Цала история у єдним предмету з древа

автор Сенка Надь 9. авґуст 2015

Дюра Варґа зоз Руского Керестура уж вецей як двацец роки прави предмети зоз древа, єден час робел як столар, алє му робота зоз древом вше була гоби. Остатнїх рокох повязал свойо два любови, та почал правиц и макети ладьох, хтори автентично и виключно прави лєм зоз власнима руками.

 Як гвари, ладї го фасциновали ище кед бул дзецко.

– Кед сом мал дас штири, пейц роки по беґелю часто ишли ладї хтори превожели робу, а ми як мали дзеци були барз зацикавени и вше зме их ходзели патриц. Потим, у першей класи основней школи учителька нас поводзела по школи, тераз то такволана Ґимназия, дзе старши школяре мали секцию на хторей правели праве макети ладьох, а мнє то такой прицагло. Думам же ше повязаносц и любов ґу ладьом лєм звекшовали з роками, а понеже сом вше любел правиц предмети зоз древа надумал сом же, кед найдзем дакус шлєбодного часу, пробуєм направиц макети ладьох – бешедує Дюра, та наглашує же му робота найлєпше идзе вечар и вноци, кед мож робиц на мире и сконцентровац ше.

Так настала макета ладї Санта Мария. Же би макета була вирни приказ дакедишнїх ладьох треба найсц часу и поинформовац ше о єй историї, кеди є направена и дзе, за цо служела и подобне.

Santa Marija 2

 Пре пиратох ладї достали дзела

– Перши велїки ладї були правени за транспорт роби, а вец тоти ладї почали окрадац, та ше их почало доправяц же би ше могли одбранїц од пиратох и ту, наприклад, убудовани дзела. Єдна з макетох хтори сом направел то шпанска ладя Санта Мария зоз 15. вику, найвекша од трох ладьох хтори Кристофер Колумбо мал на своїм першим путованю. Кед ше спомнє тоту ладю, такой ше ю вяже за ище два ладї – Нину и Пинту. То менши ладї хтори ше часто зявюю на сликох зоз Санта Марию. Прето сом и мал жаданє направиц ище тоти два ґу Санта Мариї, алє сом нє могол найсц план – гвари Дюра и указує ище єдну макету. Тераз слово о италиянскей ладї Сан Дьовани Батиста, тиж зоз 15. вику, хтора длугока скоро єден метер.

Дюра гвари же ладї прави лєм зоз древа, углавним зоз букового древа, а наглашує же шицки, та и найменшу часц, направел ручно. Гоч правенє менших ладьох одбера вецей часу и дакус вецей прецизносци и сцерпеня, баржей ше ценї векши макети. По даяких преценьованьох автентични макети ладьох, у зависносци од велькосци, коштаю од коло 400 та по 1 000 евра.

– Понеже ми то нє робота зоз хторей жиєм, та робим кеди мам шлєбодного часу, треба дакус вецей часу направиц ладю хтора будзе репрезентативна. Тераз робим на макети ладї Принц Вилиєм, а плануєм же би тиж була єдна зоз векших и репрезентативнєйших. Ценїм же кед бим мал часу робиц кажди дзень могло би ю направиц за два до три мешаци. Гоч плани таких ладьох єст коло 25, затераз роздумуєм о барз познатей велькей ладї Викториї – гвари наш собешеднїк.

Detalj zoz Princa Viljema

Плани за макети глєда и на интернету

 Сучасна технолоґия тиж ма вельку улогу у тим же би макета цалком здабала на ориґинал. Дюра плани глєда на интернету, та на такей основи прави скици и вец макети. Таки технолоґиї му нє нєпознати понеже є по фаху ґрафичар.

– Штредню школу сом закончел 1981. року и достал роботу у Друкарнї „Руске слово”, дзе сом робел 16, 17 роки. Потим сом прешол до Польопривредного комбинату „Перши май” дзе сом перше робел як чувар на рибняку. Ище док сом робел у друкарнї почал сом правиц предмети зоз древа, та ми то постал гоби у хторим окреме уживам, а кед ше у „Першим маю” указала нагода робиц як столар, було ми окреме мило понеже теди мой гоби постал и моя робота – здогадує ше Дюра.

Пред коло двацец роками, кед дзеци були мали, плаци нє були достаточни за добри живот, робота зоз древом Варґови постала ище єдно жридло заробку. Дюра почал робиц до валалу, правиц мебель зоз древа и даскельо роки то добре функционовало, медзитим престал кед похопел же то нїґда нє годзен буц сиґурни способ заробку.

– Вше сом патрел же єдно ремесло у валалє углавним жиє дас 10-15 роки, перше добре напредує, а вец помали замера. Видзел сом же до столарскей роботнї треба вельо укладац, напредок набавиц материял, древо муши буц квалитетне и длуго сом роздумовал чи треба почац робиц дацо зоз чого годно жиц, цо сом на концу и зробел, а робота зоз древом предлужела буц лєм мой гоби у хторим и далєй уживам.  Ґу тому, робота до валалу постала и терха кед сом похопел же пожнїм зоз роботу, а нє сцигуєм робиц коло свойого обисца. Так сом, окрем же сом робел у комбинату, концом 90-их рокох почал садзиц паприґу зоз чим ше и нєшка занїма цала моя фамелия. Теди продукция паприґи нє була нательо амбициозна и напредна, могло зоз нєй вижиц, а тераз то наисце робота хтора ше виплаци – толкує Варґа.

Як и за кажду любов, так и за гоби ше вше найдзе дакус часу. Уж коло трицец роки, без огляду цо му була примарна робота и способ заробку, у Дюровим живоце вше оставало кельо-тельо часу и за роботу зоз древом, бо як гвари – вон шлєбодного часу нє ма прето же го хаснує за правенє макетох. Гоч є ище вше нє у пензиї, наздава ше же у идуцих рокох будзе мац вецей часу за себе и свой гоби, понеже му синове тераз уж закончую школованє, та годни баржей помагац у обисцу.

 San Djovani Batista

(Опатрене 572 раз, нєшка 1)