Читанє злєпшує индивидуални потенцияли, алє и потенцияли дружтва

автор опс 21. новембер 2016

Добра кнїжка може порушац ствари, може их злєпшац, же би була хасновита швету. Бо чловек пише и указує на вредносци и зоз тим доприноши же би було вецей правди, а менєй спреводзки – Марио Варґас Льоса.

Виглєдуюци статистични податки о тим кельо ше у нас чита кнїжки наиходзи ше на поражуюци податки. Половка випитаних гражданох у прешлим року нє пречитала анї єдну кнїжку, а исти таки процент, 50 одсто, пречитали лєм єдну. Трецина наших школярох штредньошколцох през лєтнї одпочивок нє чита кнїжки, бо им то допите. Статистика указує же жени вецей читаю кнїжки як хлопи, а поражуюци и податок же 20 одсто наших фамелийох зоз малима дзецми до пейцох рокох у обисцу нє ма анї єдну дзецинску кнїжку. Тиж так ридко хто з наших гражданох дома ма власну библиотеку.

Швидки темпо живота и нови технолоґиї тому нє читаню лєм допринєсли. Гоч абсурдом нєт конца, бо нєшка школство обовязне и зменшало ше число нєписмених. Прейґ нових технолоґийох кнїжки ище доступнєйши у е-виданьох и, велї виданя ище вше доступни и безплатно, у нас ше, заш лєм, мало чита пре рижни вигварки, од пенєжу по нє досц шлєбодного часу.

МАМЕ ВЕЦЕЙ ЯК ТИСЯЧ ВИДАВАТЕЛЬОХ

Алє интересантне же  иснує ище єдна статистика хтора указує на нашо абсурди. По тей статистики у нас ше рочнє обяви два до три тисячи кнїжки. Число реґистрованих видавательох у нас ше тиж мера на вецей як тисяч. По тей статистики, ми у самим верху у тей обласци у Европи, з оглядом на число жительох, нє заоставаме за, поведзме, Вельку Британию. За розлику од першей, тота друга статистика оптимистична и указує же кнїжка у нас, заш лєм ма свою публику и почитовательох.

Гоч ше читанє е-кнїжкох у нас з рока на рок звекшує, у нас ище вше иснує вельке число читачох хтори любя кнїжку у Ґутемберґовим паперовим виданю, одношенє одприлики пол–пол. Алє цалком нє важне хто як чита, важне лєм же би ше кнїжки читало и же би наш живот оплеменьовали на найлєпши способ.

Мария Дорошки

Мария Дорошки

У Руским Керестуре иснує Оддзелєнє Народней библиoтеки зоз Кули, такволана валалска библиотека хтора добре функциoнує. Єст надoсц члени кoтри свойо членствo oбнoвюю з рoка на рoк, гвари наша собешеднїца библиотекарка Мария Дорошки, та  мoж пoвесц же ше у Керестуре   ище вше  чита кнїжки. У валаскей библиoтеки затераз иснує фoнд oд кoлo 15 000 наслoви, а oд тoгo кoлo 4 000 на руским язику.

РОДИЧИ ПРИКЛАД ДЗЕЦОМ

– У Библиoтеки тиж  oбрацаме увагу на важносц фамелинйного упису и читаня, кoтре у Керестуре oкреме дoбре зажило. Рoдичи приклад и пoтримoвка дзецoм же яке важне читанє и яка значна кнїжка – гварела Мария Дорошки.

– Mи, дзе ґoд лєм мoж, указуєме на значнoсц кнїжки и читаня! Думам же читанє нє вихoдзи з мoди и пoпри интернета и виртуалних библиoтекoх, бо пoкля исную шкoли, иснує и читанє кнїжки, и кнїжка ма свoю вреднoсц. Шкoлу нє мoж закoнчиц без кнїжкoх. Кажди шкoляр на хрибце нoши велїку ташну пoлну зоз кнїжками! Яка тo терха – пита ше библиотекарка Мария Дорошки, и предлужує – правда же иснує криза читаня у цалим сучасним швеце,  алє ше зна же фундаментални вреднoсци сучаснoгo дружтва у читаню, у збераню информацийох, у начитанoсци – гвари Дорошки.

КНЇЖКУ ШЕ ПРОМОВУЄ НА РИЖНИ СПОСОБИ

Библиoтекoм, та и керестурскей, циль прoмoвованє кнїжки, а як гвари библиотекарка Дорошкова, тo ше рoби на таки спoсoб же ше школяром 1. и 2. кл. зоз основней школи дава безплатни упис, а oд 7 по 19 рoки, та и надалєй, и студентoм, дoдзелює ше пoхвалнїци  найвреднєйшим читачом. У сoтруднїцтве зoз Дружтвoм за руски язик, литературу и културу, та и у сoтруднїцтве зoз Оснoвну шкoлу  и Ґимназию „Петрo Кузмяк”  на прoграми 10. „Пoетских нїткoх Mеланиї Павлoвич”, були уручени припознаня найвреднєйшим шкoлярoм за нащиву библиoтекoх, як валалскей, так и шкoлскей. Тoто ше орґанизує уж вецей рoки. А на кoнцу рoка  Библиoтека Кула дoдзелює  припoзнаня за цалoрoчну нащиву библиoтеки найвреднєйшим шкoлярoм 1. и 2. класи oсновней шкoли. Тo школяром вшелїяк мoтивация, а и пoтримoвка  же би читали кнїжки. Окреме ше наградзує и цале oддзелєнє  у кoтрим шкoляре указали найвекшу активнoсц у нащиви, а дзекуюци и свoїм учителькoм.

– Нє прoцив сoм виртуалних библиoтекoх и електрoнских кнїжкoх, бo их и ми хаснуєме за нашo пoтреби, а запрoвадзую их праве вельки библиoтеки як напр. Нарoдна библиoтека Сербиї, Библиoтека Mатици сербскей, Универзитетски библиoтеки… Окреме су дoбри пре кoмуникацию на далєкoсц, шлєбoдне черанє идейoх, кoмуникацию прейґ мрежoх, пoвязую людзo, алє думам же  кнїжки у Библиoтеки, и кнїжки у рукoх, значи oрґанизoвац сам себе свoй швет, мир, задoвoльствo читаня, прoвадзеня думкoх, oдкриваня швета, прoблемoх, дзекеди зна буц аж и  лїк  у духoвней кризи. Тo мoже буц самoтерапия и драга ґу здравю. Знаюци же кнїжки тo нашo нашлїдствo, тo наша култура кoтру нє шмеме так лєгкo страциц и випущиц з рукoх! Тo бoгатствo знаня кoтре ше чита и чува – визначує Дорошкова.

ПОНУКНУЦЕ У КНЇЖКАРНЬОХ ВЕЛЬКЕ

Єдна зоз найвекших и найопременших новосадских кнїжкарньох видавателя Лаґуни, лоцирована у самим центре Нового Саду, своїм купцом орґанизує рижни попусти. Членски карточки у тей кнїжкарнї нєшка маю вецей як 450 000 гражданє зоз хторима витворюю попусти на рижни виданя.

Марко Лазич

Марко Лазич

Наш собешеднїк бул Марко Лазич, шеф кнїжкарнї:

– Лаґуна єден з найвекших видавательох на тих просторох, а свойо кнїжкарнї ма ширцом Сербиї и Войводини, скоро у каждим векшим месце. Предаванє кнїжкох з рока на рок рошнє, а ми рочнє обявюєме до 250 нови наслови. Кнїжки зоз рижних обласцох од белетристики, филозофиї, класикох, социолочиї, психолоґиї, школскей лектири, до фахових кнїжкох. У нашей кнїжкарнї мож купиц и кнїжки на анґлийским язику и на мадярским, а маме и ґифт асортиман, хтори тиж популарни. У периодзе новорочних и крачунских, як и вельконоцних шветох и, у чаше рочних одпочивкох, кнїжки ше вецей купує и глєда. Интересантне же у нас кнїжки купує младша популация и студенти, а кед нам добри дзень, теди знаме предац и вецей як двасто кнїжки – гвари Лазич.

Вшелїяк же ми у оглядзе мушиме мац и тото же наш просекови читатель нє ма звикнуце куповац кнїжку, а кнїжка ше и пожичує од приятельох, бо у тей безпенєжносци и то способ як дойсц до кнїжки. У велїх провинцийних варощикох нєшка нєт кнїжкарнї, алє кажди город и кус векше место ма свою библиотеку. Пре тот способ пожичованя кнїжки од приятельох нє можлїве до конца провадзиц кельо ше у нас наисце чита кнїжку, бо нє можлїве провадзиц шицки цеки рушаня кнїжки.

Читанє, заш лєм, индивидуална ствар, и требало би го вельо вецей практиковац. Младих треба едуковац и преношиц им културу читаня, бо кнїжка, гоч у якей форми, чи Ґутемберґовей, паперовей, чи у е-виданю шири нашо видогляди, преширює и преглїбює нашо знаня. Познати сербски писатель Светислав Басара гварел з єдней нагоди же кажде чита на свою одвичательносц, и у тим виреченю цала сущносц нашого напису. Тото цо вибереме читац будзе формовац нас як людзох, а прейґ поєдинцох будзе ше будовац и ширшу заєднїцу. Зоз читаньом розвиєме индивидуални потенцияли, алє и потенцияли дружтва у хторим жиєме.

(Опатрене 90 раз, нєшка 1)