ЧЕКА ШЕ ЦЕПЛЄЙШУ ХВИЛЮ

автор А. Медєши 15. юний 2020

Пресадзованє паприґи у керестурским хотаре того року почало коло 1. мая, тераз є уж закончене, а на паприґарох остава же би водзели рахунку о прикармйованю и защити процив инсектох и хоротох, хторих того року годно буц вецей пре слабу жиму

Продукиция паприґи у Руским Керестуре ше з рока на рок звекшує, а добри глас о вигодносцох садзеня тей култури преширел ше и на околни места як Лалить, Крущич, Коцур, Савине Село, та шицким новим членом Здруженя паприґарох „Капсикум анум” центер за набавку репроматериялу як и за одкуп, праве Руски Керестур.

По словох искусних продуковательох, хвиля того року одвитовала пресадзованю, понеже слунко нє було моцне и нє були горучави, алє паприґи хтора уж пресадзена тераз барз потребне слунко и надосц води. Як гварела предсидателька Здруженя Друшица Орос, после пресадзованя паприґи потребне ю защициц од рижних хоротох як цо уша, пипа,… а з оглядом на тото же жима була досц блага и мразу скоро анї нє було, можлїве же ше зявя и  даяки нови хороти.

ПРЕДАВАЛО ШЕ И ПРЕСАДУ

Пре мраз хтори ше зявел на початку яри, у априлу, пресада велїм змарзла, та и кед ше ю предавало могло ше крашнє заробиц. То потвердзує и Веселинка Сабо зоз Руского Керестура хтора зоз свою фамелию уж роками пестує тоту културу на двох гольтох.

– Паприґу зме шали 14. марца до пластенїкох, а 8. мая зме ю пресадзели. Каждого року кладземе два гольти паприґи, алє у пластенїкох маме вше вецей квадрати пресади. Кед ше нам пресада уда як того року, вец маме и на предай. Мали зме рогову, а предали зме ю по цени од 10 евра по квадрату. Пресаду ше того року барз глєдало, дахто предавал по 1 000 динари по квадратним метеру, а чула сом же понукали и векши цени. Концом мая ше ю уж так глєдало, же конци цо останю у пластенїкох ше лєм паковало до шкатулох, та ше и на шкатулу предавало – приповеда Веселинка.

Но, як гвари Сабова, поглєдованє за пресаду нє каждого року таке вельке. Причина вироятно мраз у априлу пре хтори велїм, та аж и искусним продуковательом, пресада станула з ростом, або замарзла. 

– Теди кед бул мраз, дзень-два зме зогривали пластенїки, алє кед жимни ноци потирвали, кед зме видзели же нє будзе цеплєйше, поставели зме и аґрил. Пресаду зме предали до Зренянину, чловек хтори ю купел бул задовольни з ню, а волали купци и зоз Коцура, Кули, Лалитю – закончує наша собешеднїца.

У керестурским хотаре ше поверхносц под хтору ше садзи паприґу з рока на рок звекшує, та ше и польопривреднїки зоз сушедних валалох заинтересовали за тоту продукцию.

ПАПРИҐУ САДЗА И У СУШЕДНИХ МЕСТОХ

– Паприґу садзим по поли зоз своїм братом на 13 гольтох и можем повесц же єст надосц и укладаня, и роботи, алє на концу сезони зме задовольни. У Керестуре ше подмирюєме зоз репроматериялом, ту и предаваме другу класу паприґи, а першу нам одкупює „Дарком” – приповеда Вилиям Шимек, продукователь з Лалитю, и потвердзує же и у тим сушедним месце єст надосц паприґарох, алє тоту рошлїну садза на менших поверхносцох. Як гвари, коло паприґи єст досц укладаня, а и роботи, окреме кед ше ю нє садзи на фолию.

– Тот початок рока бул досц нєзґодни, залапели нас три жимни габи, та зогриванє пластенїкох було нєобходне. Закривали зме паприґу и зоз аґрилом, а паприґа нїяк да руши. Мали зме и каменцу, хтори на щесце, нє бул таки вельки, та нє направел озбильнєйшу чкоду. Понеже нє кладземе паприґу на фолию, кажди дзень треба копац, пареме ю ручно бо паприґа на густо посадзена. Без фолиї єст досц роботи, алє єст и вецей роду. Кед почню лєтни горучави и високи температури, теди лєпше паприґи хтора нє на фолиї, густейше є зашата, та є защиценша од слунка кед вельки горучави. Но, така хвиля без слунка як того року, вигоднєйша за садзенє з фолию. – толкує Вилиям.

Кед слово о аґротехнїчних мирох, Шимек гвари же нє шпорує нї на чим, вельо и пирска и прикармює, алє прето и роду єст. Роботнїкох анґажує зоз Оджаку, и як гвари, каждого року патри же би приходзели исти, искусни людзе, же би робота цекла цо швидше и була добре поробена.

Цена наднїци  250 динари на годзину, а кед продукователь анґажує и бриґадира же би му приведол роботнїкох то ище єден дополнююци трошок на хтори треба додац и цену драгових трошкох хтора до 400 динари по роботнїкови, у зависносци яка оддалєносц у питаню.

НА КОНКУРСУ ВЕЛЇ НЄ ПРЕШЛИ – БУДУ ПИСАЦ ЖАЛБУ

Того року Покраїнски секретарият за польопривреду, водопривреду и лєсарство розписал конкурси за додзельованє средствох за софинансованє опреми за наводньованє, защиту од хвильових нєпогодох и рижни други, на хторих вельке число Керестурцох нє прешло. По словох предсидательки Здруженя паприґарох, и попри тим же условия велї сполньовали, остало нєясне прецо таке вельке число и младих и женох, одбите.

– Того року конкурс у Покраїни вишол барз вчас, 18. януара, кед векшина людзох ище нє знала чи будзе шац паприґу. Кед сцигло ришенє, видзели зме же барз мале число людзох, и жени и младих, прешло на тим конкурсу. Глєдали зме од Покраїнского секретарияту же би нам потолковали бодованє, медзитим, одвит зме нє достали. Достали зме лєм питанє зоз Покраїнского секретарияту же прецо продукователє паприґи зоз Руского Керестура каждого року конкурую за субвенциї за систему капка по капку, прецо нє глєдаю ґаранцию на тоту систему на 5 роки. Медзитим, тот материял хтори ми хаснуєме так направени же го ми каждого року по законченю сезони мушиме вивесц на шмециско. Нє можеме го хасновац анї шлїдуюцого року, а нє шлїдуюци пейц. Нєдостаточне число бодох бул їх одвит прецо велї нє достали субвенциї.  Будземе писац колективну жалбу зоз Керестура, же бизме видзели по яким принципу ишло бодованє, понеже и попри тим же потераз вше бул ясно назначени принцип бодованя, того року зме по першираз нє достали до ньго увид  – потолковала Оросова и гварела же шицки тоти хтори нє прешли на конкурсу зоз Покраїни, тераз поцагую документацию и конкурую за Републични средства за софинансованє опреми за наводньованє и набавку польопривредних машинох хтори розписани по 15. юний, а за хтори Република дава до 60 одсто безповратних средствох.

„ДНЇ КЕРЕСТУРСКЕЙ ПАПРИҐИ”

Манифестация „Днї керестурскей паприґи” того року запланована за 15. авґуст, а чи будзе отримана праве на тот датум, и чи буду важиц даяки окремни мири защити, ище вше ше нє зна. Чека ше и на одобренє средствох зоз Покраїни, як и на средства од 400 000 динари хтори обецала Општина Кула, бо кед тота манифестация по першираз урахована до општинского буджету.

 

 

(Опатрене 179 раз, нєшка 1)