Цихо зме, лєбо активно дзбаме

автор мелания римар 25. април 2019

О важносци и предносцох образованя на мацеринским язику у остатнїх рокох барз вельо бешедованe, та велї о тей теми слухали и знаю, чи сцели, чи нє сцели чуц. Нє сцем нїкому надрильовац свойо становиско и прешвечовац го. Я знам цо ми значи же сом як дзецко, у родительским доме приповедала вше лєм по руски, и же сом, як родитель, зоз своїма дзецми у обисцу предлужела так приповедац.

Заболєло ме кед сом нєдавно чула яки прицисок ше з боку чолних людзох зоз кулскей општини окончовало на даєдних родичох у мишаних малженствох у Руским Керестуре чийо дзеци маю буц, або су уж уписани до першей класи у тим нашим валалє, а хторим руски язик нє мацерински, же би вимагали оддзелєнє зоз сербским наставним язикох. Вельо боляцше тото же ходзенє по обисцох и нагварянє родичох кончели нашо людзе, родзени Керестурци. Дзе ту совисц, дзе свидомосц о националней припадносци? Нач брац шекеру и вицинац по конарох на хторих шедзиме вєдно и ти, и я, и нашо дзеци и унучата? О тей родительскей схадзки чул и Национални совит, алє ше нє сцел оглашиц. Исто так нє сцел реаґовац анї кед з нагоди Дня мацеринского язика представителє Општини Кула нащивели керестурску школу, и такой по законченю схадзки „скрали звит по своєй мустри” и окончовали прицисок на медиї же би обявели таку, (а були зме присутни и знаме) нєточну вистку. Чи пре власни интерес чи пре интерес владаюцей странки, члени Националного совиту на чолє зоз предсидательом цихо.

Закон о основох системи образованя и воспитаня дава право националним меншином на образовно-воспитну роботу на їх мацеринским язику и писму. У 1 240 основних школох у Сербиї порядна настава ше одвива на сербским язику и ище на осем язикох националних меншинох (албанским, болгарским, босанским, мадярским, румунским, руским, словацким и горватским). Коло дзешец проценти од вкупного числа школох облапене зоз наставу на даєдним зоз спомнутих меншинских язикох.

Гевтим хтори би любели дакус поупрекосциц, чи напакосциц директором же ше одупераю попри сербского/сербских оддзелєньох односно оддзелєньох на язику на хторим бешедує  векшина жительох того места, отвориц и оддзелєнє зоз наставним язиком и даєдней другей националней заєднїци кед родичи вимагаю за свойо дзеци, мушим повесц же директором школох попри моралней, ище моцнєйша законска обовязка у анкетним лїстку хтори родичи маю виполнїц, оможлївиц и оддзелєнє на язику, лєбо язикох националних меншиnох хтори жию на териториї места, лєбо општини. Оможлївиц, значи отвориц оддзелєнє кед ше у анкети вияшнєли родичи за найменєй пецерих школярох. У тим случаю школа посила вимогу до Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою, а министер одобри.

Нє мам особного хасну лєм за свою кишенку, за свойо „ухлєбенє”, даяку лидерску амбицию, та бранїм директорку єдиней рускей школи, алє ше чудуєм же нач поєдинци нашедаю на злобни спокуси ширяци нєоправдани обвиньованя. Директором ше нїхто нє пита чи сцу анкетовац родичох и чи поступя так як укажу резултати анкети. Тоту законску обовязку муша сполнїц и сполнюю ю.

Знаме же Основна школа и ґимназия зоз Домом школярох „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре преглашена за Школу од окремного значеня. Чи то нє чесц нє лєм тому валалу, алє цалей рускей заєднїци? Нач брудзиц гнїздо у хторим єме, рошнєме, напредуєме?

Нєдавно у Беоґрадзе отримана презентация Напрямкох за одвитуюце представянє националних меншинох у програмох настави и ученя и змистох учебнїкох у Републики Сербиї. Документ Напрямки пририхтани у рамикох заєднїцкого проєкту Европскей униї и Совиту Европи „Моцнєнє защити националних меншинох у Сербиї” у сотруднїцтве зоз Министерством просвити. Єден зоз цильох того проєкту то подзвигованє свидомосци о националних меншинох и їх правох и унапредзованє толеранциї. Национални меншини у наставних програмох и образовних стандардох нє досц заступени. Треба подзвиговац свидомосц векшинского жительства о присутносци меншинох у дружтве и заєднїцкей держави. Припаднїки меншинских заєднїцох часто заступени лєм кед ше бешедує о фолклору, народним облєчиве, традициї, обичайох. У штредкох, општинох лєбо округох хтори ше нє препознаваю як мултикултурални и мултиетнїчни, нєт свидомосци же меншини маю ровноправну учасц у дружтве. Тото нам хиби у учебнїкох за предмети Швет коло нас, Познаванє природи и дружтва, История, Подобова и  Музична култура. Додатки ґу учебнїком за спомнути предмети писани за одредзени национални меншини, та так Руснаци маю додатки хтори лєм вони хасную у настави, Румунє додатки лєм о своєй историї, уметносци, културним нашлїдстве… и припаднїки каждей националней заєднїци уча лєм о себе, а припаднїки векшинского народу лєм о себе.

Реформа школства вимага писанє нових наставних планох и програмох, нових стандардох и нових учебнїкох. Ту ше уключує вше вецей наших учительох, наставнїкох и професорох, а нєшка уж маме фахово кадри за шицки школски предмети и нїхто би ше нє шмел вигваряц и унїмац ше же вон ма вельо други обовязки, же тото нїґда нє робел, же нє ма искуства у писаню програмох… Нашим будуцим поколєньом, а най би их було вецей, длужни зме обезпечиц тото на цо маю право, и, вшелїяк дзбац о тим цо нам здобули нашо предки.

Познати америцки писатель, науковец, политичар, економиста и борец за шлєбоду, Бенджамин Френклин гварел: „Инвестиция до знаня приноши найвекшу камату”. Укладайме до образованя своїх дзецох и уключуйме шицки високо oбразовани кадри зоз шорох нашей националней заєднїци. Най нас водза фаховци у своїх обласцох и най на чолних местох буду валушни, добротворни и образовани людзе. А праве таки, заслужни часто скромни и цихи. Нє берме себе право нє дзбац о образованю на мацеринским язику и нє однїмайце дзецом тото цо им задармо можеме, а поведла бим – мушиме дац, а то язик мацеров и оцов.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 230 раз, нєшка 1)