Шеднї, два!

автор К. Джуджар 1. май 2021

Нєшка ше почало аж и пребарз защицовац свойо дзецко и то постава єден од примарних проблемох як у просвити, так и у других сферох живота. Жадаюци же би дзецко охранєли од сучасней хороти, такволаного „стресу”, або же би ше доказали же поробя шицко за свойо дзецко, даєдни родичи почали исц до крайньосцох. Наглашуєм, даєдни родичи.

Случує ше же родитель почал робиц шицко место свойого дзецка, та аж и задатки котри вязани за школски активносци. Так дзецко постава розтерховане и привилеґоване з єдного боку, алє и зависне и слабей толеранциї на рижни фрустрациї, та и нєдостаточней самоконтроли и самодисциплини з другого боку. Додатни проблем котри ше зявює зоз тим же ше дзецом посила порученє же им шицко припада и же им шицко дошлєбодзене. Идзе ше до екстрему же за подлу оцену виновати наставнїк, а нє школяр хтори нє научел лекцию, лєбо нє поробел задаток. На таки способ ше стваря чувство же за таке дзецко нє важа правила и же му нїхто нїч нє може. Так ше створи нєреална слика о самим себе и власних способносцох. Важне надпомнуц же цала тота ситуация нє лєм до (даєдних) родичох, алє до всевкупней системи котра вше меней ценї школство и зменшує образовни критериюм, та з тим и воспитни уровень. А, надпомнїме, бо зме забули, просвита то образованє плус воспитанє.

Требало би уж конєчно похопиц же просвитним роботнїком наисце нє циль и смисел роботи давац подли оцени, же исти нє „мержа” дзеци. Петички просто нє можу мац шицки, иншак би нє исновали и други оцени. Верим же барз чежко прилапиц факт же дзецко нє ґений як ше то задумовало, же воно дацо наисце нє розуми и нє може похопиц школске ґрадиво у такей мири як би то родитель любел и сцел. Просвитни роботнїки праве тому научени, же би правилно оценьовали школярох. Школярох, нє родичох.

Огромне число колеґох може пошведочиц же под час онлайн настави (и нє лєм теди) доставали на дзешатки идентични задатки дзе найслабши школяре писали состави нє за петицу, алє за дзешатку. Придавали ше задатки и писмени преверйованя без гришки. Чи то поправдзе спрам тих котри чесно учели и самостойно ше трапели за оцену? Понеже доказац нє мож хто робел тоти задатки, остава вишиц питанє у воздуху же кого ше ту оценює. Так ше ознова шицким шором посила погришне порученє. Родичом же мож гоч як достац добру оцену, школяром же ше вообще нє муша трудзиц бо родичи одробя за нїх. Зоз тим просвитни роботнїки доставаю горуци пляски, бо знєважена їх мисия же би школярох наисце цошка и научели.

Правда, (даєдни) родичи самоинициятивно страцели самоконтролу и нє дошлєбодзую дзецом же би реално сотрудзовали зоз наставнїками. Тоти даєдни родичи знаю буц безгранїчно суєтни и нєреални, та место же би пущели дзецко най заслужи оцену зоз власним намаганьом, ришели доказовац його нєпостояци квалитети. Так ше траца условия же би ше реално оценєло школяра. Наградзую ше нєробота и спреводзка. Пошлїдки того шицкого вироятнє буду длуготирваци. Тоти дзеци раз одрошню, треба ше опитац же яки людзе вони буду єдного дня. Буду робиц одредзени роботи, буду мац одредзени функциї. А даєдни нас и буду лїчиц. И цо вец?

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”

(Опатрене 247 раз, нєшка 1)