Цали живот медзи кошнїцами

автор М. Афич 2. фебруар 2016

[vc_column_text pb_margin_bottom=”no” pb_border_bottom=”no” width=”1/1″ el_position=”first last”]

– Патрено по урожайох, прешол нам єден просекови рок, можебуц у даєдних ставкох и слабши як други роки, бо по ладички єст 30-40 кили меду, просеково на 3-4 вибераня, алє шицко завиши дзе були пчоли, чи у лєше, чи дома – заключел длугорочни пчолар Яким Иван зоз Руского Керестура, хтори тераз ма вецей як 100 кошнїци.

Искусни продукователь Иван обачел досц добри урожай при пчолох цо були у лєше у Каравукове, бо там бул олєйов репчень и баґрен. Тоти цо дома, коло обисца и на салашу, ту олєйового репченю нє було, а баґрену менєй.

Иваново пробовали и продукцию у хотаре, дзе було слунечнїку и други трави хтори през лєто медзели, и заключели же би вельо лєпше було коло Дунаю, дзе цали рок єст паши за пчоли, бо там у хотаре после слунечнїку нєт скоро нїч хасновите за нїх, а вше менєй єст и бетелїни.

ФАМЕЛИЙНА ТРАДИЦИЯ ДЛУГША ЯК СТО РОКИ

Пчоларство у Ивановей фамелиї присутне вецей як сто роки. Перше бул пчолар його дїдо, а вец и оцец хтори одмалючка до роботи уведол и своїх двох синох. Бачи Яким так зоз пчолами вецей як 70 роки.

– Обидвоме з братом зме уж на два-три роки мушели оцови помагац. Приношели зме рами, та паметам як раз брат плачуци волал мацер, бо го пчола укушела, алє рам нє шмел випущиц – приповеда Иван и з носталґию ше здогадує як їх оцец дакеди мал и 1 000 манди ладички, вецей як 200 вельки, а мали и три прикочи и автобус зоз пчолами.

– После баґрена, дакеди зме ходзели на лїпу на други бок прейґ Илоку и Бачкей Паланки, до Сусеку, Свилошу, Шаренґраду, Принциповцу. Там зме були 40-50 роки и ище нє бул мост, алє зме на скели преходзели Дунай на двох тракторох и трох прикочох. Пред войну дзеведзешатих рокох, сом предал автобус, а оцец предал два прикочи цо були у Ердуту у Горватскей и потим зме дознали же их запалєли тому цо од нього купел.

У Ердуту и нєшка маме 119 лади, алє чуєме же и вони порозбивани. Гоч то преписане на мнє, бо оцец и брат уж покойни, так стої, бо компликоване пойсц дотераз другей держави – констатовал наш собешеднїк.

Jakim Ivan-pcolar 008

 ЦЕНА И ПЛАСМАН БУЛИ ДОСЦ ДОБРИ

 Бачи Яким нєшка ма коло 100 кошнїци, и того року є задовольни з урожайом и зоз пласманом меду, гоч вше може буц и лєпше. На питанє чи цена меду задоволююца, вон одвитовал:

– Цена досц солидна, патрим на пияцу у Керестуре же мишани мед 500 динари за килу, а баґренов до 800 динари. Я давам три кили за 1 000 динари мишаного, а баґренов по 500 динари, бо предавам дома, нє ношим на пияц. Тераз ше досц чежко пласує, алє ми уж маме дома стаємни муштериї цо приходза и беру од три кили навецей. У мнє була и влонї така цена, док є на пияцу векша.

Вон ше здогаднул и дакедишнїх часох:

– Дакеди, пред 60 роками, сом мед ношел предавац по синдикалних орґанизацийох, потим зме предавали орґанизовано прейґ пчоларских здруженьох – од „Медеску” з Любляни, по Беоґрад, Нови Сад, Суботицу, и шицки околни места, а пред 50 роками була одкупна станїца меду и у Керестуре.

[/vc_column_text] [vc_column_text pb_margin_bottom=”no” pb_border_bottom=”no” width=”1/2″ el_position=”first”]

ПЧОЛИ ТРЕБА ЛЮБИЦ И БУЦ ТОЧНИ

 Держава нєшка стимулує пчоларство, та вше вецей заинтересованих єст и у Керестуре. И наш собешеднїк приповеда же велїх упутйовал, а и нєшка упутює до пчоларскей роботи.

Дознаваме же дакеди було у валалє и вецей як 3 000 ладички, а тераз єст до 1 000 ладички, док пчоларох єст сиґурно вецей як 20, тих цо маю покус пчоли. Кед дахто ма 50 ладички, вец го уж мож раховац як пчолара. Стари пчоларе скоро же помарли, алє єст досц младих цо ше лапаю до тей роботи. Хто ше Якимови опита кед му дацо треба, вон каждому помогнє.

Як и у каждей роботи, найвецей єст резултати кед ше ю люби. До того прешвечени и тот керестурски продукователь.

– Пчоли треба любиц, нє бац ше од нїх, а нєшка єст и защитна опрема. И у тей роботи, хтора озбильни привредни конар, муши ше буц точни, мерковац и вше мац око на пчолох. У сезони ше их муши препатриц кажди 10-12 днї, бо можу препаднуц, лєбо одлєциц. Кед ше меркує, менєй єст чкоди и од хоротох. Но, хто сце почац з тоту роботу, найлєпше з двома-трома кошнїцами, а я велїм помагам розмножовац, та до рока мож дойсц од 30 до 50 кошнїцох, понеже укладаня вельки, кед би ше сцело одразу тельо оформиц. Нєшка би за 100 кошнїци требало уложиц коло 10 000 еври.

Бачи Иванов би любел кед би ше и дахто од його унукох опредзелєл за пчоларство, та гвари же ше єдна унука уж покус интересує. А чкода би було кед би ше претаргло таку длугоку фамелийну традицию у тей роботи.

[/vc_column_text] [box type=”coloured” pb_margin_bottom=”no” width=”1/2″ el_position=”last”]

ПЧОЛИ МИРУЮ И ЧЕКАЮ ЦЕПЛИ ДНЇ

 – Пчоли зме зажимели ище концом новембра, бо була красна хвиля. То ше поправдзе, роби аж у януару, кед ше им додава поживу, ткв. поґач, же би попри зохабеного меду мали цо єсц през жиму, гоч и мирую. По кошнїци, дружтву пчолох треба 15-20 кг єдзеня. Тиж зме позатикали з гребенями уходни дзирки (лєтнїки) же би нє вошли миши або ровчици, бо миша прави нєшор и допива дружтву хторе вец може препаднуц, а ровчици єдза пчоли.

Кед цеплєйше, як цо було нєдавно, коло 15 ступнї, пчоли повилєтую вонка, очисца ше, а кед половка януара, матки починаю садзиц ваїчка, и так помалючки, кажди дзень вше вецей. Кед януар прейдзе, у фебруару уж годно и закукнуц до кошнїци же кельо поєдли и яки там шор. Но, ми звичайно, кед прейдземе коло кошнїци, по звуку преценюєме. Кед их дакус баржей чуц, значи же нука даяки нєшор – або миша вошла, або им хиби єдзеня, може буц шицкого. Прето треба допатрац и мерковац на кошнїци.

Уж концом фебруара, кед почню квитнуц перши квитки, лампащики, подшнїжнїки и друге, пчолки почню вилєтовац и зберац нектар.

 

[/box] [vc_column_text pb_margin_bottom=”no” pb_border_bottom=”no” width=”1/1″ el_position=”first last”]

Jakim Ivan-pcolar 003

[/vc_column_text] [box type=”coloured” pb_margin_bottom=”no” width=”1/2″ el_position=”first”]

МЕД ТРЕБА ЦО ВЕЦЕЙ ХАСНОВАЦ

Иванов попри меду прави и предава и прополис, та окремни еликсирни напиток зоз меду, прополису, матичняку и квиткового праху, цо тиж предава – литру за 10 еври. За домашнє хаснованє прави з медом и домашнього соку зоз вишньох и малинох.

Вон гвари же людзе нєшка мало хасную мед, а требало би рано и вечар по ложку меду до води розпущиц и попиц. Так у його доме, зоз супругу барз вельо меду хасную, и вон, гоч ма вецей як 70 роки, нїяки лїки нє пиє.

[/box] [box type=”coloured” pb_margin_bottom=”no” width=”1/2″ el_position=”last”]

ПРИРОДНО РИДКИ МЕД МОЖЕ БУЦ ЛЄМ БАҐРЕНОВ

З длугорочного пчоларского искуства наш собешеднїк Иван порадзел трошительох меду мерковац яки мед купую:

– Найздравши мед згуснути, криштальовани, а природно ридши лєм баґренов. Гоч правда же велї воля кед вон чечни. Згуснути мед мож розпущиц, алє лєм на температури до 40 ступнї, бо кед ше то прекрочи, вец ше му знїщує велї зоз коло 250 хасновитих состойкох. Нєшка ше, нажаль, мед праве так розпущує и таки предава на пияцох.

[/box]

(Опатрене 188 раз, нєшка 1)