали дзеку вежбац нє мали дзе вежбац. Медзитим, була, а єст и тераз можлївосц провадзиц онлайн тренинґи, так же ше могло вежбац и отримовац кондицию и дома. Особи хтори прелєжали корону и хтори мали чежши симптоми, мали дакус почежкосци врациц ше до физичней форми, бо швидко вистали на тренинґу.

При младих, дзецох, школярох, студентох, физична активносц скоро состойна часц живота, окреме же маю наставу физичней култури, або ходза на рижни тренинґи. Вежби и рекреация можу помогнуц и штреднєй и найстаршим ґенерацийом.

СПРАМ ЗДРАВЯ И РОКОХ

Стеван Самочета

– Штреднї ґенерациї можу мац нормалну физичну активносц кед им здравє допущує. Свойо активносци можу шлєбодно реализовац у терховньох, спортских центрох, чи то будзе плїванє, беганє, швидке ходзенє, аеробик, фитнес або даяки рекреативни спорт, вообще нє важне. Важне же би практиковали даяку физичну активносц и же би примерковали на костиранє, же би и резултати були лєпши.

При старшей ґенерациї можлївосци за рекреацию индивидуални и завиша од вонкашнїх факторох як цо условия живота, костиранє, звикнуце вежбац, роботни активносци. Вони менєй вертки, окреме кед у периодзе дзецинства и младосци нє вежбали порядно. Найстарши особи би требали буц активни у складзе зоз своїма можлївосцами, требали би мац каждодньово умерени активносци, найлєпше шейтац ше и най примеркую на костиранє – гутори Самочета.

Шейтанє може помогнуц у велькей мири за отримованє нормалного функционованя орґанизма.

РЕКРЕАЦИЯ ДОБРА И ЗА ПЛЮЦА

– Мож превентивно дїйствовац же би нє пришло до даяких хоротох, а зоз шейтаньом ше злєпшує циркулацию, кондицию. Шейтанє може помогнуц и при регабилитациї од прелєжаних хоротох лєбо покалїченьох. Важне знац и же ше потреба за физичну активносцу розликує од особи до особи, од способа живота и возросту. За здравє и кондицию би було добре кажди дзень прейсц 5 километри, зменшац уношенє цукру, солї, муки и мац 5 єдзеня на дзень. Же би ше отримало або звекшало кондицию, треба зменшац алкогол, а окреме доган, хтори чкодзи плюцом. Никотин хтори ше находзи у догану ма 200 раз векшу способносц повязованя зоз хемоґлобином як оксиґен, и знїщує добри ензим антипротеазу, цо приводзи до знїщованя тканї на плюцох. Особи хтори сцу звекшац кондицию, найчастейше спортисти, одходза до горох, дзе уровень оксиґену зменшани и то поспишує же би ше гемоґлобин лєпше вязал за плюца и вец особа будзе мац вецей моци при напруженших активносцох – заключує Стеван Самочета.

КВАЛИТЕТНЕ КОСТИРАНЄ

План костираня треба направиц спрам того чи особа активна, чи є нє активна, або чи є активни спортиста. Нєактивни особи маю менши енерґетски потреби. Женом досц 1 800–2 000 калориї на дзень, а хлопом 2 200–2 500 калориї на дзень. При физично активних рошню потреби за енерґию, та вец таким женом треба 2 500–4 000,  а хлопом 3 000–6 000 калориї на дзень.

Розпорядок калорийох у костираню так випатра: угльово гидрати треба же би заберали 55–57%, мaсци 15–30%, а протеини 10–15%. Кед ше сце схуднуц, треба уношиц менєй угльових гидратох и барз зменшац уношенє масцох, а звекшац уношенє протеинох.

Же бизме ше костирали на прави способ, барз важне притримовац ше и одвитуюцого часу за єдзенє, нє заєдац кажди час, з тим же фриштик, полудзенок, вечеру нє треба прескаковац. Треба єсц  рижнородну поживу. Зменшац уношенє: засицених масних квашнїнох (животиньски масци), холестеролу (швиньска масц), солї, цукер заменїц зоз медом, зменшац або керовац кафу, чай, алкогол и доган.

Треба звекшац полинєзасицени масни квашнїни, хтори маме у житаркох и нєрафинованих на жимно цадзених олєйох, звекшац уношенє зложених угльових хидратох хтори єст у овоци, желєняви, интеґралних житаркох и порядно пиц воду, природни соки – совитує Самочета.

(Опатрене 38 раз, нєшка 1)