Шицко пришло на свойо, так як и треба

автор с. фейса 29. авґуст 2021

Кед ше уписал на студиї режиї у Новим Садзе, верел же ше помали зисцує його сон робиц цошка креативне, буц на самим жридлє културних збуваньох, з єдним словом – робиц тото цо на хасен, алє и його особне задовольство. Так и було, лєм длуго нє тирвало. Атила Ковач од теди пременєл даскельо европски вароши, научел язики, витворел контакти и нєшка є успишни у своєй роботи – у тарґовини.

Почал робиц на Телевизиї Нови Сад, културно-уметнїцка програма була його простор у хторим Атила, теди дипломовани млади режисер, охабял свойо перши шлїди. Сотрудзовал и з руску редакцию, и нєшка о тим, медзи иншим, шведочи полгодзинови филм о Еуґенови Кочишови, а даскельо раз Ковач подписовал и режию нашого найвекшого фестивалу  „Червена ружа”.

Були то, заш лєм, чежки часи 90-тих рокох, „худобства” у велїх сферох каждодньового живота, и Атила после пейцох рокох спомнутей роботи, одлучел обрациц нови папер.

Гоч на перши попатрунок випатрало же то робота з хтору сом бул задовольни, гонорарна робота и 20-мешачне чеканє на динарчок ме примушели добре розштудирац цо сцем, и кадзи далєй… Задзековал сом у Телевизиї и гварел самому себе же у живоце будзем робиц дацо креативне, а з чого сом годзен заробиц. Пошол сом до Кракова, вец до Варшави и достал роботу у дистрибуциї. Почал сом робиц у вельких и озбильних дистрибутерских фирмох як цо Алзо як їх заступнїк  приповеда Атила о своєй новей роботи у хторей назберал барз вельо контакти зоз клиєнтами з цалого реґиону, научел даскельо язики… Так було роками. А вец ше єден директор китайскей фирми дознал за Атилу и написал му писмо. Од теди, уж штварти рок наш собешеднїк заступнїк тей фирми, алє и ище єдней америцко-тайванскей. Обидва продукую  авдио продукти, часци хтори вязани за компютери , телефони, (мемориї, диски, карточки, специялни рутери, слухалки…), алє и велї други продукти до обисца як цо то лампи, дифузори, пречисцовачи, масажери… Атилова робота бешедовац з дистрибуцию, з централу векших фирмох на цалим Балтику, алє и у нашим реґиону. Велїм  фирмом посила дописи и понука спомнути продукти дзе є заступнїк. Слово о коло 80 катеґорийох продуктох, а понеже у асортиману вше єст и нового, догваря промоциї, здумує маркетинґ…

ЛЮДЗЕ СТРАНЯ ОД НОВОГО

Нє старчел Атила шицко сам, та єдну часц реґиону, як цо Мадярска, Горватска, Словения и други околни жеми, зверел колеґови з хторим ше позна 20 роки и з хторим и нєшка роби. Лєм му покус нє ясне же Сербия нє отворена за тарґовину так як други жеми.

-Нє знам чом то так, алє пракса указала же накадзи ту, у Сербиї, понукнємє дацо нове, людзе як кед би мали зорта од того, як кед би ше бали. А нашо продукти наисце висококвалитетни, и нє мож их поровнац з дзепоєднима, та аж анї з тима хтори ше предава ту, у познатих домашнїх тарґовинских ланцох…(слухалки, рутери…) З Емецету, наприклад, робиме вшадзи у реґиону, окрем у нашей жеми цо ми барз чудне, алє то просто так. Прето сом баржей фокусовани на Балтик, на Польску и Ческу, а вшелїяк же ми у тим помага вецейрочни живот там и язик на хторим ше згварям з клиєнтами гвари наш собешеднїк задовольни же робота добре идзе, а окреме остатнї час, та и под час корони.

-Под час пандмиї велї у швеце робели з дому и куповали од нас дифузори слухалки, лампи… То нє обични слухалки, алє зоз специялнима филтерами хтори филтрую шицко коло себе и оможлївюю барз добру концентрацию у роботи. Робота нам барз добе ишла, заробок ше звекшал, та зме з колеґом бешедовали о тим же сцеме дакому помогнуц. Пришло нам на розум видавательство. Обрацел сом пар числа телефонох старих приятельох, дошол до директора „Руского слова” Бориса Варґи, и так настала тота приповедка о хторей нє будзем вельо бешедовац. Мило ми кед можеме дакому помогнуц, кед то будзе на хасен рускей заєднїци поєдинцом, нє важне… гвари Атила Ковач, хторому руски коренї по мацеровим боку у Руским Керестуре.

И далєй го прицагує култура, уметносц и креативносц, указуюци и на ушити лєново шмати зоз стародавнима мотивами, дзе його мац дакеди водзела главне слово, алє дзе и вон умишал пальци. Модернизация традициї гвари Атила, и предлужує же треба вше патриц як створиц дацо нове, цикаве, прицагуюце…

УКАЗОВАЛА НА ТО ЖЕ МОЖ ДОСТОЇНСТВЕНО ЖИЦ

Як цо Атила єдинствена особа, тельо и його мац Ета интересантна собешеднїца. Но, тото по чим вона найпознатша, то вшелїяк модел занятосци у руралним стредку. Основала здруженє, прицагла до ньго жени хтори нє робели и указала им же мож и иншак, лєпше жиц.

Атила зоз мацеру

-Жени з хторима сом робела по валалох були барз схопни у шицу, вишиваню и шицко цо робели, робели з дому. Шили ташки, украсни мещки за вино, крашнє вишити и декоровани, а вец пришла на шор и наша добре позната „добра торба”, та кошулї, сукнї, хлопски машлї… Обиходзели зме велї манифестациї дзе зме шицко тото предавали. Шицки жени достали надополнєнє за свою роботу, а тото цо остало укладане до нових проєктох гвари Ета, хторей на початку у роботи на компютеру помагал праве Атила и його приятелє, а познєйше ше часто обидвойо радзели и о спомнутей модернизациї, односно мотивох хтори на облєчиву випатрали сучасно.

-Двацец роки то тирвало и можем повесц вредзело. Було ту вельо роботи, закладаня и одреканя, алє виплацело ше предлужує Атилова мац указуюци и вибераюци з куфра шмати и платново ташки з дзеку ушити. После телїх рокох пришол час кед Ета гвари на других шор. И вона и Атила вецей нє активни, алє гвари же є поцешена, бо шицко було на хасен и мало якиш циль. Без велькей потримовки хтору мали на каждим крочаю, гвари, нє так же би нє могли, алє им барз значела.

Атила полни бешеди, а при концу нашей розгварки гвари же нє може буц нєзадовольни у своєй роботи, бо скапчал тото цо люби гоби и роботу хтора го виполнює, хтора нє статична, технїка и технолоґия хтора цикава, нова,  вше иншака…

Дошлїдни самому себе, а задовольни у тим цо роби и твори,  гвари, то тот „баланс” хтори го трима, алє и дриля напредок. То драга. Другей нєт.

 ПОЧАТОК У ПЕНЗИЇ

Пред двома децениями Атилова мац Ета ше одшмелєла у борби за достоїнствени живот женох. Длугорочна тарґовкиня и ґаздиня постала активистка. Основала Здруженє женох „Хера” хторе прицагло велї жени, окреме з малих стредкох дзе перспектви за економску сиґурносц, за якиш заробок, скоро же нє було. Ета була пред пензию, алє знала же то єй нови початок. Одходзела на едукациї, научела як презентовац свойо идеї, бешедовала на трибинох и нєшка ше цеши у тим, бо праве єй слова у бешедох о положеню женох у малих стредкох, вошли и до Закону о родней ровноправносци.

(Опатрене 119 раз, нєшка 1)