Чи зме ше годни врациц на „нормални” режим живота

автор с. саламун/с. фейса, фото з. русковски, pixabay 8. фебруар 2021

Кед ше пре ширенє коронавируса и позарядови стан у жеми влонї у марцу нагло мушел пременїц принцип роботи, односно дїлованя, велї були примушени робиц з дому. Канцелариї ше преселєли до дньових хижох и кухньох, схадзки ше отримовало прейґ телефона, Виберу, Скайпа и Зума, робота з дому постала каждодньовосц. Виплївали велї добри боки у такей орґанизациї роботи, алє ше пошвидко указало и на єй нєдостатки.

Робота з дому у нашей жеми, та и вшадзи у швеце, нє новосц, алє факт же пред пандемию нє була така актуална, и же таки принцип дїлованя бул найбаржей заступени у ИТ сектору. Накадзи преглашени позарядови стан, пре вельку опасносц од ширеня зарази, а насампредз же би ше очувало здравє людзох, велї компаниї, фирми у явним и приватним секторе своїх роботнїкох послали же би робели з дому. Ясне же то нє могли шицки зробиц, алє лєм тоти цо им природа роботи була така же то и дошлєбодзовала. З менєй-вецей проблемами, тото зробене у обласци образованя, т. є. орґанизована онлайн настава, пре хтору дзепоєдни просвитни роботнїки прешли кратку обуку, або мали помоц младшей ґенерациї хтора росла зоз сучаснима технолоґиями.

Нови контракти о окончованю роботи з вонка канцелариї требало дефиновац з формало правнима питанями о условийох роботи, защити роботнїкох, файти роботи, потребних средствох за роботу,  надополнєньом трошкох хтори вязани за окончованє роботи… итд. З єдним словом, на дїлодавцох упарти палєц же би требали зношиц терху трошкох струї, интернета, телефона.., а кед то потребне, остарац ше и за роботни куцик свойого роботнїка. Так би требало, алє Закон предписує, а живот одсликує прави стан того цо ше случує. А случовало ше же роботнїки нє доставали контракти, же им нє надокнадзени трошки, алє пре одредзени комфор у роботи з дому и мир у обисцу, нє роздумовали ше оздзивац. Донайпосле, роботнїки роздумовали и о тим же гоч як обраца, роками и так плаца интернет, маю власни компютер хтори швидши як у фирми, нашвидко поздавали цо доставаю, а цо траца и лєгко ше порадзели з директором, односно предпоставеним.

ЕНТУЗИЯЗЕМ ТАКОЙ НА ПОЧАТКУ

Влонї у марцу шицко почало, и досц швидко ше указало же заняти з дому були фокусовани на свою роботу, бул привитани кажди ентузиязем, продуктивносц звекшана, и велї нє таєли же им робота з дому цалком одвитує.

Архитектка Наталия Орихан з Коцура занята на Оддзелєню за  Урбанизем у Општини Вербас, так повесц, од самого початку роби з дому.

 – Орґанизуєм свой час так як ми одвитує, а часто то вечаром або вноци. Теди мам мир, а знам же робота муши буц поробена. Тераз, под час корони так, алє и кед би було иншак, думам же бизме на тот способ могли функционовац и надалєй, и припознавам же ми так робиц одвитує. Шицко покончим прейґ мейлох, компютера, лєм штварток одходзим на роботу кед робим зоз странками, односно проєктантами. Гей, правда, хиби ми дакус прибрац ше и висц з обисца, пойсц на роботу, алє припознавам же тераз и длужей шпим.

Дакеди зме на роботи мали вецей часу єдни за других, за обовязну кафу и були зме розтерхованши. Часи ше пременєли, тераз, и уж длугши час, пред епидемию зме були у своїх канцеларийох, место дакеди осмерих, лєм тройо, и нє мали зме кеди бешедовац, затрепани з громаду роботи – гвари Ориханова предлужуюци же ше єй видзи же з корони видземе заш лєм покус асоциялни.

ОЗНОВА, ЛЄМ ТЕРАЗ ЧЕЖШЕ

Накадзи корона попущела, єдна часц занятих ше врацели до своїх фирмох. Но, пре нєстабилну епидемиолоґийну ситуацию фирми и компаниї, установи и институциї, ознова уведли роботу з дому хтора вецей нє випатрала так як на початку.

Славица Нешкович инжинєр будовательства занята у ЯКП „Комуналєц”, тиж робела з дому. Єй искуства таки же би ше нє любела врациц на старе.

– Гоч сом нє длуго робела з дому, нє одвитовало ми. Нєпреривно сом мала чувство же сом нє на жридлє информацийох хтори важни у моєй роботи и чежко ше ми було фокусовац на одредзени предмети. Попри тим, нє зоз Вербасу сом и нє любела сом же сом нє у центре случованя, алє коло шпоргета, бо ше през дзень робело по обисцу, а вечарами, доґод нє зробим шицко, шедзела сом за компютером. Хибели ми франти з колеґами док зме при кафи и бешедуєме о тим цо пред нами, або цалком иншим. Твердзим же сом на роботи вецей зробела, гоч зме нє заобиходзели ритуали хтори сом спомла, и наисце сом лєдво чекала врациц ше на роботу и робиц як и потераз – гвари наша собешеднїца.

ЯК ВРАЦИЦ КОНТРОЛУ НАД ЖИВОТОМ

Чом тота нова етапа вимесцаня з канцелариї дзепоєдним була така чежка, од чого ше людзе бали и як реаґовали на страх, дознаваме од психолоґинї мастера, Марини Орос.

– Страх основна людска емоция, природни стан, конструктивни є и еволуативно наганя на преживйованє, понеже є сиґнал же зме у опасней ситуациї. Теди маме потребу випитац жридло опасносци же бизме ше виратовали. Кед иснує обєктивни страх, можеме го звладац, або ше склонїц. Медзитим, анксиозносц то файта страху котра условена зоз жридлом опасносци котри менєй видлїви як цо страх од вируса и зарази котри нєвидлїви. То комплексна ствар, понеже уключує вельо того. Нє маме ясну систему справованя котри зменша тоту опасносц, нє иснує сиґурни алґоритем справованя по котрим треба крачац же бизме знали же як ше цалком зачувац. Правда же маме напрямки, як цо часте умиванє рукох, ношенє макси, алє заш лєм маме приклади же ше особи заражели, без огляду же почитовали шицки препоручени мири. Таки стан звекшує анксиозносц – гвари Оросова и надпомина:

 – Систему сиґурносци нє ремеци лєм вирус, алє и шицки околносци котри провадза пандемию. Вельо особи остали без роботи, велї роздумую чи останю без  нєй, а познате же економски момент барз важни и у тей ситуациї велїм представя найвекше жридло стресу. Почало ше робиц з дому и онлайн зоз чим поремецена потерашня рутина котра  людскей психи потребна, понеже утапшана рутина доказ же зме у стабилней ситуациї, же маме контролу над власним животом – гвари наша собешеднїца. Нажаль, тоти рутини пре ситуацию з вирусом вименєни и примушени зме каждодньовосц и потерашнї звикнуца драстично пременїц.

Наша психа природно сце буц у ровноваги. Кед ше прилагодзиме дачому, психа после того обчекує мир и стабилносц. Тото поглєдує досц енериї, а ище векши проблем у тей нашей ситуациї пре пандемию же ше часто вимага ознова и ознова прилагодзовац ше. Гевто цо нам помага, то кед ситуация и случованя мож предвидзиц. Нашо дожице контроли и сиґурносци завиши од того цо мож предвидзиц – гвари Оросова.

Ситуация з вирусами нєстабилна,  и у тей хвильки нє мож знац чи робота з дому будзе дочасова, чи тирвацша, чи даєдни пре лєпшу продуктивносц предлужа так робиц и функционовац и теди док ше на маски забудзе, а други ше враца до своїх фирмох. Извесне тото же ше робота з дому указала як єдине можлїве ришенє, аж и баржей як цо ше од нєй очековало, и же ше у одредзених моментох ище як здала. Ище извеснєйше тото же розгварка з людзми, колеґами, тот людски контакт кед ше и вичера думаня и франтує, алє и роби, дзекеди ище як хиби. Окреме кед ше дакого посовитує и порозбера го. У ситуациї яку маме нєшка, велїм праве тото найлєпши лїк.

ПОТРИМОВКА

Марина интеґративни дзецински терапеут и трансакциони аналитични-совитнїк, хтора ше занїма зоз пихолоґийним совитованьом и психотерапию з дзецми и одроснутима. Членїца є тиму у програми „Менталне здравє под час корони”. Циль  програми же би гражданє мали потримовку за металне здравє у чаше пандемиї. У тиму активно робя професоре психолоґиї и дипломовани психолоґове и психилоґинї котри волонтираю же би дали информациї и потримовку гражданом. Совитованє безплатне, а вецей информациї мож достац на урядовим сайту www.festivalmentalnogzdravlja.rs. дзе мож написац порученє, понеже совитовалїще роби онлайн, пондзелок, среду и пияток од 19 по 21 годзин. 

(Опатрене 54 раз, нєшка 1)