Хасновац тисячи роки християнского искуства

326 Опатрене

После пандемиї вируса корона прешлих рокох, фаховци очекую звекшанє депресиї, анксиозносци и хоротох зависносци. Ґу проблемом тераз можеме додац и дружтвено-економски чежкосци пре войну у України. Кед нє можеме меняц околїско, треба меняц и злєпшовац становиска о себе, других людзох и швету, а ту маме добри и поучни дватисячрочни християнски искуства.

У Новим Садзе у юнию того року отримани округли стол „Уплїв пандемиї Ковида-19 на менталне здравє”, на хторим участвовали представнїки Института за явне здравє Войводини, Филозофского факултета у Новим Садзе, Центра за потримовку „Шерцо” и Психиятрийскей ординациї „Барачков”.

Вони з вецей углох винєсли становиска о ситуациї у хторей ше людзе нашли у прешлих рокох, цо указує на комплексносц проблемох, односно же их нє мож єдноставно и швидко ришиц.

ПОД СТРЕСОМ И ПАЦИЄНТИ И МЕДИЦИНСКИ РОБОТНЇКИ

На округлим столє ше чуло же и здравствени роботнїки були виложени численим спокусом, насампредз прето же ше мало знало о пандемиї и актуалним вирусу. Ту такой можеме заключиц же додатни бриґи виволує тото цо нєпознате.

Здравствени роботнїки мали и вецей роботи, и то з окремну, обтерхуюцу опрему, а старали ше и о здравю своїх найблїзших. Кед ше одредзени неґативни фактори зиду и акумулую у одредзеним чаше, пректично нє можлїве обкеровац стрес, и попри искуства и свидомосци о нїм.

Кед слово о пациєнтох, оценює ше же звекшане число менталних поремеценьох дефинитивно повязане зоз пандемию Ковида-19. Психиятри думаю же кажда епидемия, окреме пандемия, муши у єдней своєй габи указац знаки менталних поремеценьох.

ДЕПРЕСИЯ И АНКСИОЗНОСЦ

З наших нєпостредних искуствох знаме „як нам було”, а спрам виглєдованьох у богатшей и стабилнєйшей держави Америки, утвердзене звекшане хаснованє антидепресивох.

После периода изолациї и звекшаня депресивносци, поросло число анксиозних поремеценьох, односно страхох. Точнєйше, анксиозносц то бояжлївосц, обаванє, нєсиґурносц, нєсамостойносц, забриґованосц, нєодлучносц, напартосц…

Спрам искуствох Центра „Шерцо”, у пандемиї число тих цо глєдаю менталну потримовку, та и пре думки о самозабойству, поросло за 25 одсто. Пандемия, хторей ище нє видно конєц, лєм интензовала постояци проблеми. Искуства указали же розгварка помага, людзом лєгчейше кед видза и же их нїхто нє осудзує пре їх проблеми, а можебуц и пребудзели свидомосц же би помогли себе.

ПОУКИ СТАРОГО И НОВОГО ЗАВИТУ

Ище у Старим завиту, тисячи роки пред Христом, маме дзешец заповижди и поуки як лєпше жиц, а у Новим завиту єдна зоз фундаменталних заповидох то же треба любиц ближнього як самого себе. Попри тим же треба пребачовац и нє осудзовац, аж и нєприятеля, треба любиц и модлїц ше за ньго.

Дакус иншак поведзене, нє треба буц преокупировани зоз собу.

Поуки єст, алє их треба похопиц, прилапиц и запровадзиц. То нє лєгко, та ше треба модлїц за Божо ласки, за порозуменє, сцерпезлївосц и силу за ношенє животней терхи.

У велїх лєпших психотерапийних и психолоґийних учебнїкох и кнїжкох, без огляду чи их писали вирни, чи атеисти, єст цитат жридлово християнскей думки: „Боже, дай ми сили же бим прилапел тото цо нє можем пременїц, дай ми шмелосци же бим пременєл тото цо можем и мудросци же бим розликовал єдно од другого”.

ЦИЛЬ ЦАРСТВО НЄБЕСНЕ

Парох у Беркасове протоєрей ставрофор мр Дарко Рац здогаднул же християнство учи, и вирнїк зна же ше тот живот нє закончує зоз тужемску шмерцу. Шмерц то мост, преход з єдного живота до другого, вичного живота. Ми християнє знаме же кед зме жили по заповидох Божих и по Євангелиї, же нас Господь Бог наградзи з Царством нєбесним. Так знаме и за наших милих и покойних. Прето, вирни християн лєгчейше ноши утрату блїзких особох, а так и други чежкосци.

‒ Ми вериме до Исуса Христа воскреснутого и знаме же ше раз стретнєме и зоз своїма наймилшима у Нєбе. Як цо Христос воскреснул, и ми воскрешнєме. Здогаднїме ше же як модлїме у молитви Вирую. Я би так порадзел и поцешел каждого вирного. Кед то знаме, вец абсурдне же би прави християн бул источасно и депресивни.

Гоч ше случує же чловек жалує и же депресивносц вше частейша при людзох. Алє, єдноставно, ми нависцуєме Христа воскреснутого и жиєме по заповидох Божих, по любови. То значи, помагаме ближньому, любиме го и любиме Господа Бога. То онєможлївює депресию. 

То значи и же треба баржей жиц християнски живот, нє думац лєм на себе, алє буц обрацени на другого. Так нам живот будзе виполнєтши и оптимистичнєйши, цо спера песимизем и малодушносц ‒ гварел о. Дарко Рац.

КРОТКЕ И ПОНЇЗНЕ ШЕРЦО ЗА СПОКОЙ ДУШИ

По словох пароха у Сримскей Митровици и Беоґрадзе о. Иґора Вовка, бида нїґда нє идзе сама. После велїх искуствох зоз вирусом корона (и далєй грожацим), пришла и друга бида, хтора спричинює бесносц, жаль и депресию. Война у України приведла и нову габу проблемох, а людзе хтори приходза до церкви часто ноша у себе и неґативносци пре нєсправедлївосци хтори ше ламу на обичних людзох, на народу.

‒ Медиї нас информую о тей ситуациї, алє чи нам потребни шицки тоти информациї? После тензиї и гнїву, у нас ше зявює аж и мержня, хтора нє пременї цек войни, алє нас приведзе до стресу.

У восточней култури ше мудро гвари же бесносц то лєм погар отрову хторого пиєме и очекуєме же дахто други умре, нєсвидоми же сами себе очкодуєме.

Ми, як християнє, маме добру защиту. У Євангелиї по Матейови, Исус нас поучує як лєгчейше ношиц терху и совитує же бизме учели од нього, бо вон кроткого и понїзного шерца и найдземе спокой своїм душом ‒ надпомнул о. Вовк.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ