Церква отворела дзвери до швета

автор маф/мгк 11. децембер 2016

Папа Франциско внєдзелю, 20. новембра, завар Святи дзвери ватиканскей Базилики св. Петра и заключел Рок милосердия, дзекуюци шицким хтори помогли коло орґанизациї и витвореню того позарядового ювилея милосердия. Тидзень пред тим, 13. новембра, заварти святи дзвери у шицких катедралних церквох у швеце.

Предсидатель Папскей ради за нову евангелизацию архиепископ Рино Физикела заключел же ювилей милосердия заварти з „абсолутно позитивним билансом”. Роздумуюци о найважнєйших подїйох през рок, вон наглашел водзенє рахунка и нащиву особох хторих нєшкайше дружтво одруцує и нє сце за нїх знац – нащиву старецких домох, худобних, тих хтори умераю, бо дружтво нє сце роздумовац о шмерци. Шицко то, заш лєм, наводзи на превипитованє и пременку ровнодушних совисцох.

СВИДОМОСЦ ТРЕБА БУДОВАЦ

Бешедуюци о специфичносцох живота наших вирних у векшим месце, парох новосадски о. Юлиян Рац надпомнул же у городзе нє идентификовани людзе у потреби, нє зна ше за нїх так як цо то у валалє.

– Гварел сом парохияном же би мнє явели кед знаю кому и яка помоц потребна – потолковал о. Рац. – Кед идзем пошвецац обисца, вец хаснуєм нагоду стретац же зоз людзми и дознавац о їх потребох. Идентификованих ше обиходзи у обисцу, у старецким доме, односно там дзе потребне. Маме особи хтори знаю за кого су задлужени, кого нащивюю и то функционує. Медзитим, ище нє зажила свидомосц кельо то треба, же би то було ище анґажованше.

Нови Сад специфични по тим же людзе розшати на рижних местох. Обачуєм, чувствуєм же людзе нє научени контактовац зоз паноцом. Наприклад, олїво ше доживює як цошка страшне, а то припада ґу милосердию, и прето ше старам до надпоминац.

По словох о. Юлияна, у Церкви єст континуитет у помаганю ближнїм, наприклад, каждей другей стреди ше приноши и одноши обуй и облєчиво на парохиї. Тиж так, у городзе людзе зоз своїм духовнїком вельо комуникую и телефонски – за пораду, лєбо ше дацо питаю, а то можу буц и теолоґийни ствари и нєясносци. Найважнєйше же би шерцо було отворене за милосердиє.

ДУХОВНА ОБНОВА ДРУЖТВА

О тим яки плоди того специфичного периоду у Церкви, а тиж и у нашим Еґзархату, бешедовал о. Михайло Малацко, парох у Руским Керестуре.

– Ювилей першираз нє було вязанє лєм за Рим и лєм за його штири базилики, цо значи же папа то розширел нє лєм на одпустово места и катедрали на цалим швеце, алє и там дзе людзе нєрухоми, або заварти. Наприклад, кед дахто бул хори, папа гварел же ваша посцель св. дзвери, як и тим цо заварти у гарешту, гварел же дзвери вашей келиї то вашо св. дзвери. И наисце, кед єден чловек осудзени, нє значи же нє ма право на покаянє и спашенє – припомнул о. Малацко.

По його видзеню, тот Св. рок мал цалком друге значенє. Нє мож го вязац за даяки централистични идеї, цо вше предруцоване же папа ту пробовал достац даяку моц и подобне. Поготов же тот Святи рок преширени по цалим швеце, без примушованя же би вирни мушели з тей наго кох у Риме, хтори векшином були по семинарох, манастирох, цо нє дало даяки економски ефекти. У сущносци, папа праве дал знац же тото нє важне, алє важни цали тот рух Ювилея, хторого ше порушало у цалей Церкви.

– Праве тот рух, обновенє на єден нови способ, то найвекши плод у Церкви. Прето зоз завераньом тих Св. дзверох ше нїч нє завера, а у стварносци ше завера єден период хтори укрипени и предлужує ше далєй. Так як ше завера єдни дзвери у хижи, а отвера ше други, хтори отворени до швета. И Церква, ми, як заєднїца, би зоз тим духом требала обновиц цале дружтво. Прето же на таки способ приступиц зоз милосердийом, патриц Бога як милосердного и пробовац тото исте жиц ґу другим, то барз велька обнова – потолковал о. Малацко и додал:

– Значи охабиц структури, нє у значеню же вони нє важни, алє абсолутизовац любов хтора абсолутна, а то Божа любов. Ту ше велї дакус страцели, та и предруцую, прето же и папа мал даяки вияви хтори ше почало толковац на свой способ. Така була його виява „Хто я же бим судзел цо ше дотика хомосексуалцох”. И шицки такой надумали же папа одобрел таке справованє. Вон гварел лєм тото же вон нє тот хто ма судзиц. Або за абортус – дзе дал можлївосц шицким паноцом давац розришенє за тот грих (цо у нашей Церкви уж було присутне од скорей), док у Римокатолїцкей тото право мал лєм владика. Зна ше же векшина женох тото нє могли витвориц, прецо папа дал лєгчейшу можлївосц за споведанє того гриха. То нє значи же вон одобрел абортус як чин.

УПОЗНАЦ ДОБРОГО БОГА

З другого боку, як далєй гварел о. Малацко, кед зме раз упознали Бога як милосередного до безконєчносци, за цо зме мали цали рок, то нє значи же нє постої грих, алє же ми упознали такого доброго Бога же анї нє маме право гришиц.

– Єдноставнєйше гришиц процив даякого тирана, судиї, а чежко процив такого Оца хтори у каждей хвильки порихтани пребачиц. З єдного боку маме отверанє до безконєчносци, а з другого боку стретнуце з єдним Господом Богом, полним любови, хтора нас у стварносци бранї од грихох, прето же одвитуєме на його оцовску любов. То тота лоґика Святого року.

Зоз законченьом Святого рока нє закончує ше нїч, алє ше почина жиц ище интензивнєйше, зоз духом Св. рока предлужуєме. Бо ше з Роком милосердия родзел єден нови дух у Церкви, хтори тераз треба жиц и ношиц далєй – заключел о. Малацко.

Пробуєме зоз тим духом Рока милосердия исц напредок, прето же милосердиє Боже нє престава, алє є вичне, та так ше и Рок милосердия нє може закончиц календарски. Вон бул лєм єден момент же бизме и на таки способ упознали Бога як милосердного Оца.

СВЯТИ РОК ОСТАВА У ВОДИЦИ

– Нам важне похопиц и вихасновац нагоду 200-рочнїци перших указаньох у нашей Водици. Водица постала дзивка римскей церкви Мариї Маджоре, и вошли зме до заєднїци можебуц и 300 церквох на цалим швеце, дзе єст и окремни подполни одпусти през цали рок, и наш владика дал датуми хтори буду важиц нєпреривно. Ми вошли до заєднїцтва традицийох дзе и Лурд, Фатима, Ґвадалупе, Дорослово, вошли зме до духа хтори нєпреривно жиє у Церкви. Треба вихасновац же нєпреривно маме моменти и места як цо Водица, дзе ше можеме духовно окрипиц – надпомнул о. Михайло Малацко.

(Опатрене 203 раз, нєшка 1)