Цалком кул буц Руснак

автор л. костелник/т. салаґ/и. чордаш 22. януар 2021

Дзень Руснацох, 17. януар, означує ше каждого року зоз святочну академию вше у дригим месце. На централней преслави ше, з рока на рок, рецитовало, грало и шпивало, як и на каждей другей програми, а на тот дзень, би указац и гевтим хтори ше дакус страцели у тим новим швеце, хтори занєдзбали свой идентитет, же нє ганьба буц Руснак. Того року, пре епидемиолоґийну ситуацию, швето означене зоз змистами хтори емитовани на руских медийох и преношени прейґ дружтвених мрежох и диґиталних платформох. Нови часи, нови технолоґиї вимагаю уключовац младих людзох и до орґанизациї. Нашо предки були свидоми свойого идентитету и час же бизме тото цо нам вони дали и охабели до талу, зачували и пренєсли младшим. 

Чи нашо Националне швето дзень хтори треба лєм даяк означиц, а чи ма и глїбше значенє? И кед ма, чом ше попри святочней академиї нє орґанизує ище дацо до чого би ше и млади уключели, та най и вони укажу и викажу цо за нїх Дзень Руснацох. У тим тексту годни сце пречитац же цо млади гуторя и цо им значи Националне швето Руснацох.

Иван Лїкар

ИВАН ЛЇКАР: – Руснаци малочислени народ хтори нє ма свою державу, даґдзе су ище вше нє припознати як национална меншина, цо барз очежує пестованє и отримованє руского духа. Остатнїх рокох ше зочуєме зоз вше векшу асимилацию и праве тото нам треба же би було порив най зачуваме тото цо маме, бо кед ше нє остараме за свойо – вец шицко єдного дня пойдзе до забуца. Националне швето, дзень на хтори треба же бизме ше здогадли же хто зме и цо зме, одкаль походзиме, як ше нашо предки намагали зачувац свой идентитет итд. Националне швето треба най нас здогаднє на нашо походзенє, най нам да моц з хтору будземе пестовац нашо обичаї по идуцу преславу. З оглядом на тото же сом зоз Горватскей, нащивюєм два Национални швета. На тот дзень сом весели, пишни и горди на свойо походзенє и намагам ше тото зачувац. На преслави мам нагоду видзиц ше з велїма пайташами хторих ридко стретам. У Горватскей, пре менше число Руснацох, преслава скромнєйша як у Сербиї. Националне швето ше отримує у Вуковаре, 25. мая, прето же на тот дзень 1836. року основана грекокатолїцка парохия у Петровцох. На централней преслави Националного швета у Сербиї сом бул даскельо раз. Кед ше здогаднєм як на початку було, нєшка видзим же тота преслава на вельо висшим уровню. Попри барз квалитетнєй културней програми, вше и велька нащивеносц, як наших людзох так и державних орґанох. Дотерашню орґанизацию преслави бим нє менял, окрем же би могло уключиц векше число младих, бо на младих швет остава – заключує Иван Лїкар з Горватскей.

Срдян Ґовля

СРДЯН ҐОВЛЯ: –  У моїм месце Националне швето ше означує у Културним доме, рихта ше програму у хторей участвує оркестер, фолклорна ґрупа и дзеци хтори у школи ходза на руски язик, та рецитую писньочки. Того року ше ище нє зна чи ше будзе означовац швето у Новим Орахове, пре пандемию. Тото швето ма вельке значенє за мнє, прето же ше голєм на тот дзень позбераю Руснаци з Нового Орахова и околїска, можу ше подружиц и поприповедац коло вечери, хтора ше вше рихта за тот вечар. Добре ше чувствуєм на тот дзень, а и вше сом бул задлужени за водзенє тей програми, та дожице ище красше. Каждого року сом порядни на означованю Националного швета Руснацох у Новим Орахове, а єдного року сом бул и у Руским Керестуре на централней преслави – гутори Срдян Ґовля з Нового Орахова.

Оливера Пап

ОЛИВЕРА ПАП: – Дзень Руснацох, 17. януар, барз значни, патраци на шицки руски валали у Сербиї. Як и за других Руснацох, та так и за нас, Дюрдьовчанох, и каждого року го зоз красну програмку и означуєме. Того дня идзем до Културно-уметнїцкого дружтва ,,Тарас Шевченко”, або як го ми ище воламе, Матка, и там преславюєме на наш способ тот дзень. Була сом на главней преслави кед ше орґанизовало, як у Дюрдьове, так и у Суботици. Мушим повесц же ше орґанизаторе наисце намагаю же би програма була на пристойним уровню и же би шицки уживали. Мило ми же ше голєм теди зидзе векшина Руснацох на єдним месце и наисце ше теди чувствуєм барз фино, окреме же ми на тот дзень и родзени дзень, та якош мам и иншаке чувство кед слово о 17. януару – гвари Оливера Пап зоз Дюрдьова.

Катарина Куликовски

КАТАРИНА КУЛИКОВСКИ: – Дзень Руснацох ше отримує 17. януара, бо на тот дзень, 1751. року подписани контракт о насельованю 200 руских фамелийох на простор терашнього Руского Керестура, та тот датум и прилапени яґод дзень официйного досельованя Руснацох до Войводини. У Дюрдьове, дзе сом одросла, каждого року ше отримує преслава Дня Руснацох и вше сом ше трудзела же бим участвовала у тей святочносци. Означованє того швета у Дюрдьове вше почина зоз кладзеньом заставох на Руску школу, Месну заєднїцу и на будинок Културно-уметнїцкого дружтва ,,Тарас Шевченко”. У просторийох Дружтва вше була орґанизована святочна програма хтору кажде могол нащивиц. У програми могло видзиц руски танци, облєчиво, чуц руски шпиванки. Вше ми ше пачело як програма обдумана и мило ми же ше тот дзень на таки способ означує. Можебуц би нє було подло на тот дзень отвориц и Музей хтори ше находзи у Рускей школи и анґажовац особу хтора би могла нащивительом потолковац цо шицко єст у тих просторийох и за цо ше даєдни експонати скорей хасновало. Верим же би ше то людзом, окреме младшим ґенерацийом, барз пачело. Крашнє же ше тот дзень вообще и означує у шицких наших, руских местох, то значи же ми, Руснаци, зоз тим дньом чуваме наш идентитет, як з тоту преславу, так и зоз шицкима нашима фестивалами. Понеже тераз жиєм у Нємецкей, того року сом нє годна участвовац у преслави нашого дня у моїм родним Дюрдьове, алє ше о тим будзем информовац прейґ онлайн медийох – толкує Катарина (Кочиш) Куликовски зоз Донауверту, Нємецка.

Доротеа Будински

 ДОРОТЕА БУДИНСКИ: – Скорей як младша сом нє мала даяке окремне чувство кед слово о Дню Руснацох, алє сом вше любела з родичами пойсц на означованє того дня и знала сом же тот дзень значни нам, Руснацом. Думам же то крашнє кед го каждого року означиме зоз пригодну програму и треба же би ше то очувало и на далєй. Гоч тот рок будзе иншаки як потераз, заш лєм, було би добре кед би ше го на даяки способ удало означиц. Треба же бизме чували традицию означованя Дня Руснацох и же бизме чували свою културу – през ошмих гутори Доротеа Будински зоз Коцура.

 

Кристина Афич

КРИСТИНА АФИЧ: – Мнє ше то шицко барз пачи и по моїм думаню треба най ше то отримує. Нєт вельо нагоди же би ше виведло даяке явне виводзенє на таким уровню. Думам и з технїчнохо боку, алє так и ми млади маме нагоду сотрудзовац зоз искуснима музичарами. То цошка цо окреме важне. Голєм нам, хтори зме виховани у таким окруженю и свидоми же хто зме – поцешено толкує Кристина Афич зоз Руского Керестура.

 

 

Адорян Чизмар

АДОРЯН ЧИЗМАР: – Можебуц то дацо вецей, можебуц дацо важне. Од вше ме тот дзень асоцирує лєм на святочну академию. Дзе ше отрима? Чи будзе места шеднуц до публики? Програма з векшого иста як и прешлих рокох: гимна, чийо стихи нас здогадую одкадз зме, литературна творчосц ґениялних поєдинцох хтори допринєсли култури. Муши и слово-два политичних функционерох, а помедзи писня, єдна о вредних Руснацох, єдна о залюбених Руснацох, а можебуц и даєдна о веселих. Випада же важнєйше чи по законченю будзе дацо загрисц и заляц. Чи после програми буду чевапи чи на дьобканє жимни сухомесово колєчка. Будзе музики? Танцу, друженя, забави? Чи лєм придземе „нафракани” посликовац ше и буц присутни – закончує Адорян Чизмар зоз Коцура.

У нашей анкети можеце замерковац же нашим младим значи Дзень Руснацох и же любя и участвовац, а и шедзиц у публики. Святочну акедемию, по їх думаню, треба и надалєй отримовац, бо вона представя очуванє култури, идентитету и чува тото цо прави дух Руснацох. Того року централна Святочна академия нє отримана 17. януара, алє вериме же кажде хто мал потребу означиц тот дзень, поробел так як ше чувствує, алє найскорей у своїм обисцу.

Щешлїве Националне швето – Дзень Руснацох!

(Опатрене 132 раз, нєшка 1)