Церньова драга „Заградкова” (XI)

автор дю. латяк 13. юлий 2022

Мешачни часопис „Заградка” виходзи як нашлїднїк часопису за руски дзеци „Наша заградка”, котри виходзел од септембра 1937. по 6. април 1941. року.Од юния 1947. по 1991. рок виходзел под меном „Пионирска заградка”, а од 1. януара 1991. року ноши нєшкайше мено „Заградка”,

У 1991.  року почина кризни период, спричинєни з войновима акциями перше у Словениї, а вец и у Горватскей. Буджет держави у розпаду нє мал можлївосц давац финансийну потримовку медийом на язикох националних меншинох. Пре тоту причину, а и пре политични пременки у держави, котри настали концом 1990. року, югославянска пионирска орґанизация престала исновац, та и прикметнїк „пионирска” вецей нє мало смисла хасновац. Прето концом 1990. року члени Сoвиту „Пионирскей заградки” предложели, а Роботнїцки совит НВРО „Руске слово” на схадзки 4. децембра 1990. року принєс одлуку же би часопис за дзеци од 1. януара 1991. року пременєл мено на „Заградка”. Зоз тим актом  и концепция часопису прилагодзена ґу новонастатим условийом. Нажаль, Редакция пошвидко була примушена зменшац и обсяг и формат часопису зоз традицийного (20х28 цм) на менши (17х24 цм), условени пре нєдостаток финансийней потримовки.

„ПИОНИРСКА ЗАГРАДКА” ПОСТАВА „ЗАГРАДКА”

Тота пременка мена пояшнєна у „Заградки” число 5 од януара 1991. року зоз слїдующим текстом:

„Мили нашо читателє,

Велї пременки ше одбули у старим року, а медзи нїма престала исновац и пионирска орґанизация – Союз пионирох Югославиї. Та так, тераз, кед уж вецей нєт „пионирох”, анї „Заградка“ вецей нє може буц „пионирска“. Члени Совиту того часопису дали предлог, а Роботнїцки совит НВРО „Руске слово“ на своєй схадзки отриманей 4. децембра 1990. року принєсол одлуку же би од 1. януара 1991. року тот наш часопис за дзеци виходзел под меном „ЗАГРАДКА“.

Источасно, то и треце мено по шоре нашому дзецинскому часопису од часу його виходзеня. У периодзе 1937–1941 виходзела „Наша заградка”, потим од 1947–1990. року виходзела „Пионирска заградка”, а од тераз од януара того року почина виходзиц „ЗАГРАДКА” – часопис за дзеци на руским язику. Значи, єй основне мено фундамент – „Заградка” остало ище зоз 1937. року, а вихабени лєм прикметнїк „наша” и „пионирска”. У ствари, ви єй и сами одредзели тото мено з його хаснованьом у каждодньовим живоце як цо, наприклад: маш „Заградку”, „Читал ши у „Заградки”?, „кеди уж сцигнє тота „Заградка“?… Як цо видзице, вашо предкладаня були почитовани при конєчним одлучованю, а вона и надалєй будзе и „наша” и „дзецинска” и „руска” и поучна и забавна и дзечнє привитана у обисцу каждого школяра. Вона вше була и остала лєм ваша, мили нашо читателє.”

У 1991. року право снователя „Руского слова” пребера на себе Скупштина АП Войводини и од теди „Руске слово” постава Новинско-видавательна установа, у чиїх рамикох и далєй остава Редакция „Заградки”. О рок приходзи и до кадрових пременкох у Установи. Потедишнї директор Любомир Медєши одходзи до Канади, а вельорочни главни и одвичательни редактор „Заградки” Янко Рац одходзи до заслуженей пензиї, а часопис ушорює редакторка Мелания Римар.  Од 29. октобра 1992. року по 30. юний 1993. року, як призначел Юлиян Каменїцки (публикация „50 роки Руске слово”, бок 22), длужносц директора окончує Ксения Чинко.  Теди  члени городских партийних орґанох на чоло Установи приводза Наталию Дудаш, потедишню вивершну секретарку за културу ОК СКВ Општини Стари город Нови Сад. Вона остала на чолє по  октобер 2000. року. Бул то период найвекшей кризи котру дожило „Руске слово” у цалим чаше свойого иснованя.

ПРЕМЕНЄНИ ФОРМАТ И НОВИНОМ И ДЗЕЦИНСКОМУ ЧАСОПИСУ

Тедишня директорка Наталия Дудаш, як пише Каменїцки у спомнутей публикациї, у интервюу „Рускому слову”, медзи иншим, виявела:

„Найменши вше наймоцнєйше чувствую економски вдереня. Мойо амбициї очувац новинки же би були руски, же би обстали и добре ше порихтац за крочай напредок док тому придзе час. Чежко нам, правда иста. Алє наш чловек сце читац новинки кед придзе нєдзеля, а нє нашо поносованя. Кому нєшка лєгко? Кажди час може буц и добри кед себе сами направиме шансу. А то нам за тераз нїхто нє бранї. Ми установа чий снователь Скупштина Войводини. З тим наш статус ясно дефиновани. Политични контекст охрабруюци. Порозуменя єст. „Руске” будзе виходзиц. Пенєжи нєт. Медзи тима двома фактами розцагнути штранґ по хторим преходзиме нєшка на пальцох, обаваюци ше най нє спаднєме до прирви цихосци…”

То ясна слика обставинох у яких ше нашла  нє лєм „Заградка”, алє и цала Установа. Попри „Заградки” и „Руске слово”  пременєло формат.

У хвильки безпенєжносци, пре зменшани обсяг роботи директорка єдну часц роботного колектива посила на плацени (и нєплацени) одпочивок „до дальшого”. „Грубши конєц” вицагли и тоти особи котри нє були по дзеки директорки. Медзи нїма ше нашла и редакторка „Заградки”, та часопис ушорюю тоти особи котри гонорарно анґажує, або зоднука колектива одредзує директорка. Так одвичательни редактор того часопису постава Юлиян Каменїцки, котри источасно и окончователь длужносци главного и одвичательного редактора „Руского слова”, а „Заградку” найчастейше ушорює вонкашнї сотруднїк Ирина Гарди Ковачевич, потим Наташа Холошняй, а од децембра 1996. року и Славица Сендерак и Вероника Вуячич, Снежана Шанта, а кед 1998. року главни и одвичательни редактор „Руского слова” и „Заградки” постава мр Гелена Медєши, „Заградку” ушорює Славица Сендерак.

НЄ БУЛО ПЕНЄЖИ, СПОНЗОРЕ ПОМАГАЛИ

У 1994. року, як пише Каменїцки, вишли 8 числа „Заградки” гоч нє достала анї динар дотациї. Средства обезпечени од спонзорох, з векшей часци зоз иножемства. Концом 1993. року пан Константин Шабак зоз ЗАД, зоз мацеру и братами, подаровал НВУ „Руске слово”   1 000 америцки долари, котри похасновани на видаванє „Заградки”. Тот приклад шлїдзели и други спонзоре, медзи котрима и архиепископ Бечки, кардинал др Кристоф Шеборн, до котрого помогнул дойсц амбасадор Републики Австриї у тедишнєй СР Югославиї др Михаел Венинґер, Фонд за помоц югославянским школом и студентом Карпаторуского виглєдовацкого центру зоз ЗАД, Руска матка и Акционерске дружтво „Перши май” з Руского Керестура.

 (Предлужи ше)

(Опатрене 37 раз, нєшка 1)