Зачувайце красу словох, читайце нашо кнїжки

автор о. планчак сакач 13. новембер 2021

Културна манифестация „Костельникова єшень” отримана прешлого викенду у Руским Керестуре и Дюрдьове, як и мултимедиялна програма рускей младежи „Дньовка”. У Основней школи „Петро Кузмяк” и на вечаршей  програми у Доме култури отримани промоциї кнїжкох  у виданю НВУ „Руске слово” – „Перли шветовей поезиї” автора Михала Рамача, „Розваляни салаш  Янка Сабадоша, „Статї и есеї Мирона Жироша, та „Женоблоґия авторки Ясмини Дюранїн, „Язични аларм Блажени Хома Цветкович, „Зборнїк роботох зоз пиятей науковей конференциї младих науковцох и фаховцох, як и два дзецински „Хто як сце авторки Меланиї Римар, и „Карусел” авторкох Ксениї Варґа, Ани Варґа и Агнети Бучко Папгаргаї.

Найвекше швето кнїжки у рускей заєднїци то праве тота Манифестация котра ноши мено нашого першого писателя, алє и творца першей рускей Ґраматики др Гавриїла Костельника. И вше ше теди здогадуєме же Гавриїл Костельник вишпивал свойому народу Идилски венєц „З мойого валалу” кед мал лєм 17 роки и, зоз тим своїм талантом на високим уметнїцким уровню поставел фундаменти рускей литератури, пред скоро 120 роками. Тот руски язик хтори принєсли на тоти простори, пред трома виками, нашо предки, шицкого лєм 200 фамелиї. Кед роздумуєме о тим наисце ше єст зоз чим поцешиц, бо таки малочислени заєднїци у историї скапали у кратким чаше, та и векши, а ми ище вше ту. И шицко шведочи тому же кельо нашим предком було важне буц и остац Руснак, як вони почитовали свой язик, виру, походзенє, свою дїдовщину.

Творчосц взагалї, та и литература то тото цо останє и после нас. Прето кнїжки барз важни за руску заєднїцу, бо у нїх охабяме шлїди часу, емоциї, мриї, знанє, искуство и нашу руску традицию будуцим поколєньом.

У чаше кед СМС найпопуларнєйша форма комуникациї, кед чловечество у високим проценту писмене, вше менєй людзе читаю и купую кнїжки, гоч наука зоз арґументами доказала же читанє кнїжкох приноши вецейнїсти хасен, а найвецей на розвиваню емоционалних и интелектуалних капацитетох.

Французки писатель Ґистав Флобер гварел же читайце кнїжки же бисце жили. Телї кнїжки, а часу так мало, кельо лєм сцигнєме пречитац за живота. Єдна китайска присловка гвари же кед три днї нє читаце кнїжку слова починаю трациц свою красу, прето читайце кнїжки, читайце и руски кнїжки, бо кажде читанє, читанє на власни хасен и задовольство.  

(Опатрене 41 раз, нєшка 1)