Цала фамелия у огньогасцох

автор м. афич 3. април 2021

Весну и Зорана Иличових, малженску пару зоз Руского Керестура, та и їх двох синох, тринацрочного Филипа и Марка хтори ма дзевец роки, окреме зме замерковали у предходним периодзе, вше кед було слова о огньогасцох: на вежби орґанизованей за гражданох, на числених акцийох у валалє, кед ше дезинфиковало улїци у корони, або кед ше садзело древка…

 Обидвойо су члени огньогасней єдинки Добродзечного огньогасного дружтва (ДОД), а нєзвичайне покус же Весна и єдина жена насправди активна у єдинки, док Зоран тераз командир. Активовали ше прешлого року на поволанку предсидателя Дружтва Михайла Раца Фунзия, у року кед ДОД означовал 90 роки од свойого снованя. О тим як ше одволали Весна приповеда.

– Предсидатель нас волал най ше дакус анґажуєме, бо обидвойо маме положени испит за огньогасцох. Хибел им и командир, а теди нїхто нє мал Ц катеґорию положену, окрем Зорана. Так зме пристали – гвари вона, а Зоран ше надовязує꞉

– Я бул у огньогасцох ище як пионир зоз велїма пайташами. Вец, кед зме як омладинци покладали испит за огньогасцох 2005. року, дакус зме там ходзели, алє понеже теди були активни вельо старши огньогасци од нас, а и прето же зме ище нє мали право виходзиц на интервенциї, нє було нам барз интересантне, та зме ше покус одбили.

На нашо питанє як то же ше и Весна приключела до тей приповедки, понеже вона Канюхова дзивка, родом зоз Кули, гвари же до Керестура часто приходзела до баби, зоз шестринїцу виходзели на варош и так ше спатрела и на єдного зоз братох двойнятох Иличових.

– Зоран зоз пайташами ходзел на годзини за покладанє испита за огньогасцох, та я, як його дзивка, нє мала цо робиц, алє сом з нїм ходзела и шицко провадзела цо и вони. Кед обука прешла, предложене ми же би и я покладала, кед сом уж була присутна. Так и було.

– Кед зме влонї ознова почали ходзиц до Дружтва, понеже младших нє було вельо, вец ми позазберовали тих цо були активни як пионире, алє и нових членох зме поволали з нашого дружтва, та ше назберала шумна младша екипа. Ми тераз маме огньогасну єдинку дзе нас єст 9 членох, алє приходза и вецей, коло 15, кед робиме и други активносци. Весна єдина жена у єдинки, и виходзи и на интервенициї, а у Дружтве огньогасцох уж оддавна и Блаженка Кишова, а и Славица Штранґарова хтора тиж помага кед дацо маме – дознаваме од Зорана.

РОБЯ И ЗОЗ ПАПРИҐУ

Весна и Зоран уж штернац роки побрани. Зоран роби у єдного валалского тапетара дзе гонї камион, а Весна провадзи обисце, дзеци, а тиж и садзенє паприґи. З тим ше занїмаю уж дзешец роки, гоч вона ма и други роботни искуства. Закончела за технїчара поживи, дакус робела у „Яфи” у Червинки, а осем роки и у керестурскей хладзальнї.

– Там сом робела полни осем роки, алє до конца випадло же без дня уписаного стажу, гоч нам роботни кнїжочки були у фабрики и вше нас прешвечовали же шицко будзе покончене коло приявйованя. Вец сом почала ходзиц на наднїцу, другим помагац коло паприґи, та сом єдного року предложела же чом би и ми нє пробовали сами садзиц. Назберала сом нашеня од других паприґарох и так зме почали – здогадує ше Весна. А Зоран дополнює же су зоз тоту роботу задовольни, робя вєдно з його родичами и скорей садзели обидвої по гольту, а тераз вєдно гектар. Як гвари, тельо же сами поробя по час кед придзе оберанє, а вец муша и наднїчарох анґажовац.

Интересантне спомнуц же Весна виросла у Кули, и як гвари єй мац, руку би до огня положела же Весна нє будзе робиц у польопривреди, а вона ше на полю и у роботи цалком добре чувствує. И обидвойо нам шведоча же су зоз животом на валалє барз задовольни. Нє цагало их нїґда даґдзе индзей жиц, гоч им Весново родичи понукали цали поверх у Кули у їх доме, дзе би були цалком окреме. Зоран франтує же там нєт дзе трактор угнац, а Весна гвари же волї буц на валалє, бо ту живот заш лєм мирнєйши. Випатра правдива гевта народна, же кед ше єдна дзивка ода на други валал, як цо Веснова мац з Керестра до Кули, вец ше друга муши врациц.

УКЛЮЧЕНИ И СИНОВЕ

До Добродзечного огньогасного дружтва уключени уж и Иличово двоме синове, обидвоме як пионире покладали потребни испит, а старши Филип нам виволал же цо ше му там пачи.

– Фино ми кед маме вежби зоз брентачами гашиц огень, або робиме зоз апаратами, учиме як ше хасную, и шицко цо за нас. Нє боїм ше од огня, а мило ми же там и тато, и мама, и брат, и пайташе. Участвовали зме обидвоме гевтого року у тей вежби пред огньогасним, а любим и кед даґдзе пойдземе з родичами.

Так Иличова фамелия цала у тей гуманей активносци випатра виполнєта. Попри тим же од огня ратую маєток и людзох, участвую и у других хасновитих акцийох у валалє, упознаваю и нових людзох. Так нєдавно були поволани до Пожеґи до єдного подобного Дружтва, пендрали ше з нїма аж и на верх Каблара.

Гоч ше дакеди активносци нашорую, та треба постарчиц и коло обисца, Весна аж и подудре же Зоран вшадзи патри пойсц, бо є, як гваря обидвойо, и одвичательни, а и люби тото.

– Огньогасци, и попри тим же муша буц шмели, муша и любиц помогнуц. То найважнєйше. Бо, кед дахто то нє люби, або ше бої, тому чежко. Но, заш лєм думам же треба кажде най пробує тото робиц, можебуц же ше пренайдзе у тим, а то и мойо искуство. Кед би ми дахто гуторел давного 2003. року же раз будзем огень гашиц, та бим му повед же то нєможлїве – щири Зоран.

Огень ше найчастейше случи вноци и нє лєгко реаґовац, скакац зоз сна и бежац, а барз важне сцигнуц цо скорей же би чкода була цо менша. Нє дай боже кед треба дакого и з огня ратовац, гваря нам нашо собешеднїки. Алє и ту важи тото же треба любиц помогнуц, та вец шицко спомнуте и нє так чежко.

НОВА ЕНЕРҐИЯ У ВАЛАЛЄ

Як зме замерковали, а то видза и Иличово, у валалє остатнї час мож почувствовац якушик нову енерґию, сцелосц и зложносц людзох за заєднїцки роботи на добро шицких.

– Так ше поскладало же зме тераз подобни ґенерациї, и з тима цо на чолє Месней заєднїци, Рускому, у Конїцким клубу, ми у огньогасцох, та и у Церковним одборе. Барз ше лєгко шицки догвариме и вельо сотрудзуєме, а и идеї цо приходза лєгчейше вєдно витвориме.

 ЗА ДРУЖТВО (ДОД) ВЕЛЬО ЗРОБЕНЕ

Млада екипа огньогасцох, вєдно зоз старшима членами, вельо помогла бо влонї, кед бул и ювилей ДОД-а, купена и превозка, обновенa опремa, велї привреднїки дзечнє спонзoрую и помагаю. И у будинку самого огньогасного дому надосц поробене, а младши аж намесцели и просториї за рекреацию же би ше там дзечнєйше зазберовали и нови ґенерациї, же би Дружтво и надалєй жило. Доприноша и з тим же сами знаю и камион оправиц, бо маю за члена и автомеханїчара, и шицки помагаю хто и кельо лєм може.

(Опатрене 211 раз, нєшка 1)