Чудо

автор а. саванович 30. май 2022

Цо вас остатнї днї знємирює? Од чого ше окреме боїце, цо вам виволує страх од хторого нє можеце сцекнуц? Цо можеце пременїц, а нє сцеце, бо вам комфорни и таки живот котри вам ше нє пачи,  место же бисце пробовали нове, можебуц вельо лєпше од того, алє нє сиґурне же будзе щешлїви конєц? Можебуц шицки тоти питаня здабу як на уводнїк реклами за „лайфкоучинґ”, упутства гевтих цо о живоце знаю лєпше як ви (лєбо ше так представяю доказуюци свою теорию у зарабяню ваших пенєжох за, можебуц, и добри совити), алє справди то даяки питаня котри нас, свидомо лєбо нє, провадза нєпреривно. З дзепоєднима ше нє стретаме у длугшим периодзе, а дзепоєдни нам каждодньово пред очми и носом и спозорюю нас же наш живот щешлїви праве тельо кельо и на яки способ тоти проблеми и бриґи доживюєме. Чи як терху котру нє можеме ношиц на плєцох, чи як спокусу котру можеме ришиц. Но, у каждим случаю у таких ситуацийох добре кед ше случи даяка нєсподзивана подїя котра тоти проблеми, лєбо єден проблем, розриши, як саме од себе.

Нє знам чи постої така особа на швеце котрей ше дацо таке нє случело голєм раз у живоце. Чудо. Лєбо дацо таке спонтане цо ше чежко може пояшнїц. Просто, интервенция у остатанєй хвильки. Велї з нас праве пре таки чуда маю нагоду дихац тот жемски воздух, бо ше у одредзеней животней хвильки случело дацо цо нам дало ище єдну можлївосц. Чи ше роби о живоце чи  о шмерци, чи ше роби о дзепоєдних чежких ситуацийох.

Кед моци нєстанє, кед идеї пресуша, кед ше шветло гаши, кед сцигнє дияґноза котру сце нє обчековали, остава надїя же ше дацо добре случи, же ше случи даяке чудо котре нам пременї тоту ситуацию на лєпше. У таких ситуацийох ше при катеґоричних атеистох знаю зявиц знаки побожносци, а при вирнїкох ше зна змоцнїц вира. Єст и гевтих котри, у одсустве чеканого чуда страца виру. Алє за велї ситуациї праве чудо нам треба. Аж и за ситуациї котри од нас завиша. Бо, кед сом бешедовал зоз хаснователями установи за бездомних, єдна од часто повторених словох була же у важних ситуацийох нє мали щесца и остали без шицкого. Алє, цикаве же и тоти людзе веря до чудох, же ше можебуц дацо случи цо им радикално пременї живот.

Война у України, енерґетска криза, инфлация, финансийна нєстабилносц, нєизвесносц котра пред нами на ґлобалним и локалним уровню, нашо особни проблеми… шицко тото випатра же ше нє риши без даякого чуда. А чуда постоя. Лєм питанє кельо ми можеме допринєсц же би ше дзепоєдни чуда и витворели. Дакому помогнєме, дакого почасциме зоз ошмихом, на концу, най будземе лєпши як цо зме тераз и ґу себе и ґу другим. И най ше радуєме каждому новому дню, колориту фарбох котри упиваме през очи, з руками и ногами котри нам дати по родзеню, а наука на штучни екстремитети потрошела милиярди, же бизме могли бешедовац, шпивац, шмеяц ше…

„Чуда нє у процивносци зоз природу, у процивносци су лєм зоз тим цо знаме”, думка святого Авґустина. И зато верим до чудох.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 22 раз, нєшка 1)